СЕМІОТИКА ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

   Скарги в гінекологічних хворих, як правило, нечисленні й типові: біль, порушення менструального циклу, білі, маткові кровотечі, порушення функції сусідніх органів, безпліддя, сексуальні порушення.
   Біль - один із основних симптомів гінекологічних захворювань. Він виникає внаслідок подразнення чи запалення очеревини, спазму гладкої мускулатури статевих органів і порушення кровопостачання внутрішніх органів.
   Для того, щоб оцінити характер болю, необхідно з'ясувати його локалізацію, іррадіацію, тривалість, інтенсивність. Часто це допомагає визначити причину виникнення болю.
   Найчастіше біль при гінекологічних захворюваннях локалізується в нижній частині живота. Біль у центрі нижньої частини живота характерний для захворювань матки чи шийки матки (неправильне положення матки, запальний процес, пухлини, викидень, запалення сечового міхура та ін.). При захворюваннях придатків біль локалізується в правій та лівій клубових ділянках. Це характерно для запальних процесів, позаматкової вагітності, пухлин придатків.
   При параметриті, ретрофлексії матки, злоякісних пухлинах біль виникає в ділянці крижів та попереку. Біль у ділянці куприка характерний для хронічного периметриту та параметриту, перелому куприкової кістки. Біль у ділянці зовнішніх статевих органів спостерігається при вульвіті, бартолініті, краурозі та ін.
   За характером болю можна передбачити захворювання. Переймоподібний біль, зумовлений скороченням м’язів матки, маткової труби виникає при аборті, позаматковій вагітності, народженні фіброматозного вузла. Ниючий біль характерний для запальних процесів статевих органів, неправильних положень матки. При розриві маткової труби, піосальпінксу біль має гострий характер. Постійний виснажливий біль турбує під час запущених форм раку прямої кишки і статевих органів.
   Білі - виділення з вагіни, які найчастіше з’являються при запальних процесах, неправильному положенні матки, пухлинах. Розрізняють п’ять видів білей: присінкові, вагінальні, шийкові, маткові й трубні.
   У нормі присінок вагіни зволожений секретом сальних і потових залоз, який накопичується у складках статевої щілини. Патологічні присінкові білі виникають при вульвіті, вестибуліті.
   Вагінальні білі зустрічаються найчастіше. Для патологічних білей характерні гіперсекреція, зміна консистенції (рідкі, водянисті, сметаноподібні), кольору (прозорі, молочні, жовто-зелені з домішками крові та ін.). Патологічні білі з гіперсекрецією спостерігаються при гонореї, трихомоніазі, хламідіозі, бактеріальному вагінозі, злоякісних пухлинах, атрофії слизової оболонки вагіни в літніх жінок.
   При нормальній функції залоз слизової оболонки каналу шийки матки у вагіні накопичується прозорий густий слиз, кількість якого збільшується у фолікуліновій фазі. Патологічні шийкові білі виникають при ендоцервіциті, розривах шийки матки, поліпах, початкових формах раку.
   Маткові слизисто-гнійні білі характерні для ендометритів, поліпів, кольору “м'ясних помиїв” - для злоякісних пухлин матки, кров’янисті - для фіброміоми.
   Трубні білі з’являються лише при запаленні маткових труб, яке закінчується утворенням гідро- чи піосальпінксу.
   Порушення менструального циклу та кровотечі займають особливе місце серед основних симптомів гінекологічних захворювань. Маткові кровотечі бувають циклічними (менорагії), пов’язаними з менструальним циклом, і ациклічними (метрорагії).
   Клінічно порушення менструального циклу проявляються рясними частими менструаціями (гіперменструальний синдром) або рідкими  помірними  аж до їх відсутності (гіпоменструальний синдром).
   Менструальний цикл може порушувватися при пухлинах, запальних процесах геніталій, а також при захворюваннях ендокринної системи, крові, важких інтоксикаціях, перевтомі.
   Ациклічні кровотечі (метрорагії) виникають при аборті, позаматковій вагітності, міхуровому заносі, симптомній фіброміомі матки, раці матки, пухлинах яєчників, запальних процесах та ін.
   Кровотечі з шийки матки і вагіни характерні для ерозії шийки матки, поліпів, злоякісних новоутворень, запальних процесів.
   Деколи  кровотечі із статевих органів бувають після статевого акту, спринцювання чи інших вагінальних маніпуляцій (контактні кровотечі). Вони мають діагностичне значення, бо вказують на наявність дисплазії, раку шийки матки, ерозії чи іншого патологічного процесу. Інколи причиною кровотечі можуть бути розриви варикозно розширених вен статевих органів та вагіни.
   Для злоякісних новоутворень характерні кровотечі в менопаузі.
   При довготривалих кровотечах у жінок виражена блідість шкіри та слизових оболонок, пастозність обличчя, глухість серцевих тонів та інші прояви анемії.
   Деякі патологічні процеси статевої системи можуть викликати різноманітні порушення в органах сечовидільної системи та прямій кишці.
   Біль при сечовиділенні виникає під час запальних процесів сечового міхура й уретри. Біль на початку сечовипускання характерний для уретриту, особливо гонорейної етіології, наприкінці - для запальних процесів сечового міхура (цистит).
   Затримка сечовипускання може виникати внаслідок післяопераційного чи післяпологового парезу сечового міхура, травми чи стиснення пухлиною сечового міхура та уретри, випаданні матки.
   Нетримання сечі виникає при опущенні чи випаданні матки і стінок вагіни,  пониженому тонусі м’язів, сечостатевій нориці, у старечому віці.
   Гематурія (наявність крові в сечі) спостерігається при травмі сечостатевого каналу під час катетеризації, сечокам’яній хворобі, а також можлива при злоякісних пухлинах і туберкульозі нирок.
   Піурія (гній у сечі) в першій порції сечі характерна для уретриту, в останній - для циститу, тотальна піурія - для важкого пієліту.
   Порушення функції кишечника, як правило, проявляється болем, тенезмами, проносом, затримкою випорожнень.
   Біль при дефекації виникає під час запальних процесів навколоматкової та навколовагінальної клітковини, геморої, парапроктиті, запущених формах раку. Біль, який іррадіює в пряму кишку, характерний для позаматкової вагітності.
   Пронос часто супроводжує запальні процеси, наприклад параметрит та пельвеоперитоніт, виникає при туберкульозі кишок та придатків матки.
   Закрепи в жінок  клімактеричного віку пов’язані з вегетативним неврозом, малорухливим способом життя. Часто закрепи бувають при спайковій хворобі органів малого таза чи стисканні пухлиною матки і придатків  прямою кишкою.
   Затримка випорожнень виникає в результаті післяопераційного парезу кишечника, а також при гінекологічному перитоніті.
   Часто жінки дітородного віку скаржаться на безпліддя, яке може бути первинним та вторинним. Відсутність вагітності протягом 1-го року спільного сімейного життя називають первинним безпліддям, протягом 2-х років після пологів чи аборту - вторинним.
   Найчастіше причиною жіночого безпліддя є перенесені запальні процеси, що призводять до непрохідності труб і різноманітних порушень функції яєчників. При обстеженні жінки з приводу безпліддя необхідно обов’язково обстежити і чоловіка.
   Сексуальні розлади зустрічаються досить часто.
   Неможливість статевого акту зумовлена наявністю перешкод у статевих органах, які здебільшого є вадами розвитку (щільність дівочої пліви, повна чи часткова атрезія й аплазія вагіни), або поліпів, фіброміоми, кісти. Деколи статевий акт неможливий через больовий спазм у ділянці входу у вагіну (вагінізм).
   Болючість під час статевого акту визначається в жінок із вузькою вагіною, при запальних захворюваннях жіночих статевих органів, пухлинах, післяопераційних спайках тазової очеревини.
   Фригідність (відсутність статевого потягу) можлива в жінок із вадами розвитку статевих органів, після перенесених важких травм, операцій, хірургічних втручань, а також внаслідок емоційної травми.
   Відсутність оргазму (аноргазмія) зустрічається найчастіше. Розрізняють абсолютну і відносну аноргазмію. Існує ще симптоматична аноргазмія як прояв різноманітних захворювань: запальних процесів жіночої статевої сфери, анатомічних змін статевих органів, після пологів, інфантилізму, різноманітних ендокринних порушень.
   Гінекологічні захворювання часто супроводжуються скаргами, які характерні для будь-якої хвороби: загальною слабістю, порушенням сну і працездатності, підвищенням температури тіла, головним болем.