Розділ VIII

Розділ VIII
Основи організації постачання медичного майна і техніки. Поняття про комплектно-табельне медичне майно

   Для виконання завдань, які стоять перед військово-медичною службою, потрібно чітко організувати забезпечення її медичним майном і технікою відповідно до вимог, зумовлених сучасним розвитком засобів ведення бойових дій та рівнем надання медичної допомоги ураженим. Застосування сучасної зброї в майбутній війні призведе не тільки до виникнення масових санітарних втрат, а й до ускладнення їх структури та зростання тяжкості уражень, тому ще більшою, ніж у попередніх війнах, буде потреба в медичному майні та техніці. Забезпечення ними є одним із важливих напрямків роботи військово-медичної служби.
   Медичне майно — це спеціальні матеріальні медичні засоби, які призначені для проведення профілактичних заходів та діагностування уражень, лікування потерпілих і догляду за ними, а також для забезпечення проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах.
Сюди належать: медикаментозні препарати, кровозамінні розчини та вітаміни; засоби для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації; вакцини і сироватки; шини, перев’язувальні матеріали; обладнання та лікарсько-медичні предмети для надання хірургічної допомоги й обладнання для забезпечення роботи інших відділень; предмети догляду за пораненими і хворими; медична та санітарна техніка; аптечне та лабораторне майно; книги та бланки медичного обліку і звітності тощо. В основному вони подібні до тих, що використовуються в закладах цивільної охорони здоров’я. Але умови бойової ситуації змусили скоротити перелік лікарських засобів та медичного обладнання до найбільш необхідних і ефективних, що дозволяє прискорити доставку їх у потрібній кількості й асортименті до місця призначення в установлені терміни. На сучасному етапі розвитку військової медицини основним видом медичного постачання є комплекти, кожен з яких включає набір (асортимент) предметів медичного майна, що призначається для надання визначеного виду та обсягу медичної допомоги пораненим і хворим. Тобто необхідне для медицини майно вимагається і надходить не окремими найменуваннями, а в наборі згідно з розробленими і затвердженими ще в мирний час описами. Вказане в описі майно вкладається в спеціальну тару одноразового (фанерні чи картонні ящики, мішки тощо) або багаторазового (дерев’яні, пластмасові та металеві ящики) використання. Це дозволяє швидко вантажити, зручно транспортувати та розвантажувати комплекти, захищати майно від пилу, вологи, механічних пошкоджень, проводити спеціальну обробку при зараженні їх РР, ОР та БЗ.
   Але, поряд із комплектами, може бути постачання й окремих предметів медичного майна, що не ввійшли до їх складу.
   Кожна військова частина (заклад) має табелі до штату, згідно з якими відбувається укомплектування її майном, зокрема медичним. У табелях вказують найменування і кількість норм постачання, відповідно до яких вона забезпечується. Тому всі предмети, які зумовлені нормами постачання, називають табельними. А оскільки постачання військово-медичної служби під час бойових дій відбувається, в основному, за рахунок комплектів, то все оснащення її називають комплектно-табельним. До його складу входять аптечки, призначені для особового складу в різних видах бойової техніки, сумки, набори, укладки, комплекти, а також окремі предмети медичного майна.
   За призначенням комплекти поділяють на функціональні та спеціальні. Функціональні комплекти використовують для оснащення відповідних функціональних підрозділів на етапах медичної евакуації, наприклад, приймально-сортувальної, перев’язочної МПП, операційної омедб тощо. Медичне майно, що входить до складу комплектів, може бути як інвентарним, так і тим, що витрачається. Інвентарне майно (хірургічні інструменти, прилади, апаратура тощо) розраховане на надання визначеного виду й обсягу медичної допомоги. Воно може бути знятим з обліку лише після того, як минув встановлений для нього термін експлуатації або внаслідок непридатності для користування, що виникла від дії якихось факторів (пожежа, знищення під час бомбардування ворогом тощо). Для списання інвентарного майна згідно з наказом командира (начальника) створюється комісія, яка складає акт щодо встановлення причини його відсутності або виходу з ладу. Акт затверджує старший командир (начальник) і майно списують із книг обліку частини (закладу).
   Майном, яке витрачається, користуються протягом визначеного періоду роботи функціонального підрозділу або при виконанні певного обсягу роботи. Тому в деякі комплекти, призначені для проведення аналізів у лабораторіях, вкладають лише витратні предмети.
   Функціональні комплекти поділяють на такі групи: військові, шпитальні, призначені для надання спеціалізованої допомоги, а також для забезпечення роботи спеціальних кабінетів, лабораторій та аптек. Військові комплекти медичного майна застосовують для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги, вони призначені для забезпечення роботи медичних пунктів батальйонів та полків. Відповідно, відділення омедб та військові польові пересувні шпиталі користуються комплектами медичного майна, за допомогою яких надається кваліфікована медична допомога.
   Значну частину комплектів застосовують, починаючи з МПБ і закінчуючи різними польовими пересувними шпиталями, зокрема для надання спеціалізованої медичної допомоги поряд із комплектами, які спеціально призначені для неї: нейрохірургічний, травматологічний, торако-абдомінальний тощо. Усі комплекти мають відповідні позначки, які вказуються на кришках та стінках ящиків.
   Комплекти для забезпечення роботи спеціальних кабінетів, лабораторій та аптек використовуються як в МПП, так і в омедб та шпиталях (рентгенокабінети, кабінети лікувальної фізкультури та фізіотерапевтичні; клінічні, бактеріологічні, санітарно-гігієнічні та інші лабораторії, а також аптеки).
   Комплекти спеціального призначення містять, в основному, витратне медичне майно та медикаменти, що використовуються для надання першої медичної допомоги потерпілим і на етапах медичної евакуації, залежно від характеру їх ураження. До них належать комплекти “Шини”, “Перев’язувальні засоби стерильні для обпечених”, “Антибіотики” тощо. Їх можна швидко доставити як у медичні пункти та заклади, так і у вогнища масових санітарних втрат, що виникають у ході бойових дій. Перевозять комплекти вантажним і санітарним транспортом, який буде зворотними рейсами вивозити потерпілих у тил, а в термінових випадках та при необхідності доставки в тяжкодоступні місця — авіаційним транспортом.
   Комплектами з медичним майном забезпечена також і медична служба повітряно-десантних (аеромобільних) частин і з’єднань. Вони мають легкі пакувальні футляри з пристосуваннями, які перед десантуванням прикріплюють до медичного працівника-парашутиста.
   В описі, що вкладається в кожен комплект, вказуються перелік майна, кількість предметів, термін їх зберігання, вид розфасовки та упаковки, тип укладки. До нього можуть вносити записи про поновлення предметів майна або зміну їх кількості в даному комплекті. Особа, яка відповідає за стан майна, підписує опис і ставить гербову печатку військової частини.
   У мирний час комплекти розміщують на складах, де створені відповідні умови для їх зберігання. Майно та медикаменти необхідно пос-тійно поновлювати, тому в комплекти потрапляють предмети та лікарські засоби з терміном придатності не менше трьох років, а ті, що мають обмежений термін зберігання, вкладають у період небезпеки виникнення війни. Майно і медикаменти поновлюють, головним чином, за рахунок отриманих зі складів у плановому порядку на поточне постачання або закуплених (інколи поміняних) в аптеках цивільної охорони здоров’я.
   Медикаменти, що входять у комплекти, попередньо складаються у товстостінні скляні флакони та банки різної місткості, які герметично закривають і ставлять у призначені для них гнізда та висувні шухлядки всередині ящика.
   Хірургічні інструменти кладуть у комплекти, що необхідні для надання хірургічної допомоги, в спеціально створених наборах. Кожен набір розрахований на проведення визначеного обсягу хірургічних втручань із деяким запасом, який призначається для заміни тих інструментів, які під час операцій стануть непридатними для користування. Але спочатку хірургічний інструментарій консервують (змазують нейтральним мастилом, загортають у парафінований папір, поміщають у поліетиленовий мішок, який ретельно герметизується) та складають у спеціальні чохли з тканини. Останні — в стерилізатори-кип’ятильники відповідних розмірів. Завдяки цим заходам інструменти не іржавіють при зберіганні та не пошкоджуються механічно при транспортуванні, а також їх можна швидко підготувати до проведення хірургічної операції.
   Консервуванню підлягають й інші металеві вироби.
   На всі флакони із медикаментами та упаковки з іншими предметами обов’язково прикріплюють (приклеюють) етикетку, на якій українською мовою вказані такі дані: найменування, рік виготовлення, серія, номер і дата проведеного аналізу, дата розфасовки, а також дата консервування. Під цими даними ставлять свої підписи особа, яка проводила розфасовку, та контролер, а також вказується його номер.

Коротка характеристика спеціальної тари для аптечок і комплектів

   Медичне оснащення аптечок, що призначені для різних бойових машин і транспортних засобів, вкладають у невеликі металеві футляри, а медичне майно для санітарів і санітарних інструкторів — у сумки з щільної тканини з напівжорстким каркасом. Усі предмети розміщуються у футлярах і сумках у спеціально зроблених кишеньках та гніздах, розташування яких дозволяє при відкритті сумки (футляра) бачити відразу весь їх вміст.
   Упакувальні ящики мають різну нумерацію, кожен номер вказує на відповідний об’єм ящика і його призначення. Наприклад, № 1— великий, № 2 — малий, № 3 — лабораторний. Одночасно ящики за № 3 можуть використовуватись як столи для роботи в польових умовах — для проведення лабораторних досліджень та лікувальних процедур, приготування лікарських засобів в аптеці тощо. Вони мають форму тумбочки письмового стола з висувними шухлядами.
   Для міцності й захисту від пошкоджень при транспортуванні торці та кути ящиків № 1-3 оббивають металевим кутником. На захисну фарбу, якою покриті стінки і кришка ящиків, наноситься відповідне до їх призначення за вкладеним майном маркування — знак Червоного Хреста та позначки літерами і цифрами.
   Комплекти в ящиках знаходяться на стелажах або на універсальних піддонах, ноші санітарні та балони з киснем (закисом азоту) — в касетах, що дозволяє механізувати їх завантаження та розвантаження, а також забезпечує збереження при транспортуванні.
   При необхідності тара комплектів може витримати проведення дезінфекції, дегазації та дезактивації без псування їх вмісту.

Медичне майно для надання першої медичної допомоги

   Для забезпечення надання першої медичної допомоги (само- та взаємодопомоги) всьому особовому складу під час ведення бойових дій видають засоби індивідуального медичного оснащення: аптечку індивідуальну, індивідуальний перев’язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет і таблетки для знезараження води. Крім цього, є і групові засоби: аптечки, які прикріплюють у різноманітних об’єктах військової техніки (бойових машинах, літаках, вертольотах тощо), їх можна використати для надання першої медичної допомоги особовому складу, який перебуває в ній.
   Аптечка індивідуальна (АІ)
складається з набору лікарських засобів та антидотів, які вкладені в невеликий пластмасовий футляр і призначені для термінового використання військовослужбовцем при загрозі або відразу після застосування противником зброї масового ураження (рис. 8.1, 8.2). Таблетки зберігають у пеналах, які мають різний колір та форму, що дозволяє знайти потрібний засіб у темряві. Розчини знеболювального засобу та антидотів містяться в шприц-тюбиках, ковпачки яких мають різні кольори.


Рис. 8.1. Зовнішній вигляд аптечки індивідуальної.


Рис. 8.2. Аптечка індивідуальна в розгорнутому вигляді.

   Кожен засіб вкладений у призначене для нього місце у футлярі, а на схемі, що розташована на внутрішній поверхні кришки, вказується їх найменування та призначення.
   Перев’язувальний пакет індивідуальний (ППІ)
застосовують для накладання асептичної пов’язки при пораненнях та опіках (рис. 8.3).


Рис. 8.3. Пакет перев'язувальнийіндивідуальний: 1 - кольорова нитка;2, 4, 6, - бинт; 3 - рухома подушечка; 5 - фіксована подушечка.

   Він складається з бинта шириною 10 см і довжиною 7 м, на одному кінці якого є дві ватно-марлеві подушечки розміром 17х32 см. Одна з них прикріплена до кінця бинта, друга може рухатися по ньому, завдяки цьому, використовуючи лише один пакет, можна закрити вхідний і вихідний ранові отвори. На кожній подушечці одна із поверхонь позначена кольоровою ниткою, за яку можна братися руками при розгортанні пакета і накладанні пов’язки. Бинт із подушечками загорнений у папір, туди ж вкладена шпилька для закріплення пов’язки. Збереження стерильності вмісту пакета забезпечується герметичною оболонкою із прогумованої тканини, яку також можна використати для накладання пов’язки при пораненнях грудної клітки, що супроводжуються пневмотораксом. При цьому на рану накладається внутрішня стерильна поверхня оболонки.
   Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП)
призначений для видалення ОР із поверхні шкіри або одягу військовослужбовців при проведенні часткової санітарної обробки (рис. 8.4). Існують різні модифікації ІПП. Опис одного з варіантів подано в розділі “Спеціальна обробка”.


Рис. 8.4. Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8).

   Цим же засобом можна при необхідності видаляти ОР з особистої зброї та іншого спорядження військовослужбовця.
   Таблетки для знезаражування води
містять активний хлор (пантоцид, аквацид) або деякі сполуки йоду (рис. 8.5). Останні більш ефективні, ніж хлоровмісні препарати, але їх виготовлення складніше через дефіцит складових частин.


Рис. 8.5. Упаковка таблеток пантоциду.

   Однієї таблетки, як правило, достатньо для знезараження води в індивідуальній флязі (приблизно 800 г). Вода стає придатною для пиття не раніше ніж через 30-40 хвилин влітку й одну годину взимку після розчинення таблетки.
   Таблетки для знезаражування води входять і до складу аптечки військової, яка призначається для екіпажів різних бойових машин (рис. 8.6). Вона містить 5 % розчин йоду в ампулах та 10 % розчин аміаку в ампулах, до верхньої звуженої частини яких прикріплене ватно-марлеве обплетення для зручності при використанні, а також стерильні бинти і пов’язки, медичну марлю, джгути кровоспинні стрічкові, шпильки та косинки для пов’язок.


Рис. 8.6. Аптечка військова .

   Для захисту від кровососних комах особовому складу видають сітки захисні та репеленти — засоби у вигляді рідини, аерозолю або пасти, що відлякують комах. При веденні бойових дій у горах, пустельних або засніжених місцевостях, де можуть виникнути ураження очей внаслідок дії відбитих сонячних променів, як індивідуальний засіб захисту використовують затемнені захисні окуляри.
   У стрільця-санітара (водія-санітара, санітара-носія) для надання першої медичної допомоги є сумка санітара (СС). До її складу входять ППІ, бинти, вата гігроскопічна, лейкопластир, косинки для пов’язок, джгути кровоспинні гумові, а також таблетовані засоби для запобігання рановій інфекції та радіопротектори.
   Сумка медична військова (СМВ)
(рис. 8.7) призначена для надання першої медичної допомоги потерпілим на полі бою й у вогнищах масового ураження. Санітарний інструктор використовує лікарські препарати та перев’язувальні засоби, а також інші предмети, що містяться в ній, для тимчасового припинення артеріальної кровотечі (джгути кровоспинні); накладання пов’язок (ППІ, бинти, лейкопластир, вата гігроскопічна, косинки для пов’язок тощо); проведення штучної вентиляції легень за допомогою трубки дихальної (ТД-1) (рис. 8.8); запобігання виникненню травматичного шоку введенням протибольового розчину із шприц-тюбика, а також для надання допомоги при отруєннях ОР типу Ві-ікс, профілактики променевої хвороби, ранової інфекції та уражень БЗ. У міжбойові періоди вміст СМВ застосовують для надання амбулаторної допомоги хворим.


Рис. 8.7. Сумка медична військова.


Рис. 8.8. Трубка дихальна (ТД-1).

   Ніж садовий призначений для розрізання одягу та халяв чобіт (бажано по шву) при переломах кінцівок та пораненнях. Трубка дихальна має в середній частині нереверсивний клапан, який запобігає потраплянню слизу з дихальних шляхів потерпілого в порожнину рота особі, що надає допомогу. Для записів є блокнот та олівець.
   Усе майно розміщене в укладці напівжорсткої конструкції, яка захищає його від несприятливих метеорологічних умов та пошкоджень. Вмісту сумки достатньо для надання першої медичної допомоги близько 30 потерпілим. На укладці ззовні нанесений знак Червоного Хреста та надпис “СМВ”.

Медичне майно для надання долікарської медичної допомоги

   Долікарську допомогу в МПБ надає, як правило, фельдшер, якому допомагають санітарний інструктор та санітари. МПБ має медичне майно для забезпечення роботи щодо надання долікарської допомоги, а також запаси для поповнення сумок санітарних інструкторів та стрільців-санітарів і аптечок та індивідуального медичного оснащення особового складу підрозділів батальйону.
   До комплектно-табельного майна МПБ входять:
   — комплекти: фельдшерський (Ф), “Перев’язувальні засоби стерильні”, “Шини”, сумки санітарні та медичні військові (СМВ);
   — апарати: інгалятор кисневий (КІ-4), портативний ручний апарат для проведення штучного дихання (ДП-10);
   — ноші санітарні, лямки санітарні (Ш-1) та лямки спеціальні (Ш-4), шоломи для поранених у голову (ШП).
   Особовий склад і майно МПБ перевозять на автомобілі типу УАЗ-452 А з напівпричіпом.

   Вміст комплекту фельдшерського (Ф) (рис. 8.9) використовують для надання долікарської медичної допомоги пораненим, обпеченим та ураженим РР, ОР і БЗ. До його складу входять такі медикаментозні засоби, як антидот ФОР (афін) і протибольовий засіб (промедол), що містяться у шприц-тюбиках із відповідними кольоровими ковпачками; таблетовані знеболювальні засоби; ряд ампульних препаратів — аналептик (кордіамін), адреноміметик (ефедрину гідрохлорид), стимулятор ЦНС (кофеїн), — які вводять парентерально; ампульні, які застосовують для вдихання, — антидот при отруєнні ціанідами та спазмолітик (амілнітрит) і стимулятор дихального центру (розчин аміаку); місцево — антисептик (розчин йоду) та інші лікарські засоби (антибіотики, антисептики). У комплект вкладені такі хірургічні інструменти: ножиці й скальпель, анатомічний та хірургічний пінцети, затискувач кровоспинний, а також шприци і футляри-стерилізатори, одноразові шприци, термометри медичні, лейкопластир. Для розрізання одягу і взуття є ніж садовий, а для припинення кровотечі — джгути гумові стрічкові. За допомогою трубки дихальної (ТД-1) можна провести штучну вентиляцію легень.


Рис. 8.9. Комплект фельдшерський.

   Комплект розрахований на надання долікарської допомоги 80-100 пораненим і обпеченим та до 60-и ураженим іонізуючим випромінюванням та ОР.
   Усе майно складають у спеціальний металевий ящик, що має ручки для перенесення та відкидний столик, на який під час роботи можна покласти необхідне майно з комплекту.
   Майно другого комплекту “Перев’язувальні засоби стерильні” призначене для накладання асептичних пов’язок пораненим і обпеченим, підбинтовування і закріплення раніше накладених пов’язок, а також шин. До його складу входять: стерильні марлеві бинти трьох розмірів (5 м х 1 0 см, 7 м х 14 см, 10 м х 16 см), а також стерильні пов’язки великі й малі, серветки великі й малі, подушечки ватно-марлеві малі та вата гігроскопічна (пачки по 100 і 250 г). Нестерильні засоби: вата для компресів, стрічка ватно-марлева розміром 2 м х 50 см та медичні косинки для пов’язок. Майно комплекту упаковують у фанерний ящик. Розрахований приблизно на 100 пов’язок.
   Комплект “Шини”
містить різноманітні стандартні шини, що використовуються для створення транспортної іммобілізації поранених та обпечених, зокрема з переломами верхніх і нижніх кінцівок, нижньої щелепи, кісток таза та з іншими значними ушкодженями м’яких тканин. До його складу входять шини дротяно-драбинчасті, фанерні, для фіксації стегна, підщелепні в комплекті з головними пов’язками. Комплект розрахований для проведення приблизно 50 іммобілізацій і зберігається в мішку з тканини.
   За допомогою інгалятора кисневого (КІ-4) (рис. 8.10) в польових умовах можна проводити терапію із вдиханням як чистого кисню, так і киснево-повітряної суміші одночасно двом пораненим у безперервному або легенево-автоматичному режимі, що досягається відповідним переключенням клапанної коробки. Киснево-повітряна суміш може містити 40, 60, 80 та 100 % чистого кисню. При роботі в зараженій ОР, БЗ та РР атмосфері повітря для суміші проходить через коробку протигаза, що під’єднується до кінця трубки з отвором, через який воно всмоктується. Запас кисню зберігається у двох вмонтованих у металевий футляр балонах місткістю по 2 л з вентилями, через які кисень надходить у клапанну коробку, в дихальному мішку відбувається змішування повітря з киснем, після чого суміш по гофрованих шлангах подається в маски, які гумовими стрічками фіксуються до обличчя потерпілих.


Рис. 8.10. Інгалятор кисневий (КІ-4).

   У комплект апарата портативного ручного (ДП-10) для штучного дихання (рис. 8.11) входять: роторозширювач та язикоутримувач, повітроводи і маски декількох типів та розмірів, мішок дихальний, кутник, шланг для подачі кисню та гофрований шланг.


Рис. 8.11. Апарат для штучного дихання портативний ручний (ДП-10).

   Дихальний мішок зроблений з армірованої пористим пластиком гуми, що дозволяє йому самостійно розпрямлятися після стискання. До нього приєднано два патрубки: по одному повітря всмоктується в мішок, по іншому — при стисканні мішка подається через гофрований шланг до маски, внаслідок чого відбувається активний вдих повітря потерпілим. Регулюють рух повітря всмоктуючий та нагнітаючий клапани. Видих повітря відбувається пасивно через отвір у клапанній коробці.
   При наявності балона з киснем можна, якщо виникає необхідність, проводити штучне дихання і сумішшю з підвищеним вмістом кисню. Замінивши маску апарата на маску протигаза і приєднавши коробку протигаза до отвору всмоктуючого повітря патрубка, апарат застосовують і в зараженій атмосфері. Вміст апарата зберігається в невеликому металевому ящичку, який має ручку для перенесення.
   Шолом для поранених у голову
(ШП) виготовлений із тонкої гуми і має форму широкої маски, що дозволяє натягти його на голову потерпі-лого після накладання на неї пов’язки. Спеціальні тасьми закріплюють маску і запобігають всмоктуванню під неї ОР і РР, захищаючи пораненого від ураження. Будова маски дозволяє приєднувати до неї не тільки протигазну коробку, а й кисневий інгалятор.
   Лямку санітарну
(рис. 8.12) та лямку санітарну спеціальну (рис. 8.13) виготовляють із брезентової тканини у вигляді пасів довжиною 360 см та шириною 6,5 см.


Рис. 8.12. Лямка санітарна (Ш-1).


Рис. 8.13. Лямка санітарна спеціальна(Ш-4).

   У лямки санітарної на одному кінці є металева пряжка, а на відстані 1 м від неї нашита спеціальна брезентова накладка, що дозволяє складати лямку у вигляді “вісімки”, кільцем або петлею, залежно від мети її використання. Маса — приблизно 0,6 кг.
   На обох кінцях лямки санітарної спеціальної є пряжки-п’ятистінки, до яких прикріплені сталеві карабіни. Крім цього, до неї пришиті металеві кільця та брезентова накладка, що також дозволяє застосовувати її декількома способами при витягуванні поранених із бойової техніки. Лямка має масу приблизно 950 г.


Рис. 8.14. Ноші санітарні.

   Ноші санітарні (рис. 8.14) складаються із двох дюралюмінієвих (дерев’яних) брусів, двох сталевих розпірок із ніжками та пружинними затискувачами, брезентового полотнища з пришитим підголовником. Розміри всіх нош стандартні: довжина — 221 см, ширина — 55 см, висота — 16 см, маса — 7,6 кг (9 кг). Це дозволяє використовувати їх на всіх видах транспортних засобів, обмінювати завантажені пораненими ноші на ноші з обмінного фонду МПП, омедб або шпиталів. У разі потреби в проведенні ремонту ноші можна розібрати й після заміни зламаної частини знову зібрати.
   При медичному забезпеченні бойових дій на лісисто-болотистій місцевості, а також взимку, в МПБ можуть бути човники-волокуші (рис. 8.15) та ноші, установлені на лижах (рис. 8.16). Човники-волокуші виготовляють із дюралюмінію або дерева. На їх передньому та задньому кінцях вмонтовані кільця, до яких можуть бути прив’язані санітарні носильні лямки або трос лебідки санітарного транспортера. Пораненого фіксують спеціальними пасами до бортів волокуші. Довжина її— 230 см, ширина — 60 см, висота — 20 см, маса — приблизно 14 кг.


Рис. 8.15. Човник-волокуша.


Рис. 8.16. Санітарні ноші, встановлені на лижах.

   Начальник МПБ, санітарні інструктори та санітари повинні пос-тійно дбати про майно, а при необхідності — поповнювати його.

Майно для надання першої лікарської медичної допомоги

   Для оснащення медичного пункту полку використовують комплекти медичного майна, типове медичне обладнання та польові медичні меблі.
   Першу лікарську допомогу надають за допомогою комплектів “Приймально-сортувальний”, “Перев’язувальна велика”, “Аптека МПП”, “Зуболікарський”, “Дезінфекція”, “Лікарські засоби для лікування поранених і обпечених (полковий)”, “Перев’язувальні засоби стерильні для обпечених” тощо.
   На МПП є апарати для проведення кисневої терапії та штучної вентиляції легень у автоматичному режимі, а також окремі прилади і апарати.

   Комплект “Приймально-сортувальний” складається з інвентарного та витратного медичного майна (упаковка — укладальний ящик № 1). Він забезпечує роботу сортувальної бригади в приймально-сортувальній (на приймально-сортувальному майданчику). Медикаментозні засоби дозволяють проводити антидотне лікування уражених іонізуючим випромінюванням та бактеріальними засобами, протишокові заходи та про-філактику ранової інфекції. Лікарсько-медичні предмети застосовують для проведення ін’єкцій (шприци та голки до них), вимірювання арте-ріального тиску (фонендоскоп та сфігмоманометр), накладання швів — шовк хірургічний стерильний в ампулах, для розтискування щелеп — роторозширювач тощо. Хірургічні інструменти зібрані в “Малому перев’язувальному наборі”, до якого входять скальпелі, хірургічні та анатомічні пінцети, затискувачі кровоспинні, голкотримач й голки хірургічні, зонди, шпателі металеві. Після розконсервації їх стерилізують у вогневому кип’ятильнику. Для кип’ятіння використовують плитку бензинову похідну, що входить до комплекту.
   Комплект “Перев’язувальний великий” має, крім “Малого перев’язувального набору”, ще й “Набір перев’язувальний великий” та інші медичні предмети і медикаменти. Усе майно зберігається в укладальному ящику № 1. Комплект розрахований на забезпечення роботи одного лікаря і двох медичних сестер при проведенні хірургічних втручань у перев’язочній МПП або омедб, під час надання першої лікарської та кваліфікованої хірургічної допомоги.
   Медикаментозні препарати включають розчини знеболювальних речовин в ампулах, стимулятори центральної нервової системи, протигіс-тамінний засіб, холінолітик, анальгетик, аналептик, протиправцеву сироватку, анатоксин тощо.
   Із лікарсько-медичних предметів у ньому є сфігмоманометр і стетофонендоскоп, шприци з набором голок до них, системи для переливання крові одноразового використання, шовк хірургічний стерильний в ампулах, термометри медичні, джгути кровоспинні, трубка для штучного дихання (ТД-1), апарат наркозний портативний для аналгезії та предмети догляду за потерпілими: напувалка, сечоприймач, кухоль іригаційний, грілка гумова, ванночки емальовані тощо.


Рис. 8.17. Апарат наркозний портативний.

   Апарат наркозний портативний для анальгезії (рис. 8.17) можна використати для знеболювання як при виконанні невеликих хірургічних втручань, так і при транспортуванні поранених. Пари знеболювальної речовини (трилен або пентран) змішуються із повітрям, яке проходить через корпус апарата в легені потерпілого, всмоктуються в кров і викликають ефект знеболювання. Тривалість роботи апарата від одного зарядження (15-20 мл анальгетика) — до однієї години.
   До “Набору перев’язувального великого” входять скальпелі, пінцети, кровоспинні затискувачі, ножиці, гачки для розведення країв ран, распатори, зонди, кусачки для кісток, язикоутримувач, гачки і трубки для проведення трахеотомії, голкоутримувачі й набір голок хірургічних тощо. Стерилізуються інструменти в кип’ятильнику на плитці бензиновій похідній, що є в комплекті.
   Запис про проведення заходів щодо надання допомоги роблять у книзі обліку поранених і хворих, що входить до складу комплекту.
   Комплект “Аптека МПП” складається з обладнання для приготування простих форм лікарських засобів (мазі, порошки, розчини для зовнішнього та перорального застосування), набору медикаментів (понад 25 фармакологічних груп), запасу витратного та інвентарного лікарського майна, а також книг обліку матеріальних засобів та книг і бланків медичного обліку і звітності. Майно зберігається в укладальному ящику № 1.
   Із використанням цього майна розгортають аптеку МПП та готують медикаменти, які не зберігаються в комплекті у вигляді готових заводських форм. До останніх належать знеболювальні розчини, таблетовані анальгетики, спазмолітики, нейролептики, протигістамінні засоби, антисептики, антибіотики тощо.
   Комплект “Зуболікарський” містить медичне майно, розраховане на роботу одного зубного лікаря (стоматолога) протягом 1 місяця. До переліку медикаментів входять: антибіотики, знеболювальні, засоби для дезінфекції порожнини рота, а також матеріали для пломбування зубів тощо.


Рис. 8.18. Розбризкувач “Автомакс”.


Рис. 8.19. Гідропульт.

   Крім лікування слизової порожнини рота та зубів і їх видалення, зуболікарськими і хірургічними інструментами, що є в комплекті, надають також допомогу пораненим з ушкодженням щелеп. До комплекту додаються бормашина комбінована і крісло зуболікарське складне.
   У комплект “Дезінфекція” вкладені дезінфекційні, дератизаційні й дезінсектиційні засоби та прилади для їх застосування: розбризкувач “Автомакс” (рис. 8.18), гідропульт (рис. 8.19), розпилювач для порошкових речовин, а також захисний одяг для дезінфектора (фартух, рукавиці гумові, окуляри захисні).
   Комплект “Лікарські засоби для лікування поранених і обпечених (полковий)” містить медикаментозні засоби для надання першої лікарської допомоги пораненим і обпеченим. Упаковане майно в укладальний ящик № 2. До переліку медикаментів входять знеболювальні, стимулятор центральної нервової системи, аналептик, адреноміметик, антибіотики і сульфаніламіди. Комплект розрахований на надання допомоги приблизно 200 потерпілим.
   До комплекту “Перев’язувальні засоби стерильні для обпечених” входять бинти марлеві стерильні розміром 5 м х 14 см, стрічка ватно-марлева розміром 2 м х 29 см, пов’язки малі та великі, а також контурні фіксуючі пов’язки для обпечених багаторазового використання (після прання). Контурні пов’язки виготовляють із тканини, вони мають такі форми і розміри, що дозволяють надійно закріпити асептичні пов’язки на різних ділянках тіла, зокрема грудях і спині. Перев’язувальні засоби складені у фанерний ящик разового використання. Розрахований комплект на накладання приблизно100 пов’язок.
   Крім інгалятора кисневого (КІ-4), в МПП використовують апарат для штучної вентиляції легень портативний (ДП-9), який дає можливість проводити штучну вентиляцію легень з активними фазами вдиху і видиху за рахунок енергії стиснутого повітря. Кисень може подаватися як із двох балонів, що входять до комплекту, так і з транспортного балона. До комплекту входять також роторозширювач, язикоутримувач, маски різних розмірів та дихальний мішок, які вкладають у металевий футляр, додаються деякі запасні частини. Поряд із вентиляцією легень апарат можна застосовувати для проведення наркозу та аспірації слизу з верхніх дихальних шляхів. Після приєднання протигазової коробки можливе його використання у зараженій атмосфері.

Майно для надання кваліфікованої медичної допомоги

   Значна частина із вищевказаних комплектів є універсальною і застосовується на МПБ, МПП, в омедб і військових польових пересувних шпиталях. Але багато комплектів та апаратури призначені для надання лише кваліфікованої медичної допомоги, наприклад “Операційна велика”, “Бинти гіпсові”, “Медикаменти загальні”, “Медикаменти терапевтичні”, “Медикаменти хірургічні”, “Палатний”, “Предмети догляду”, а також комплекти та устаткування для забезпечення роботи інших відділень: комплекти “Лабораторія клінічна військова”, “Аптека-асистентська”, “Аптека-ін’єкційна”, “Аптечний господарський інвентар”, “Зуботехнічний (обладнання)”, “Зуботехнічний (інструменти)”, устаткування для роботи аптеки тощо.
   Комплект “Операційна велика” забезпечує одночасну роботу двох хірургічних бригад при наданні кваліфікованої хірургічної допомоги пораненим та обпеченим в операційних омедб та шпиталів. До комплекту входять великий і малий операційні набори та інші лікарські медичні предмети й апарати: голкоутримувачі з набором голок хірургічних, рефлектор лобний та лампи налобні, сфігмоманометр із стетофонендоскопом, шприци з голками ін’єкційними, апарат для ушивання легень тощо.
   Комплект “Бинти гіпсові” містить гіпсові бинти трьох розмірів (3 м х 10 см, 3 м х 15 м, 3 м х 20 см), які упаковані по 5 штук у герметично закриті поліетиленові мішечки, що захищає їх від проникнення вологи. Перед застосуванням бинти треба змочити теплою водою. Термін затвердіння їх — приблизно 3-5 хвилин при температурі + 20° С.
   Комплекти “Медикаменти загальні”, “Медикаменти терапевтичні”, “Медикаменти хірургічні” призначені для надання кваліфікованої терапевтичної і хірургічної допомоги, а також для лікування поранених і хворих, які не підлягають подальшій евакуації. До їх складу входять медикаменти загального призначення, сироватки і анатоксини, антибіотики тощо. Укладальний ящик можна використовувати як асистентський стіл.
   Комплект “Палатний” забезпечує проведення заходів з обстеження хворих, видавання їм ліків та виконання інших лікарських призначень. Його використовують у лікувальних відділення омедб та в шпиталях. Він включає такі апарати, як інгалятор наркозний портативний, сфігмоманометр із стетофонендоскопом, а також розхідні та інвентарні медичні предмети, перев’язувальні засоби і хірургічні предмети (катетери уретральні гумові, зонди для шлунка, кухлі іригаційні, термометри медичні, шприци, лейкопластир, папір для компресів тощо).
   До комплекту “Предмети догляду”входять: судна підкладні, сечоприймальники з товстого скла, кишенькові плювальниці, відра емальовані тощо. Він призначений для шпитальних відділень омедб та шпиталів.

Комплекти для оснащення діагностичних і допоміжних відділень

   Комплект “Лабораторія клінічна військова” призначений для розгортання клінічної лабораторії і забезпечення роботи одного лаборанта. Його вміст розрахований на визначення таких показників: для крові — загальний аналіз, визначення групи та резус-фактора, ступеня крововтрати; для сечі — загальний аналіз; для калу — виявлення яєць гельмінтів, найпростіших та прихованої крові. Відповідно, до комплекту вкладено мікроскоп біологічний, апарат для визначення швидкості осідання еритроцитів, апарат для підрахування лейкоцитарної формули, гемометр для визначення гемоглобіну крові, урометр, секундомір, пера скарифікаційні одноразового використання, реактиви тощо. Майно міститься в укладальному ящику № 3.
   Комплекти “Аптека-асистентська”, “Аптека-ін’єкційна” та “Аптечний господарський інвентар” забезпечують розгортання та роботу аптек омедб та шпиталів.
   До комплекту “Аптека-асистентська”, розрахованого на роботу одного асистента, входять декілька терезів із різноважками, спиртомір та інше обладнання, при використанні якого можна виготовляти порошки, мазі, розчини та інші лікарські форми для зовнішнього і перорального застосування. Майно зберігають в укладальному ящику № 3 (рис. 8.20).
   Із двох таких ящиків складається стіл (рис. 8.21). Комплект “Аптека-ін’єкційна” використовують, щоб приготувати стерильні розчини для парентерального введення. Він містить терези з різноважками, вимірювальний циліндр, пляшечки для крові та кровозамінників із гумовими корками й алюмінієвими ковпачками, вату гігроскопічну, фільтрувальний папір та інші предмети. Майна достатньо для роботи одного фармацевта, воно міститься в одному укладальному ящику № 3 та в одному — № 4.


Рис. 8.20. Комплект "Аптека-асистентська".


Рис. 8.21. Асистентський стіл, зібраний із двох укладальних ящиків.

   Комплект “Аптечний господарський інвентар” призначений для миття аптечного посуду, тому до його складу входять тази та відра емальовані, мийні засоби, пристосування для миття посуду, плитка бензинова похідна для підігрівання води тощо. Упаковується все майно в укладальний ящик № 4.
   Пристрій польовий для отримання води для ін’єкцій використовують із метою забезпечення аптеки в польових умовах демінералізованою водою для приготування ін’єкційних розчинів. Питна вода за допомогою електричного роликового насоса подається на стерилізаційний фільтр для очищення від мікроорганізмів і пірогенних речовин, потім проходить через іонообмінні колонки, що містять катіоніти та аніоніти, після чого стає придатною для приготування ін’єкційних розчинів за допомогою обладнання комплекту “Аптека-ін’єкційна”. Пристрій дає до 50 літрів води за одну годину.
   Пристрій стерилізаційно-дистиляційний (СДП-2) (рис. 8.23) застосовується як для стерилізації перев’язувального матеріалу і операційної білизни, так і для отримання кип’яченої та дистильованої води в польових умовах.


Рис. 8.22. Комплект "Аптека-ін'єкційна".


Рис. 8.23. Стерилізаційно-дистиляційна установка на причепі (СДП-2).

   Може працювати на рідкому паливі (16 кг/год) та на дровах (23 кг/год). За одну годину можна нагріти до кипіння 130-160 л і продистилювати 20 л води, а також за одне завантаження простерилізувати шість біксів. Він наявний в аптеці. Термін готовності до роботи — 1 год, кількість працюючих — 2 особи, які повинні бути підготовленими до роботи і мати офіційно оформлений дозвіл на допуск до експлуатації пристроїв, що працюють при підвищеному тиску.

Кисневодихальна і наркозна апаратура

   Етапи медичної евакуації оснащені також апаратурою для проведення ураженим кисневої терапії, штучної вентиляції легень та наркозу.
   Для проведення кисневої терапії в польових умовах, а також в умовах зараженої атмосфери (із застосуванням протигазових коробок), використовують киснево-інгаляційну станцію (КІС-2). Вона складається з пульта керування, інгаляторів кисневих, клапанних коробок, масок і дихальних мішків, зволожувачів кисню та розпилювачів медикаментозних водних розчинів, катетерів, аспіраторів та шлангів. Станція забезпечує: інгаляцію кисню або повітряно-кисневої суміші одночасно 20 ураженим; подачу кисню одночасно у два наркозних апарати типу “Наркон”; відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів одночасно у двох пацієнтів; проведення двом хворим інгаляції аерозольними медикаментами. Кисень до станції може надходити від транспортних кисневих балонів ємністю 40 л або від газифікаторів розчинного кисню. Укладається станція у два ящики, загальна маса її — близько 82 кг.
   Кисневий компресор типу КН-4 — це двоциліндровий компресор, що працює від електромотора або ручного приводу. Він призначений для одночасного наповнення киснем двох малолітражних балонів до тиску 200 кг/см2 шляхом перекачування його з транспортних балонів.
   Для штучної вентиляції легень існує декілька апаратів, при створенні яких використаний принцип пневмоавтоматики: вони працюють за рахунок енергії стиснутого кисню або повітря. До них належать апарати “Пневмат-1”, “Лада”, “Фаза”. “Пневмат-1” має фіксовані параметри дихання, що дозволяє працювати з ним медичному персоналу з малою кваліфікацією при проведенні короткочасної вентиляції легень у польових умовах та під час евакуації уражених на транспортних засобах. Після приєднання протигазної коробки його можна використовувати для проведення реанімаційних заходів у зараженій атмосфері.
   Складові частини апарата: маска з маскоутримувачем, повітроводи, переверсивний клапан та перехідники, які дають змогу підключати його для роботи в комплексі з різними наркозними апаратами.
   “Лада” забезпечує одночасне проведення двом ураженим штучної вентиляції легень або інгаляцій кисню, а також може бути підключений до будь-якого наркозного апарата для введення інгаляційного наркозу з напіввідкритим контуром. У комплект апарата входять: роторозширювач, маска з маскоутримувачем, повітроводи, шланги, переверсивні клапани і перехідники. Зберігається комплект в укладальному ящику. Використовується в польових медичних закладах (рис. 8.24).


Рис. 8.24. Апарат для ШВЛ "ЛАДА".

   “Фаза” дає можливість проводити тривалу регульовану штучну вентиляцію легень повітрям або киснево-повітряною сумішшю одночасно двом пацієнтам, причому можна вентилювати окремо ліву або праву легеню. Працює в комплексі з апаратами інгаляційного наркозу з будь-якою схемою дихання, наприклад, напіввідкритою, напівзакритою тощо.
   Апарат має пульт дистанційного керування, електродвигун із пристосуванням для подачі повітря по з’єднувальних елементах до ураженого, а також запасні частини та інструменти. Пакувальна укладка може бути пристосована як підставка для апарата. Використовується він як у польових умовах, так і в стаціонарних медичних закладах.
   “Наркон-2” є переносним апаратом для введення інгаляційного наркозу (з відкритим, напіввідкритим і напівзакритим контурами дихання) в операційних польових медичних закладів (рис. 8. 25).


Рис. 8.25. Апарат для інгаляційного наркозу "Наркон-2".

   Пари анестетиків подаються в легені пацієнта з повітрям, киснево-повітряною сумішшю в різних концентраціях або з чистим киснем. Із метою забезпечення керованого дихання до нього можна підключити апарати ДП-10, “Пневмат-1”, “Лада”, “Фаза” тощо. У комплект апарата входять випаровувач анестетиків, дозомір, апарат “Пневмат-1”, ларингоскоп, інтубаційні трубки, відсмоктувач слизу, система клапанів тощо. Зберігається апарат у двох зручних для перенесення футлярах, які можна використати як підставки для нього.

Інше оснащення і обладнання польових медичних закладів

   Для освітлення рани (операційного поля) в операційній польових медичних закладів призначають світильник операційний польовий (рис. 8. 26), який може працювати від електричної мережі змінної напруги (127/220 В) або від акумуляторної батареї (12 В) і здатний автоматично переключатися при зниженні струму в електричній мережі на постачання від акумулятора і навпаки. Його будова дає можливість пересувати освітлювальні рефлектори догори по штативу і вбік по горизонтальній штанзі. Акумулятор із зарядним пристроєм і пультом керування розташовані в нижній частині світильника на підставці з коліщатами.


Рис. 8.26. Світильник операційний.


Рис. 8.27. Стерилізатор паровий польовий.комбінований.

   Стерилізатор паровий комбінований (рис. 8.27) складається із стерилізаційної та водянопарової камер, що закриті кожухом, кришки з ручками і гвинтами та інших пристроїв, манометрів та трьох висувних ніжок, навколо яких розміщений металевий екран для захисту підігрівального пристрою від вітру. Стерилізація перев’язувальних матеріалів та хірургічного інструментарію відбувається під тиском (до 2 кг/см2) у стерилізаційній камері, яка містить три бікси розміром 34 х 16 см. Пара в стерилізаційну камеру надходить із водянопарової камери, яка може нагріватися електричним або вогневим підігрівачем (примус, паяльна лампа). Для уникнення накипу в камеру заливається тільки дистильована вода. Під час роботи треба дотримуватися правил техніки безпеки: після завантаження стерилізаційної камери кришку закривають і міцно фіксують гвинтами, які після закінчення стерилізації відкручують тільки при повному зниженні тиску в камері, про що будуть свідчити показники манометра.
   Контейнери термоізоляційні
(ТК-1М, ТК-3) застосовуються для тимчасового зберігання і транспортування крові, бактерійних засобів і ліків, які потребують відповідної сталої температури незалежно від зовнішньої температури. Контейнер складається з термоізоляційного ящика, який герметично закривається. Усередині останнього встановлюють дві банки (танки), в які взимку заливають гарячу воду, а влітку — лід або сніг. Потім у контейнер поміщають флакони з кров’ю або інші препарати. Оптимальна для них температура тримається протягом 24-30 годин.
   Стіл перев’язувальний польовий
(рис. 8.28) призначений для хірургічної обробки ран у польових умовах. На нього можна поставити ноші з пораненим. До столу кріпиться підставка для кінцівок. Транспортується стіл в укладальному ящику.


Рис. 8.28. Польовий перев'язувальний стіл.

   Стіл операційний польовий (рис. 8.29) використовують для проведення хірургічних втручань у польових умовах. Він має підголовник, утримувачі нижніх кінцівок, підставку для рук, штатив для закріплення флаконів із кров’ю або кровозамінником та інші пристосування. Зберігаються в укладальному ящику.


Рис. 8.29. Польовий операційний стіл.

   До типового обладнання належать також стіл інструментальний, стояк уніфікований, флаконоутримувач, утримувач двох тазів, умивальник з утримувачем таза, підставки під ноші високі та низькі, станок три- і шестимісний для розміщення нош із пораненими, ліжко шпитальне тощо (рис. 8.30-8.35).


Рис. 8.30. Стіл інструментальний.


Рис. 8.31. Стояк уніфікований із флаконоутримувачем.


Рис. 8.32. Шестимісний станок для розміщення поранених на ношах.


Рис. 8.33. Станок тримісний.


Рис. 8.34. Утримувач двох тазів.


Рис. 8.35. Умивальник з утримувачем таза.

Медична і санітарна техніка, яка розміщена на автомобілях і причіпах

   До медичної рухомої техніки належать автоперев’язочна, військова медична лабораторія, рефрижератор медичний та інші засоби, призначені для проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
   До санітарної техніки належать, наприклад, різні дезінфекційно-душові установки тощо.
   Автоперев’язочна (АП-2)
(рис. 8.36) складається з перев’язочної, що розташована в кузові-фургоні автомобіля ГАЗ-66, який має підвищену прохідність завдяки обом ведучим мостам. До кузова з обох боків прикріплені каркасні намети з обігрівачами, в одному розміщена передперев’язочна, а в іншому - евакуаційна. У кожному наметі можна помістити на стійках для розташування поранених на ношах та лавках до 14 поранених.


Рис. 8.36. Автоперев'язочна (АП-2).

   У перев’язочній є перев’язувальний стіл, який має підйомно-поворотний механізм, що значно спрощує встановлення та знімання зі стола нош із пораненим. Крім того, в ній встановлені шафки для медичного майна, пристрій для подавання холодної і гарячої води, системи опалення, вентиляції та освітлення. Остання забезпечується електроенергією від бензоелектричного переносного агрегата, а також від акумулятора чи зовнішньої електромережі. Для проведення кисневої терапії і штучної вентиляції легень є кисневий інгалятор (КІ-4) у комплекті із системою зарядження від транспортного балона ємністю 40 л, а також апарат дихальний ручний (ДП-10).
   До медичного майна належать медикаменти з дещо більшим переліком найменувань, ніж у комплекті “Перев’язувальна велика”, у зв’язку з тим, що автоперев’язочна часто працює окремо від МПП, а також комплект “Перев’язувальні засоби стерильні”.
   Хірургічні інструменти із “Набору великого перев’язувального” стерилізують в електричному кип’ятильнику для медичних інструментів.
   Наявне медичне майно забезпечує надання невідкладних заходів першої лікарської допомоги 7-10 пораненим за одну годину. На повне розгортання автоперев’язочної штатним складом — один лікар, один середній медичний працівник та водій-санітар — витрачається до 40 хвилин.
   Розглядається можливість використовувати у майбутньому під перев’язочну замість автомобіля ГАЗ-66 більш потужний і високопрохідний тип автомобіля.
   Військова медична лабораторія (ВМЛ)
розміщується в спеціальному кузові автомобіля ГАЗ-66, що обладнаний системами освітлення, опалення, водопостачання й електрозабезпечення (електростанція на причепі) (рис.8.37). Призначена вона для проведення санітарно-гігієнічних, бактеріологічних та інших досліджень у польових умовах (у лабораторному та стерилізаційно-заготівельному відділеннях). До складу відділень входять: лабораторне майно (реактиви, люмінесцентні мікроскопи, лабораторні столи тощо), а також витяжна шафа, термостат, автоклав тощо.


Рис. 8.37. Військово-медична лабораторія (ВМЛ).

   Рефрижератор медичний на причепі (РМ-П) (рис. 8.38) використовують для тимчасового зберігання і перевезення до польових медичних закладів крові та її препаратів, кровозамінників, деяких бактерійних препаратів та інших медикаментів. Склад відділення містить до 518 л крові, яка зберігається при температурі 3-8 ° С, що автоматично підтримується холодильним агрегатом або електропідігрівачем, розташованими в машинному відділенні. При відключенні агрегатів оптимальна температура зберігається до 8 годин. Агрегати рефрижератора мають пункт підключення до зовнішньої електромережі.


Рис. 8.38. Рефрижератор медичний на причепі (РМ-П).

   Дезінфекційно-душові установки можуть монтуватися на шасі різних автомобілів та причепів. Вони призначені для гігієнічного миття особового складу з одночасним проведенням дезінфекції чи дезінсекції його обмундирування (літнього або зимового) та взуття в польових умовах. На сьогоднішній день військові та окремі медичні частини мають дезінфекційно-душові установки (ДДА-66, ДДА-2, ДДА-3 та ДДП-2) (рис. 8. 39). Принципи їх комплектування і роботи подібні: вода по системі трубопроводів за допомогою мотопомпи подається від джерела водопостачання до парового котла для нагрівання, з нього — на душові пристрої з бойлер-акумулятором, а пар — у дезінфекційні камери. Електроенергією забезпечують переносні бензоелектричні агрегати.


Рис. 8.39. Дезінфекційно-душова установка (ДДА-2).

   У дезінфекційних камерах проводиться дезінфекція або дезінсекція звичайного одягу пароповітряним методом (при температурі до 98° С), а хутряного — пароформаліновим (при температурі до 58° С).
   Миється особовий склад у наметах, при з’єднанні яких створюється система санітарного пропускника: роздягальня — душова-одягальня. Поряд із ними знаходиться дезінфекційна-душова установка. Одяг та білизну забирають з роздягальні на дезінфекцію (дезінсекцію), а чисте обмундирування надходить в одягальню. Це дозволяє уникнути зустрічного руху людей та перехрещування потоків зараженого і продезінфікованого одягу.
   Парові котли можуть працювати на рідкому (дизельне пальне) або на твердому паливі (дрова).
   Водопостачання відбувається з чистих водоймищ або з резервуарів із достатньою ємністю, куди вода доставляється автоцистернами.
   Персонал, який працює на дезінфекційно-душових установках, повинен пройти курс навчання і мати дозвіл для роботи на парових котлах.
   Дезінфекційно-душова установка
(ДДА-66) може бути на оснащенні в полку та омедб (рис. 8.40). Металевий кузов, що змонтований на шасі автомобіля ГАЗ-66, має три відділення: господарське, котлове і камерне (2,5 м3). У транспортному стані в господарському та камерному відділеннях знаходиться комплект устаткування, який складається із шлангів гумовотканинних для забору води та подачі води і пару, одного душового пристрою із шістьма сітками, резервуара гумовотканинного, мотопомпи та переносного бензо-електричного агрегату, двох пристосувань для миття поранених, запасних частин та інших приладів. Установка готова до роботи за 30-40 хвилин влітку і до 60 хвилин взимку. Витрата палива: дизельне пальне — 23,5 кг/год, дрова — 50 кг/год (0,1 м3/год). Пропускна здатність при митті людей з одночасною дезінфекцією (дезінсекцією) їх одягу — до 56 осіб за одну годину. Обслуговуючий персонал — 3 особи.


Рис. 8.40. Дезінфекційно-душова установка (ДДА-66).

   Дезінфекційно-душова установка на причепі (ДДП-2) змонтована на одноосьовому причепі, пропускна здатність її — приблизно 48 осіб/годину (рис. 8.41).


Рис. 8.41. Дезінфекційно-душова установка на причепі (ДДП-2).

Санітарно-евакуаційні засоби

   Для евакуації поранених можна використати: автомобілі, авіацію, військово-санітарні потяги та летючки, річкові й морські судна. При відсутності санітарних автомобілів у достатній кількості або при виникненні масових санітарних втрат для евакуації будуть залучатись вантажні автомобілі, бойові машини і танки, десантно-переправні засоби, а в деяких випадках — і міський транспорт (автобуси, тролейбуси чи трамваї).
   Із поля бою (осередків масових санітарних втрат) евакуацію частіше проводять на гусеничних транспортерах, тягачах, санітарних автомобілях типу УАЗ-452, АС-66.
   Медична служба може мати гусеничний транспортер снігоболотний модернізований (ГТ-СМ)
(рис. 8.42) або гусеничний транспортер малогабаритний уніфікований (ГТ-МУ) (рис. 8. 43). Їх доцільно використовувати на важкопрохідній для колісного транспорту місцевості, зокрема у горах та при подоланні невеликих водних перешкод.


Рис. 8.42. Гусеничний транспортер снігоболотний модернізований (ГТ-СМ).


Рис. 8.43. Гусеничний транспортер малогабаритний уніфікований (ГТ-МУ).

   Санітарний автомобіль (УАЗ-452А) і його модифікації (рис. 8.44) має обидві ведучі осі, тому може долати бездоріжжя під час евакуації поранених безпосередньо з поля бою. У металевому салоні знаходяться системи опалення і вентиляції, прикріплений бачок для води та змонтовані пристрої для встановлення у два яруси чотирьох нош санітарних. Якщо поранених супроводжує середній медичний працівник, то він займає сидіння в кузові, що розташоване біля передньої стінки поряд із кабіною, і спостерігає за станом потерпілих під час їзди.


Рис. 8.44. Автомобіль санітарний (УАЗ-452А).

   Можливі ще два варіанти розміщення поранених: два на ношах і чотири сидячих або сім тільки сидячих, з урахуванням місця в кабіні біля водія.
   Автомобіль може розвивати швидкість до 100 км/год, долати броди глибиною до 60 см і перешкоди з кутом підйому до 30°. Має запас пального для пересування на відстані до 600 км.
   Автомобіль санітарний (АС-66)
(рис. 8.45) має металевий герметичний кузов, в якому знаходяться фільтровентиляційна система, освітлення, дві опалювальні системи (від двигуна і від автономного опалювального пристрою), а також бачок для води, обладнання для встановлення нош, медичне майно (кисневий інгалятор, шини транспортні) і предмети догляду за пораненими (кухоль, напувалка, сечоприймач та судно підкладне). Він має обидві ведучі осі. Крім того, під час руху в шинах може змінюватися тиск, що створює щадні умови для транспортування поранених та підвищує прохідність автомобіля по бездоріжжю.


Рис. 8.45. Автомобіль санітарний (АС-66).

   Санітарні ноші в кузові розташовуються у три яруси, максимальна кількість їх — 9. При цьому варіанті можуть сидіти додатково ще 6 поранених. При встановленні лише 6 нош сидіти будуть 10 поранених, а тільки сидячи можна перевозити 18 осіб.
   Направляючи санітарні автомобілі в район санітарних втрат, ними можна перевозити із складів медичне майно для медичних підрозділів і частин.
   Більшість пасажирських автобусів використовують після демонтажу внутрішнього устаткування і встановлення спеціальних пристосувань для евакуації поранених і хворих. До них належать універсальне санітарне обладнання (УСО) та типове санітарне обладнання (ТСО).
   Встановлення комплектів УСО чи ТСО, що складаються з розсувних металевих дуг і брезентових лямок, які утворюють при складанні секції, дозволяє розташувати ноші санітарні в три яруси. УСО має дві, а ТСО три секції, які прикріплюються до спеціально вмонтованих деталей.
   Крім секцій, у комплект УСО входять штори маскувальні на вікна, бачки для води та предмети догляду. ТСО має два чотиримісних напівм’яких сидіння, каністру для води та вантажні пристрої.
   Для перевезення поранених вантажними автомобілями використовують універсальне санітарне пристосування (УСП-В), що дозволяє розміщувати ноші санітарні у два яруси, його можна встановлювати на більшість вантажівок.
   Літаки і вертольоти, які застосовують для евакуації потерпілих, а також для швидкої доставки особового складу медичної служби та медичного майна, входять до складу окремих авіаційних санітарно-транспортних частин. При необхідності до евакуації залучають, із дозволу командування, й авіаційні засоби військово-транспортної авіації.
   Деякі літаки і вертольоти створюють у санітарному варіанті, на них можна одночасно з евакуацією надавати лікарську допомогу або використовувати як перев’язочні на землі. Для цього їх оснащують медичним майном, що містить хірургічні інструменти і медичні предмети для хірургічної обробки ран, апаратуру для проведення комплексу реані-маційних та анестезіологічних заходів, перев’язувальні матеріали, предмети догляду тощо. В їх салонах знаходяться системи для освітлення, обігрівання і вентиляції. Крім того, на вертольоти встановлюють лебід-ки для піднімання поранених у випадку неможливості здійснення посадки у важкодоступних місцях. Санітарна авіація необхідна для евакуації потерпілих із осередків масового ураження, а також із медичних пунктів та польових медичних закладів, із метою найшвидшого звільнення останніх у випадку передислокації в інші райони.
   Для евакуації поранених та хворих можна використати і залізничний транспорт — військово-санітарні летючки або військово-санітарні потяги. Військово-санітарні летючки застосовуються для перевезення та надання медичної допомоги потерпілим, яких евакуюють на відносно короткі відстані. Їх комплектують 30 вантажними критими вагонами з пристосуванням для розташування 684 тяжкопоранених та 200 легкопоранених і хворих.
   Військово-санітарні потяги мають у своєму складі спеціально обладнані для перевезення поранених пасажирські вагони, зокрема вагон-ізолятор, а також вагон для штабу, вагон-пральню з дезінфекційною камерою, вагон-електростанцію — всього 19 вагонів. У потязі можна перевозити приблизно 500 потерпілих, із них — 308 тяжкопоранених та понад 200 легкопоранених. Під час евакуації їм надаються невідкладні заходи хірургічної допомоги в перев’язочній, яка розташована у вагоні для тяжкопоранених і має все необхідне оснащення.
   Перед завантаженням військово-санітарного потяга потерпілих сортують із метою групування їх за характером і тяжкістю поранення, результати позначають сортувальними марками, на яких вказують номер і призначення вагона. Кожний поранений має евакуаційний конверт із медичною документацією, особистими документами, нагородами і коштовностями згідно з описом.
   При веденні бойових дій у районах, де протікають великі річки, та у приморських районах для евакуації потерпілих можна використати, відповідно, річкові або морські судна, які спеціально для цього переобладнують із суден, призначених для туристсько-пасажирських перевезень. На них розгортають одну-дві перев’язочні та операційну, а також інші підрозділи (аптеку, пункт спеціальної обробки тощо).
   Для надання кваліфікованої медичної допомоги в складі флоту є штатне шпитальне судно.
   На всі види санітарного транспорту необхідно наносити знаки Червоного Хреста, добре помітні з усіх боків, зокрема з повітря.

Типи наметів, які може використовувати медична служба

   Залежно від ситуації і місцевості, медичні пункти батальйонів, полків, бригад та інших польових медичних закладів можуть частково або повністю розташовуватися в різних табельних наметах — некаркасних і каркасних.
   До некаркасних належать уніфіковані санітарно-технічні намети зразка 1956 р. (УСТ-56) і санітарно-барачні зразка 1956 р. (УСБ-56), а також табірні солдатські та офіцерські намети.
   Каркасні намети представлені уніфікованими літніми зразка 1968 р. (УЛ-68) і зимовими зразка 1968 р. (УЗ-68), а також наметом медичним каркасним. Усі типи наметів виготовлені із спеціального брезенту. До комплекту кожного уніфікованого намету входять набори для його встановлення: стояки, кілки, мотузяні відтяжки, залізні листи з отворами для коминів, рами та підрамники, молоти для забивання кілків, навісні стінки утеплення та внутрішні піднамети з білої тканини. Комплекти наметів вкладають у брезентові мішки або спеціальні дерев’яні ящики. Опалення наметів у холодну пору року відбувається за допомогою переносних залізних або чавунних пічок з іскровловлювачами чи калориферів, які працюють на рідкому паливі. Для контролю за їх роботою обов’язково призначають чергового, який стежить за протипожежною безпекою та регулює в наметах постійну температуру. Для їх освітлення використовують лампочки або інші пристрої, що є безпечними в протипожежному відношенні.
   Намет УСТ-56
(рис. 8.46) має два входи з тамбурами, що розташовані один навпроти одного, чотири вікна на бокових стінках та один отвір для комина. Довжина і ширина намету — приблизно 4,7 м, площа підлоги — 21,6 м2. Висота бокових стінок — 1,75 м, а в центральній частині — близько 3,5 м, відповідно, внутрішній об’єм — близько 48,5 м3. У наметі можна розташувати на ношах 10 поранених, а на стійках для розміщення поранених на ношах або нарах — до 18 потерпілих. Маса намету — приблизно 255 кг. Комплект розрахований на 8 місць.


Рис. 8.46. Намет УСТ-56.


Рис. 8.47. Намет УСБ-56.

   Намет УСБ-56 (рис. 8.47) має дві центральні стійки і два виходи з тамбурами, два отвори для димарів, а також 12 вікон (по 6 у кожній боковій стінці). Ширина намету — 6,2 м, довжина — 9,6 м, відповідно, площа підлоги — близько 59 м2, висота в центральній частині —до 3,5 м, внутрішній об’єм — приблизно 138 м3. У наметі можна розташувати до 30 поранених на ношах із застосуванням стійок для розміщення поранених на ношах або на нарах — від 40 до 80 потерпілих. Маса намету — приблизно 460 кг, комплект розрахований на 13 місць.
   Намети УСТ-56 і УСБ-56 можуть з’єднуватися між собою через тамбури як послідовно, так і створювати інші варіанти, наприклад “трійник” або “хрест”.
   Намети УЛ-68 та УЗ-68
(рис. 8.48) за габаритами однакові, але УЗ-68 має навісні стінки утеплення, білий піднамет і підрамники.


Рис. 8.48. Намет УЛ-68.

   Намет натягується і кріпиться до каркасу, що складається з металевих труб і дерев’яних стояків. Він має два виходи з тамбурами, 6 вікон (по три з кожного боку), один отвір для комина.
   У наметі відсутні центральні стояки, тому в ньому зручніше розташовувати потерпілих на польовому обладнанні, порівняно з наметом УСТ-56. Ширина становить 5,4 м, довжина — 5,2 м, площа підлоги — близько 26 м2, висота до гребеня даху — до 3 м, внутрішній об’єм — приблизно 59 м3. У наметі можна розташувати на ношах до 12 поранених, на станках — до 24, на нарах — близько 18 потерпілих. На відміну від наметів УСТ-56 і УСБ-56, декілька наметів типу УЛ (УЗ)-68 можна послідовно з’єднувати, при цьому нижню частину торцевої стінки з тамбуром відстібають і утворюють єдиний намет. Маса намету — приблизно 370 кг. У комплект входить 10 місць.
   Намет ПМК
(рис. 8.49) має два виходи з тамбурами, 12 вікон (6 із кожного боку), три отвори для коминів, а також підлогу із тканини. Намет кріпиться на збірному металевому каркасі. Його ширина — 6,1 м, довжина — 9,7 м, площа підлоги — близько 59 м2, висота до гребеня даху — 3 м, а бокових стояків — 1,7 м, внутрішній об’єм складає 153 м3. Розташовується в ньому на ношах 20, на станках — до 60 поранених, а на станках і нарах — до 70 потерпілих. Намет можна поділити занавісками на окремі секції, а також з’єднати в один великий намет, що зручно для розгортання в ньому операційно-перев’язочного блоку значних розмірів. Маса намету — близько 860 кг, в комплект входить 12 місць.


Рис. 8.49. Намет ПМК.

   Намет табірний солдатський має один вихід без тамбура, вікна відсутні. Площа підлоги — 16 м2, а внутрішній об’єм — приблизно28 м3. Розташувати на нарах можна до 10, а на ношах — до 5 поранених. Маса намету — 38 кг.
   Намет табірний офіцерський також має один вихід без тамбура, але в ньому є два вікна з рамами і внутрішній піднамет. Площа підло- ги— приблизно 9 м2, внутрішній об’єм — до 19 м3. Розташовується на ліжках 5 осіб. Маса намету — 80 кг.
   Намети табірні, як правило, розміщують на спеціально облаштованих гніздах. Великі намети розгортають попередньо навчені групи з 5-7 чоловік, якими керує середній медичний персонал, який повинен добре володіти різними способами їх установлювання і знати послідовність виконання робіт.
   Для розташування наметів вибирають достатніх розмірів майданчики, які звільняють від сторонніх предметів (узимку — від снігу), вирівнюють і трасують відповідно до розмірів намету і його орієнтації. Для запобігання забрудненню намету і піднамету на сиру землю перед розгортанням кладуть гілки, траву, сіно, солому. Як покриття для підлоги використовують великі шматки гуми, брезенту, дерев’яні настили, а також гілля ялинки, сосни тощо.