1.1. Органiзацiя лiкувально-профiлактичної допомоги дiтям
     1.1. Органiзацiя лiкувально-профiлактичної допомоги дiтям

ОРГАНIЗАЦIЯ ЛIКУВАЛЬНО-ПРОФIЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДIТЯМ

     На мережу дiльниць сiмейних лiкарiв, що є вiдносно новою структурною одиницею, покладається велика вiдповiдальнiсть за збереження i змiцнення здоров’я дiтей. Робота сiмейного лiкаря передбачає обслуговування пацiєнтiв, починаючи з перiоду новонародженостi й закiнчуючи досягненням 18-рiчного вiку. Даний промiжок часу охоплює найважливiшi перiоди дитинства та пiдлiткового вiку, якi створюють базис морфо-функцiональних можливостей внутрiшнiх органiв i систем на наступнi десятилiття життя. З цих мiркувань, на сiмейного лiкаря покладається неабияка вiдповiдальнiсть, однак вiн має суттєвi переваги й у повсякденнiй роботi. Передусiм йдеться про обiзнанiсть iз родоводом, структурою захворюваностi, причинами смертностi, що дає можливiсть спрогнозувати ймовiрну патологiю i вчасно вдатись до профiлактичних заходiв.

     Вадливою частиною роботи сiмейного лiкаря з дiтьми є саме профiлактична, котра розпочинається з ефективного проведення допологових патронажiв. Останнiх iснує три, два з яких обов’язковi для будь-якої вагiтної жiнки, а третiй – iндивiдуальний – здiйснюється лiкарем за умов патологiчного перебiгу вагiтностi або особливих медико-соцiальних показань (наказ МОЗ України № 434 вiд 29.11.2002 року).

     Iнформацiю про взяття на облiк вагiтної жiнки амбулаторiя отримує 2 рази на мiсяць (1, 15 числа кожного мiсяця з вiдповiдним перенесенням на понедiлок, коли цi числа випадають на вихiднi днi).

     Вiдповiдальною за своєчасне i повне одержання iнформацiї є старша медична сестра амбулаторної сiмейної лiкарнi, яка органiзовує збiр iнформацiї по телефону або особисто вiдвiдує жiночу консультацiю.

     Старша медична сестра вносить iнформацiю про взяту на облiк вагiтну жiнку в журнал реєстрацiї допологових патронажiв вагiтної жiнки (ф. № 111-1/о).

     На старшу медичну сестру покладається органiзацiйний контроль за своєчасним, упродовж одного тижня вiд отримання повiдомлення з жiночої консультацiї, виконанням патронажу дитячою полiклiнiкою у 1-ому триместрi вагiтностi.

     Старша медична сестра веде щоквартальний облiк кiлькостi вагiтних, якi перебувають пiд наглядом у дитячiй полiклiнiцi залежно вiд термiну вагiтностi.

     Дiльнична медична сестра фiксує у зошитi облiку роботи вдома дiльничної медичної сестри (ф. № 116/о) всiх вагiтних, що їх передала старша медична сестра.

     Перша зустрiч дiльничної медичної сестри з вагiтною вiдбувається вдома.

     Якщо при взяттi жiнки на облiк жiночою консультацiєю встановлюється середнiй або високий ступiнь ризику перебiгу вагiтностi, дiльнична медична сестра iнформує про це дiльничного педiатра, i вiн виконує вдома перший допологовий патронаж.

      Змiст первинного лiкарського патронажу:

     – збiр повної i загальної iнформацiї про дану вагiтнiсть;

     – збiр iнформацiї про склад сiм’ї, взаємини у родинi, бажання чи небажання мати дитину, вiдповiднiсть житлових умов та матерiального добробуту з поповненням сiм’ї, готовнiстю родини допомагати жiнцi до i пiсля пологiв;

     – рекомендацiї щодо необхiдностi повноцiнного харчування та можливого алергiйного впливу на плiд деяких продуктiв харчування, значення психоемоцiйного стану вагiтної, позитивних емоцiй, пiдготовка до лактацiї;

     – проведення антенатальної профiлактики патологiї плода;

     – сприяння становленню вiдповiдальностi майбутнiх матерi й батька за нормальний перебiг вагiтностi та здоров’я майбутньої дитини, пiдкреслюючи роль сiм’ї;

     – орiєнтацiя батькiв на необхiднiсть злагоди, взаєморозумiння, сприятливої атмосфери в сiм’ї, заборона вживання алкоголю i курiння, в т. ч. пасивного, застерiгання вiд самолiкування медикаментами;

     – пропозицiї сiм’ї, щодо ведення здорового способу життя, сприяння уважному ставленню всiєї родини i близьких до вагiтної, майбутньої дитини i матерi.

     Запис про проведений патронаж роблять в iсторiї розвитку майбутньої дитини. Тут вказують дату патронажу, триместр i термiн вагiтностi.

     Змiст вторинного патронажу в термiн 32-36 тижнiв вагiтностi.

     Патронаж проводиться вдома вдома сiмейним лiкарем, дiльничною медичною сестрою.

     Медичний персонал пояснює майбутнiй матерi особливе значення 3-го триместру вагiтностi для забезпечення нормальних пологiв i фiзiологiчного завершення внутрiшньоутробного розвитку плода та народження здорової дитини.

     Головною метою патронажу в 3-му триместрi є сприяння тому, щоб вагiтна щотижня вiдвiдувала жiночу консультацiю для попередження ускладнень, посиленого контролю за формуванням плода у найвiдповiдальнiший перiод антенатального розвитку, змiцнення зв’язку сiмейного лiкаря iз сiм’єю.

     Медичний персонал:

     – переконується у готовностi сiм’ї до народження дитини, дає рекомендацiї стосовно необхiдних речей для неї;

     – дає загальнi рекомендацiї, iдентичнi тим, що давалися у 1-му i 2-му триместрах, щодо значення рухової дiяльностi, психологiчного спокою;

     – цiкавиться очiкуваною масою дитини, визначеною жiночою консультацiєю, дає рекомендацiї щодо пiдготовки молочних залоз i всього органiзму до достатньої лактацiї, житла для майбутньої дитини, одягу, предметiв догляду, гiгiєни тощо;

     – звертає особливу увагу на роль грудного вигодовування для розвитку та здоров’я дитини i самої матерi;

     – наголошує на необхiдностi проведення щотижневого контролю за артерiальним тиском, спостереження за самопочуттям та необхiдностi негайного звернення за медичною допомогою у разi виникнення ускладнення;

     – акцентує увагу на необхiдностi збереження перед пологами та пiд час них урiвноваженого психоемоцiйного стану, вiри у сприятливий результат;

     – наголошує на необхiдностi раннього прикладання новонародженого до грудей пiсля пологiв, до якого практично немає протипоказань;

     – виявляє сiм’ї з асоцiальною поведiнкою та негайно письмово повiдомляє про це завiдувача полiклiнiчного вiддiлення для iнформування служби у справах неповнолiтнiх та опiкунської ради з метою вирiшення подальшої долi дитини.

     Данi повторного патронажу та свої рекомендацiї сiмейний лiкар, медична сестра записують в iсторiї розвитку майбутньої дитини (ф. № 112/о).

     З моменту народження дитини сiмейний лiкар чiтко сплановує роботу з метою своєчасної дiагностики ймовiрної патологiї, профiлактики найбiльш частих захворювань дитячого вiку, а також стежить за адекватнiстю вигодовування та догляду за малюком. Вiдповiдно до iснуючих нормативiв лiкар систематично проводить оцiнку фiзичного, нервово-психiчного розвитку дитини, функцiонального стану внутрiшнiх органiв. (табл. 1).

Таблиця 1. Приблизна схема кратностi обов'язкових медичних профiлактичних оглядiв дитячого населення (наказ МОЗ України № 434 вiд 24.11.2002 року).

Вiк дитини

Лiкар

Медична сестра, фельдшер

Лiкарi-спецiалiсти

Лабораторнi та iнструментальнi методи дослiджень

1

2

3

4

5

     Новонароджений

     У першi 3 доби пiсля виписування з пологового будинку (вдома)

     на 20-ту добу життя (вдома)

У першi 3 доби пiсля виписування з пологового будинку (вдома), потiм 1 раз на тиждень (вдома)

     Новонароджений групи ризику

     У першi 3 доби пiсля виписування (вдома), через добу пiсля першого вiдвiдування, 14 i 20 дiб (вдома)

     У першi 3 доби пiсля виписування спiльно з лiкарем, далi через день до 14 дiб життя дитини; потiм 1 раз на тиждень (вдома)

     1 мiсяць

     В умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу

     В умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу

     Ортопед-травматолог, невролог

     До 1 року

     1 раз на мiсяць (в умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу),

     для дiтей групи ризику додатково до 6 мiсяцiв 1 раз на мiсяць (вдома)

     2 рази на мiсяць

     У першi 3 мiсяцi:

     – хiрург, ортопед;

     – невролог;

     – офтальмолог та iншi спецiалiсти за показаннями

      

     У першi 3 мiсяцi:

     загальний аналiз кровi й сечi;

     в 1 рiк:

     –        загальний аналiз кровi й сечi;

     –         аналiз калу на яйця глистiв

1-2 роки

     1 раз наквартал (в умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу)

     1 раз на мiсяць (вдома)

     Стоматолог

     – Аналiз калу на яйця глистiв

      2-3 роки

     2 рази на рiк (2,5 року, 3 роки)

     1 раз на квартал (вдома)

     Стоматолог

     Аналiз калу на яйця глистiв

      3-5 рокiв

     1 раз на рiк (в умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу)

     2 рази на рiк (вдома) для дiтей, якi не вiдвiдують дошкiльний навчальний заклад

     Стоматолог – 1 раз на рiк;

     в 3 роки:

     – стоматолог;

     – логопед

     Загальний аналiз кровi й сечi, аналiз калу на яйця глистiв

     5-6 рокiв (перед вступом до загальноосвiтнього навчального закладу)

     1 раз на рiк (в умовах амбулаторно-полiклiнiчного закладу)

     2 рази на рiк (вдома) для дiтей, якi не вiдвiдують дошкiльний навчальний заклад

     Хiрург, ортопед,

     офтальмолог,

     оториноларинголог,

     стоматолог,

     логопед,

     психiатр,

     психолог,

     ендокринолог та

     iншi спецiалiсти за показаннями

     Загальний аналiз кровi й сечi,

     аналiз калу на яйця глистiв,

     аналiз кровi на цукор

     7-9 рокiв

     1 раз на рiк

     1 раз на рiк

     Стоматолог 1 раз на рiк

     Аналiз калу на яйця глистiв

      

     У дiтей, вiд перiоду раннього дитинства до досягнення 18-рiчного вiку, систематично проводять оцiнку фiзичного розвитку, особливо його гармонiйностi iз ступенем нервово-психiчного. На першому роцi життя її проводять щомiсячно, при цьому визначають довжину та масу тiла, обвiд голови та грудної клiтки, розмiри великого тiм’ячка. Щомiсячний прирiст даних параметрiв, зокрема маси i довжини тiла, наведено у таблицi 2.

Таблиця 2. Щомiсячна прибавка маси i довжини тiла у дiтей першого року життя.

Вiк,

мiсяцi

Прирiст маси тiла, г

Прирiст довжини тiла, см

за мiсяць

за минулий перiод

за мiсяць

за минулий перiод

1

600

600

3

3

2

800

1400

3

6

3

800

2200

3

9

4

750

2950

2,5

11,5

5

700

3650

2,5

14

6

650

4300

2,5

16,5

7

600

4900

2

18,5

8

550

5450

2

20,5

9

500

5950

2

22,5

10

450

6400

1,5

24

11

400

680

1,5

25,5

12

350

7150

1

26,5

 

      При розрахунку маси тiла у дiтей першого року життя з масою при народженнi 2500-3000 г за показник вiдлiку беруть 3000 г.

     Обвiд голiвки у новонародженої дитини – 34-35 см, у дiтей  першого року життя вiн збiльшується на 1 см i у вiцi 1 року  становить (46-47±2,5) см. Обвiд грудної клiтки – 32-34 см, щомiсячно вiн збiльшується на 1,25-1,3 см, у вiцi 1 року становить (48±3,5) см.

На 2-му роцi життя маса дитини збiльшується в середньому на 3-3,5 кг, а з 3-го року життя щорiчний прирiст маси складає в середньому 2 кг. Орiєнтовний  розрахунок маси тiла у дiтей вiком вiд 2 до 12 рокiв: у 5 рокiв – 19 кг, на кожний рiк до п’яти вiднiмати 2 кг, на кожний наступний рiк пiсля п’яти додавати  3 кг. Допустимi коливання: 0-5 рокiв – ± 3 кг, 5-10 рокiв – ±6 кг, 10-15 рокiв – ±10 кг.

  Рiвень нервово-психiчного розвитку

     Загальний рiвень нервово-психiчного розвитку вiддзеркалює дозрiвання центральної нервової системи дитини. Нормальна, здорова, повноцiнна дитина – ейтрофiк, яку правильно годують, виховують i яка живе в нормальних умовах навколишнього середовища, повинна поряд з правильним фiзичним розвитком мати також вiдповiдний до її вiку розвиток моторики i психiки. Поверхнева оцiнка нервово-психiчного розвитку раннього вiку є причиною пiзньої дiагностики перинатальних порушень центральної нервової системи i малоефективної реабiлiтацiї. Оскiльки темпи розвитку центральної нервової системи у дiтей першого року життя дуже високi i якiсно змiнюються кожний мiсяць, то грудна дитина повинна бути оглянута сiмейним лiкарем не рiдше 1 разу в мiсяць, для того щоб своєчасно помiтити вiдхилення i осунути їх, тому що поява наступних функцiй опирається на попереднi. Нервово-психiчний розвиток дiтей першого року життя оцiнюють за допомогою восьми лiнiй нервово-психiчного розвитку   (табл.1) (рис.1,2,3,4,5,6,7,8).




Рис.1.

Рис.2.

Рис.3.

Рис.4.

Рис.5.

Рис.6.

Рис.7.

Рис.8.


     

Таблиця 3. Показники нервово-психiчного розвитку дiтей 1-го року життя.

Вiк

Активна мова

Сенсорний розвиток

Сюжетна гра

Навики одягання

Рухи

2 роки 6 мiс.

Говорить багатослiвними реченнями (бiльше 3 –х слiв). Появляється запитання “Де?”. “Куда?”.”Чому?”

Дитина пiдбирає за зразком основнi геометричнi фiгури серед рiзноманiтного матерiалу, вiдбирає за зразком предмети 4-х основних кольорiв

 

Гра має сюжетний характер, дитина вiдображає сваємозв’язок i послiдовнiсть дiй (2-3).

Повнiстю одягається, але ще не вмiє защiпати гудзикiв, шнурувати взуття

Переступає через перешкоду припiдняту на 20-28 см над пiдлогою

3 роки

Говорить багатослiвними реченнями. Використовує складнi пiдряднi речення

Називає 4 основних кольори

Появляються елементи ролювої гри

Одягається самостiйно. З допомогою дорослого може зав’язувати шнурки

Переступає через перешкоду припiдняту на 30-35 см над пiдлогою

      

     На другому роцi життя сiмейний лiкар оглядає дитину один раз в квартал. В цей час удосконалюється координацiя рухiв рук i посилюється контроль iз сторони зору (табл.2 )

Таблиця 4. Показники нервово-психiчного розвитку дiтей 2 року життя.

Вiк

Розумiння мови

Активна мова

Сенсорний розвиток

Гра з предметами

Рухи

Навики

     1

     2

     3

     4

     5

     6

     7

     1 рiк 1 мiс.

     -1 рiк 3 мiс

     Швидко розширюється запас зрозумiлих слiв

     Користується лепетом i полегшеними словами (“пi-пi” замiсть “машина”)пiд час рухової активностi

     Орiєнтується в двох контрастних за величиною предметах (наприклад, кубiв) з рiзницею до 3 см

     Вiдтворює пiд час гри дiї з предметами, якi були розученi ранiше (годує ляльку, нанизує кiльця на стержень)

     Рухи цiлеспрямова-нiшi, читкiшi.Довго ходить, змiнює по-ложення (нахиля-ється, присiдає, повертається,пере-ступає через перепону)

     Самостiйно їсть густу їжу ложкою

     1 рiк 3 мiс.

     - 1 рiк 6 мiс.

     Узагальнює предмети за iстотними ознаками

     Полегшеними словами (“пi-пi”) i правильно вимов-леними (“машина”) називає предмети пiд час гри

     Орiєнтується в 3-4 контрастних за величиною предметах з рiзницею в 3 см.

     Вiдтворює пiд час гри окремi дiї

     Переступає через перепону приставним кроком

     Самостiйно їсть рiдку їжу ложкою

     1 рiк 7 мiс.

     -1 рiк 9 мiс.

     Розумiє нескладне оповiдання за сюжетною картинкою, вiдповiдає на запитання дорослого

     Пiд час гри словами i двослiвними реченнями пояснює свої дiї

     Орiєнтується в 3-4 контрастних предметах (шар, куб, кiльце, цеглина)

     Вiдтворює нескладнi побудови (”ворота”, “лавку”)

     Ходить по обмеженiй поверхнi шириною 15-20 см

     Частково роздягається з невеликою допомогою дорослих (шапочку, черевички)

     1 рiк 10 мiс.

     -2 роки

     Розумiє розповiдь про подiї; без показу їх, якi були у досвiдi дитини

     Користується прислiвними реченнями, прикметниками i прийменниками. Збiльшується запас слiв до 200-400

     Пiдбирає за зразком i словом 3-4  контрастних кольори

     У грi вiдтворює ряд послiдовних дiй (початок сюжетної гри)

     Переступає через перепони почерговим кроком

     Частково одягається (шапка, черевички)

      

У вiцi  з 2 до 3 рокiв значно удосконалюється мова, рухи, навики. Оцiнку нервово-психiчного розвитку сiмейний лiкар проводить 1 раз у пiврiччя (табл.3)

 

Таблиця 5. Показники нервово-психiчного розвитку дiтей 3 року життя.

     Вiк

     Активна мова

     Сенсорний розвиток

     Сюжетна гра

     Навики одягання

     Рухи

     2 роки 6 мiс.

     Говорить багатослiвними реченнями (бiльше 3 –х слiв). Появляється запитання “Де?”. “Куда?”.”Чому?”

     Дитина пiдбирає за зразком основнi геометричнi фiгури серед рiзноманiтного матерiалу, вiдбирає за зразком предмети 4-х основних кольорiв

      

     Гра має сюжетний характер, дитина вiдображає сваємозв’язок i послiдовнiсть дiй (2-3).

     Повнiстю одягається, але ще не вмiє защiпати гудзикiв, шнурувати взуття

     Переступає через перешкоду припiдняту на 20-28 см над пiдлогою

     3 роки

     Говорить багатослiвними реченнями. Використовує складнi пiдряднi речення

     Називає 4 основних кольори

     Появляються елементи ролювої гри

     Одягається самостiйно. З допомогою дорослого може зав’язувати шнурки

     Переступає через перешкоду припiдняту на 30-35 см над пiдлогою

      

     Систематична оцiнка фiзичного та нервово-психiчного розвитку, а також соматичного здоров’я дитини дає можливiсть сiмейному лiкарю провести комплексну оцiнку здоров’я дитини та визначити групу здоров’я.

     Комплексна оцiнка стану здоров’я дiтей проводиться сiмейним лiкарем пiд час профiлактичних оглядiв дiтей декретного вiку.

      Пiд час комплексної оцiнки стану здоров’я дитини враховують такi ознаки:

     а) функцiональний стан органiв та систем;

     б) резистентнiсть та реактивнiсть органiзму;

     в) рiвень та гармонiйнiсть фiзичного i нервово-психiчного розвитку;

     г) наявнiсть хронiчної (в т. ч. уродженої) патологiї.

     За станом здоров’я дiти подiляються на групи здоров’я (табл. 4):

     а) перша – здоровi дiти, в яких вiдсутнi вiдхилення за всiма ознаками здоров’я: не хворiють у перiод спостереження або мають незначнi поодинокi вiдхилення, якi не впливають на стан здоров’я i не потребують корекцiї;

     б) друга – дiти з ризиком виникнення хронiчної патологiї та тi, якi часто (4 i бiльше разiв на рiк) хворiють це дiти з функцiональними вiдхиленнями, обумовленими ступенем морфологiчної зрiлостi органiв та систем, дiти першого року життя з обтяженим акушерським i генеалогiчним анамнезом, тi, якi нерiдко хворiють або якi тяжко перехворiли з несприятливим перебiгом реабiлiтацiйного перiоду i т. iн.;

     в) третя, четверта i п’ята – хворi дiти з хронiчною патологiєю в стадiї компенсацiї, субкомпенсацiї i декомпенсацiї.

Таблиця 6. Приблизна схема розподiлу дiтей раннього та дошкiльного вiку за групами здоров’я.

Група

Хронiчна патологiя

Функцiональний стан основних систем i органiв

Резистентнiсть i реактивнiсть

Фiзичний та нервово-психiчний розвиток

1

2

3

4

5

     Перша

     Вiдсутня

     Без вiдхилень

     У перiод спостереження дитина не хворiла або хворiла нечасто, перебiг хвороби легкий

     Нормальний, вiдповiдає вiку

     Друга

     Вiдсутня

     Наявнiсть функцiональних вiдхилень.

     Для дiтей першого року життя – обтяжений акушерський анамнез (токсикоз, iнша патологiя вагiтностi, ускладнений перебiг пологiв, багатоплiдна вагiтнiсть), недоношенiсть без значних ознак недорозвитку, ускладнений перебiг раннього неонатального перiоду. Карiєс зубiв – субкомпенсована форма, аномалiя прикусу

     Тривалi гострi захворювання iз затяжним перiодом реконвалесценцiї

     Нормальний фiзичний розвиток, дефiцит або надмiр маси I ступеня. Нормальний нервово-психiчний розвиток або незначне його вiдставання

     Третя

     Наявнiсть хронiчної патологiї, уроджених вад розвитку органiв та систем

     Наявнiсть функцiональних вiдхилень та патологiчних змiн системи, органа без клiнiчних проявiв, функцiональних вiдхилень iнших органiв та систем. Карiєс зубiв – декомпенсована форма

     Захворювання  не частi, не важкi за перебiгом, загострення – без вираженого погiршення загального стану та самопочуття. Не частi iнтеркурентнi захворювання

     Нормальний фiзичний розвиток, дефiцит або надмiр маси I або II ступеня, низький зрiст. Нервово-психiчний розвиток нормальний або вiдстає

     Четверта

      

     Наявнiсть порушень функцiй органа в станi субкомпенсацiї

     Частi загострення хронiчної патологiї та iнтеркурентнi захворювання

     Неадекватний фiзичний розвиток, затримка (або нормальний) нервово-психiчного розвитку

     П’ята

 

     Наявнiсть порушень функцiй органа в станi декомпенсацiї

      

     Дисгармонiйний фiзичний i нервово-психiчний розвиток iз суттєвою затримкою

      

     Згiдно iз розподiлом дiтей за групами здоров’я сiмейний лiкар визначається у рекомендацiях: у разi першої групи – профiлактичних; другої – профiлактичних та оздоровчих; третьої i четвертої – профiлактичних, лiкувальних, реабiлiтацiйних заходах.

     Важливим роздiлом роботи сiмейного лiкаря є пiдготовка дитини до вiдвiдування до- чи шкiльного закладу, яка потребує наближення режиму харчування до фiзiологiчних норм, завершення профiлактичних щеплень.

     Пiдготовка дитини до вiдвiдування дошкiльного дитячого закладу передбачає такi моменти:

     1. Пiдготовка дiтей здiйснюється сiмейним лiкарем, дiльничною медичною сестрою.

     2. Пiдготовка включає в себе систематичне спостереження з метою забезпечення гармонiйного психiчно-фiзичного розвитку, оптимального сiмейного виховання, а саме:

     2.1. Обов’язковi медичний профiлактичний огляд за участю педiатра, стоматолога, логопеда (iнших спецiалiстiв – за показаннями) та диспансеризацiя дитини, лабораторнi дослiдження (загальний аналiз кровi, сечi, дослiдження на гельмiнтоз).

     2.2. Оздоровлення та лiкування дiтей груп ризику та диспансерної групи.

     2.3. Оформлення медичної документацiї (ф. № 063/о):

     а) результати обов’язкового медичного профiлактичного огляду, диспансеризацiї та оздоровлення з висновками спецiалiстiв;

     б) данi про профiлактичнi щеплення (ф. №0 63/о);

     в) данi лабораторних дослiджень;

     г) рекомендацiї щодо режиму на перiод адаптацiї дитини в дошкiльному навчальному закладi, групи iз фiзичного виховання, диспансерних хворих – вiдносно спостереження та оздоровлення.

     3. У разi перенесення гострого захворювання дитиною, яка готується вiдвiдати дошкiльний навчальний заклад вперше, її направлення в заклад пропонують здiйснювати не ранiше нiж через 2 тижнi пiсля клiнiчного одужання.

     4. Проведення планових профiлактичних щеплень рекомендують завершити не менш нiж за 1 мiсяць до початку вiдвiдування дошкiльного навчального закладу.

     5. Питання про направлення до дошкiльного навчального закладу дiтей груп ризику, а також дiтей iз хронiчною патологiєю та уродженими вадами розвитку вирiшують iндивiдуально за участю лiкарiв-спецiалiстiв.

     6. Питання про вiдвiдування дошкiльного навчального закладу дiтьми, батьки яких вiдмовляються вiд щеплень, вирiшується лiкарсько-консультативною комiсiєю.

     Пiдготовка дитини до вiдвiдування загальноосвiтнього закладу передбачає:

     1. Оформлення медичної документацiї для вступу до загальноосвiтнього навчального закладу (ф. № 026/о) з висновками про стан здоров’я дитини i рекомендацiями щодо подальшого спостереження за нею i профiлактичних щеплень (ф. № 063/о).

     2. Обов’язковий медичний профiлактичний огляд дитини за участю педiатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хiрурга, стоматолога, психiатра, логопеда (iнших спецiалiстiв – за показаннями) з визначенням готовностi дитини до навчання в школi, проведенням антропометрiї, вимiрюванням артерiального тиску та здiйсненням лабораторних дослiджень (загальний аналiз кровi, сечi, дослiдження на гельмiнтоз та iншi за показаннями).

     3. Лiкування та оздоровлення дiтей диспансерної групи.

     4. Питання вiдвiдування загальноосвiтнього навчального закладу дiтьми, якi не отримали профiлактичних щеплень згiдно з календарем щеплень, вирiшують iндивiдуально за рiшенням лiкарсько-консультативної комiсiї iз залученням епiдемiолога територiальної санепiдемстанцiї вiдповiдно до розподiлу III ст. 15 вимог Закону України “Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб”.

     Сiмейний лiкар планує згiдно з iснуючими нормативами (табл. 4) та вiдстежує ретельнiсть проведення профiлактичних щеплень, iмовiрнi побiчнi реакцiї, а в разi потреби вирiшує питання щодо постiйних чи тимчасових протипоказань до щеплень. Питання стосовно протипоказань до щеплень вирiшуються комiсiєю у складi сiмейного лiкаря та районного педiатра (чи iмунолога), зважаючи на рекомендацiї вузьких спецiалiстiв.

Таблиця 7. Приблизний календар профiлактичних щеплень у дiтей (наказ МОЗ України № 276 вiд 31.10.2000 року).

Вiк

Щеплення проти

1

2

     1 день

      

     Гепатиту В

      

      

      

     3 днi

     Туберкульозу

      

      

      

      

     1 мiсяць

      

      

      

      

      

     3 мiсяцi

      

     Гепатиту В

     Дифтерiї, кашлюку, правця

     Полiомiєлiту

      

     4 мiсяцi

      

      

     Дифтерiї, кашлюку, правця

     Полiомiєлiту

      

     5 мiсяцiв

      

     Гепатиту В

     Дифтерiї, кашлюку, правця

     Полiомiєлiту

      

     6 мiсяцiв

      

      

      

      

      

     12-15 мiсяцiв

      

      

      

      

     Кору, краснухи, паротиту

     18 мiсяцiв

      

      

     Дифтерiї, кашлюку, правця

     Полiомiєлiту

      

     3 роки

      

      

      

     Полiомiєлiту

      

     6 рокiв

      

      

     Дифтерiї, правця

     Полiомiєлiту

     Кору, краснухи, паротиту

     7 рокiв

     Туберкульозу

      

      

      

     Кору, краснухи, паротиту (при вiдсутностi вакцинацiї у 6 рокiв)

     11 рокiв

      

      

     Дифтерiї

      

      

     14 рокiв

     Туберкульозу

      

     Дифтерiї, правця

     Полiомiєлiту

      

     15 рокiв

      

      

      

      

     Краснухи (дiвчата), паротиту (хлопцi)

     18 рокiв

      

      

     Дифтерiї, правця

      

      

     Дорослi

      

     Гепатиту В

     Дифтерiї, правця

      

      

      

     Таким чином, добре спланована сiмейним лiкарем профiлактична, лiкувальна, санiтарно-освiтня робота є запорукою гармонiйного розвитку дитини та здорового дорослого члена суспiльства.

      

Лiтература

     1. Актуальнi питання вакцинопрофiлактики iнфекцiйних хвороб у дiтей / За ред. I.С. Смiяна – Тернопiль: Укрмедкнига, 2001. – 144 с.

     2. Про удосконалення амбулаторно-полiклiнiчної допомоги дiтям в Українi: Наказ МОЗ України № 434 вiд 29.11.2002 р.

      

      

Контрольнi запитання

1. В чому полягає змiст первинного лiкарського патронажу?

2. В чому полягає змiст вторинного лiкарського патронажу?

3. Назвiть схему кратностi обов'язкових медичних профiлактичних оглядiв дитячого населення.

4. Назвiть щомiсячну прибавку маси i довжини тiла у дiтей першого року життя.

5. Назвiть показники нервово-психiчного розвитку дiтей першого року життя.

6. Назвiть показники нервово-психiчного розвитку дiтей другого року життя.

7. Назвiть показники нервово-психiчного розвитку дiтей третього року життя.

8. Якi ознаки враховують пiд час комплексної оцiнки стану зодоров'я дитини?

9. Назвiть групи здоров'я.

10. Що передбачає пiдготовка дитини до вiдвiдування дошкiльного дитячого закладу?

11. Що передбачає пiдготовка дитини до вiдвiдування загальноосвiтнього закладу?

12. Календар профiлактичних щеплень.