3.4. Гiпервiтамiноз Д
     3.4. Гiпервiтамiноз Д

ГIПЕРВIТАМIНОЗ Д

     Гiпервiтамiноз Д виникає внаслiдок передозування або його iндивiдуальної непереносимостi вiтамiну. Цей стан частiше реєструвався тодi, коли для профiлактики i лiкування використовували масляний чи спиртовий розчин  ергокальциферолу (вiтамiн Д2). Гiперчутливiсть до препаратiв вiтамну Д здебiльшого спостерiгається у дiтей на тлi алергiчного або ексудативно-катарального дiатезу, медикаментозної алергiї.

     Етiопатогенез. Передозування препаратiв вiтамiну Д може спричинити важкi, подеколи незворотнi змiни в органiзмi дитини. Незворотнiсть змiн обумовлена гiперкальцiємiєю та кальцiфiкацiєю внутрiшнiх органiв i тканин (нирки, печiнка, серце, судини). Першочергово вражаються органи, якi безпосередньо приймають участь в обмiнi вiтамiну Д – нирки, печiнка. Гiперкальцiємiя викликає кальциноз тканин iз вiдкладанням солей кальцiю в судиннах, мiокардi, нирках, стiнцi шлунка, кишок, печiнцi, наднирникових залозах, м’язах, шкiрi, оболонках  мозку. За умови гiпервiтамiнозу Д порушується бiлковий обмiн, спостерiгаються ацидоз, гiперхолестеринемiя; порушення циклу Кребса; змiни ендокринної системи (гiпертрофiя наднирникових залоз, iнволюцiя вилочкової залози). Водночас виникає дисбаланс кальцiй фосфорного обмiну; спочатку виявляють гiперфосфатемiю при нормальному рiвнi кальцiю у кровi; у  перiодi клiнiчних проявiв – гiперкальцiємiю (> 2,99 ммоль/л), кальцiйурiю, гiпофосфатемiю, кальцифiкацiю тканин нирок, аорти, серця.

     Класифiкацiя гiпервiтамiнозу Д передбачає видiлення : - ступеня тяжкостi (I – легкий, II – середньої тяжкостi, III – тяжкий).

     -           перiоду хвороби  (початковий, розпалу, реконвалесценцiї, залишкових явищ);

     -           перебiг ( гострий – до 6 мiсяцiв, хронiчний – понад 6 мiсяцiв).

     -           кальциноз внутрiшнiх органiв та судин, їх склероз, коарктацiя аорти, стеноз легеневої артерiї, уролiтiаз, хронiчна ниркова недостатнiсть.

     Клiнiка гiпервiтамiнозу Д залежить вiд отриманої дози, вiку дитини, можливого поєднання iз сеансами УФО. Для гострого перебiгу характернi симптоми iнтоксикацiї (токсикоз iз ексикозом, нейротоксикоз), сонливiсть, апатiя, анорексiя, блювання, неспокiй, пiдвищена пiтливость. При оглядi визначається сухiсть шкiри iз лущенням, жовтушним вiдтiнком. З боку серцево-судинної системи – розширення меж серця, тахiкардiя, серцевi тони притишенi, артерiальна гiпотензiя. Виникає гепатомегалiя та ниркова недостатнiсть: полiурiя, iзостенурiя, протеiнурiя, цилiндрурiя.З даних параклiнiчних дослiджень характерними є : гiперкальцiємiя, ацетонемiя, зниження лужної фосфатази, збiльшення рiвня залишкового азоту. Проба Сулковича рiзко позитивна. Рентгенологiчне дослiдження виявляє вiдкладання вапна в зонах росту трубчастих кiсток i пiдвищену порознiсть усiх кiсток.

     За умови хронiчного перебiгу спостерiгається передчасне закриття великого  тiм’ячка, кранiостеноз, змiна з боку нирок, серцево-судинної, нервової систем, затримка фiзичного розвитку, а також змiни у параклiнiчних дослiдженнях. У периферичнiй кровi виявляють анемiю, лейкоцитоз iз нейтрофiльозом, прискорене ШОЕ; у сечi: протеiнурiю, лейкоцитурiю, мiкрогематурiю, цилiндрурiю; рентгенологiчно  дiагностують явища кальцинозу.

     Лiкування гiпервiтамiнозу Д розпочинають iз негайної вiдмiни препарату вiтамiну Д; корекцiї харчування – обмеження в рацiонi коров’ячого молока, перевага надається овочевим стравам та кашам на овочевому вiдварi; збiльшується кiлькiсть рiдини. При наявному ексикозi та невпинному блюваннi у дитини проводять внутрiшньовенну iнфузiю (розчин глюкози, альбумiн, плазма) з доповненням кокарбоксилазою, аскорбiновою кислотою, iнсулiном; глюкокортикостероїдами. В комплекснiй терапiї застосовують ретинол, токоферол, вiтамiни групи В. З метою збiльшення видiлення кальцiю призначають кальцитонiн (75-150 ОД щоденно внутрiшньом’язово), 3 % розчин амонiю хлориду ( по 1 чайнiй ложцi 3 рази на день).

     Профiлактика передбачає адекватне дозування препаратiв вiтамiну Д та контроль за його ефективнiстю. Дiти, що постраждали вiд гiпервiтамiнозу Д спостерiгаються лiкарем протягом 2-3 рокiв; перiодично проводяться дослiдження сечi, функцiональнi нирковi проби, стану серцево-судинної системи (в т.ч. ЕКГ).

      

Лiтература

     1.           Н.А. Коровина, И.Н. Захарова. Современные подходы к профилактике и лечению рахита у детей //Лечащий врач. – 2003.- № 2.- 11 с.

     2.           Н.А. Коровина, И.Н. Захарова, А.В. Чебуркин. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей. – М.; 2005. – 70 с.

     3.           Про впровадження Протоколiв лiкування дiтей iз спецiальностi «Педiатрiя» //Наказ МОЗ України вiд 11.09.2003 № 423/59.