Затримка внутрішньоутробного розвитку вплода.

Затримка внутрішньоутробного розвитку вплода. (ЗВУР)

   Однією з найважливіших проблем сучасної медичної науки є проблема виходжування та реабілітації новонародженних, що народилися з низькою масою тіла, зумовленою пренатальною гіпотрофією або затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР). Затримку внутрішньоутробного росту і розвитку діагностують у дітей, що мають недостатню масу тіла при народженні по відношенню до їх гестаційного віку. Згідно визначенню ВООЗ, діти, які народилися з масою тіла менше 2500,0г, визначаються як “малі для сроку”. Низька маса тіла при народженні веде за собою не тільки високий ризик неонатальної захворюваності та смертності, але і негативно відображається на подальшому фізичному та психічному розвитку. Доведено, що наслідки ЗВУР не зникають до 3-6 років. Як правило, такі діти мають меншу масу тіла, ріст і обвід голови; вони являють групу ризику в плані формування різних проявів гіпофункції яйників та порушення репродуктивної системи в майбутньому, отримують найбільш низькі бали в тестах на розумовий розвиток. Перинатальна смертність у дітей із ЗВУР в 4-10 разів вище, ніж при неускладненій вагітності. Найбільш частою причиною мертвонародження при ЗВУР є внутрішньоутробна асфіксія, котра пов’язана з дефіцитом глікогену у серці плода. У дітей, що народилися масою тіла (менше 2500,0г), смертність досягає 30%.
   Серед дітей з малою масою при народженні виділяють 3 групи:
   І - недоношені масою тіла,що відповідає гестаційному віку;
   ІІ-недоношені з масою тіла меншою, ніж має бути за строком вагітності;
   ІІІ- доношені ,що народились після закінчення 37 тижня вагітності, або переношені,що народились на 42-му тижню вагітності і пізніше, мають масу тіла нижче 10% центиля для даного строка гестаційного віку. Швидкість внутрішньоутробного розвитку плода
   І-ї групи нормальна, а ІІ та ІІІ груп – повільна.
   Етіологія.

   Виділяють 4 групи факторів ризику:
   І група- з боку матері: дефекти харчування ( різкий дефіцит білків та вітамінів, цинку, селену та інших мікроелементів), гіпоглікемія, гіпертонічна хвороба, захворювання серцево-судинної системи, хронічні захворювання нирок та легень, гемоглобінопатії, цукровий діабет І типу з судинними ускладненнями, ожиріння, захворювання сполучної тканини, тривалий безплідний період, викидні, мертвонародження в анамнезі, народження попередніх дітей у сім’ї з низькою масою, гестози, шкідливі звички матері: куріння, алкоголізм, наркоманія, прийом деяких медикаментів (наприклад, антиметаболіти, бета- блокатори, дифенін, оральні антикоагулянти та ін.)
   ІІ група– з боку плаценти: мала маса та поверхня плаценти (менше 8% маси тіла новонародженого), аномалії плаценти ( інфаркти, кальциноз, фіброз, гемангіома, єдина артерія пуповини, тромбози судин, плацентіт та ін) та часткове відшарування, а також аномальне прикріплення (низьке розміщення плаценти, передлежання та ін.), вади розвитку плаценти.
   ІІІ група – соціально-біологічні - низький соціально - економічний рівень та освіта матері, підлітковий вік, мешкання у високогірній місцевості,професійні шкідливості у матері (робота в гарячому цеху, вібрація, проникаюча радіація, хімічні фактори).
   ІY група – з боку плода – багатоплідна вагітність, хромосомні хвороби, аномалії обміну речовин, вроджені вади розвитку, генералізовані внутрішньоутробні інфекції.
   Патогенез.

   ЗВУР може виникнути в різні періоди внутрішньоутробного життя.
   Встановлено, що якщо у дитини, яка народилася в строк, має місце лише мала маса при народженні, то фактор, що сповільнював темп його внутрішньоутробного розвитку, діяв в останні 2-3 місяці вагітності – гіпотрофічний варіант. Якщо одночасно відмічається дефіцит маси та довжини тіла, тоді несприятливі фактори діяли на плід в ІІ триместрі вагітності – гіпопластичний варіант.
   ЗВУР може супроводжуватися також спотвореним розвитком плоду-
   формуванням вад розвитку, дизембріогенетичних стигм, порушенням пропорцій тіла, тілобудови. Це варіант ЗВУР- диспластичний – буває у дітей з хромосомними та геномними мутаціями, генералізованими внутрішньоутробними інфекціями, впливом професійних шкідливостей у матері та тератогенних факторів на плід (мати, яка страждає наркоманією, алкоголізмом, токсикоманією, вживала під час вагітності антиметаболіти, антикоагулянти-антагонисти вітаміну К, протисудомні засоби та ін.).
   Гіпотрофія плода частіше зустрічається при перших пологах у жінок, які мають низькі показники росту (менше 150см) і маси тіла менше ніж 45 кг. В літературі є дані про існування генетичного фактора, що призводить до гіпотрофії плода.
   Основною причиною розвитку ЗВУР є недостатність матково-плацентарного кровообігу. При цьому більше всього страждає печінка, дещо менше це відображається на розвитку тимуса та мозку.
   Це виглядає так: І ) гіпоксія ® зниження активності ферментів® зменшення засвоєння поживних речовин або ІІ) кількісне та якісне зменшення нутрієнтів- гіпотрофія.
   Класифікація.

   В діагнозі ЗВУР виділяють:
   І- етіологічні фактори та стан ризику (материнські, плацентарні, плодові, змішані);
   ІІ- клінічний варіант: гіпотрофічний, гіпопластичний, диспластичний;
   ІІІ - ступінь тяжкості: легка, середня, важка;
   ІY-перебіг інтранатального та неонатального періодів (без ускладнень, або з ускладненнями і супутніми станами — вказати якими).
   В англомовній літературі замість терміну гіпотрофічний варіант ЗВУР використовують- асиметрична, а гіпопластичний та диспластичний варіант об’єднують- симетрична ЗВУР.
   При гіпотрофічному варіанті ЗВУР можна ставити діагноз внутрішньоутробна (пренатальна) гіпотрофія.
   Основним діагностичним критерієм вродженої гіпотрофії у доношених новонароджених слід рахувати зниження масово- зростового коефіцієнту нижче 60, дефіцит маси в %.

Діагностичні критерії ЗВУР за ступенем тяжкості для доношених дітей.

   Діагностичні ознаки

   Норма

   І ступінь

   ІІ ступінь

   ІІІ ступінь

   Примітка

   Масово-зростовий коефіцієнт

   60-64

   59-55

   54-50

   Менше 50

   Доношена дитина

   Дефіцит маси

    

   10-20%

   20-30%

   30% і більше

    

   Використання масово-ростового коефіцієнту для оцінки ступеню тяжкості пренатальної гіпотрофії у недоношених дітей неприйнятливо. Це пов’язано з тим, що у даного контингенту дітей необхідно враховувати ступінь недоношеності.У недоношених новонароджених з гестаційним строком від 28 до 37 тижнів ступінь тяжкості визначають за індексом трофіки(ІТ), який дорівнює різниці довжини стегна (см) та обвіду стегна (см) (ІТ = довжина стегна (см) – обвід стегна (см)).

Діагностичні критерії ЗВУР за ступенем тяжкості для недоношених дітей

   Діагностичні ознаки

   Норма

   І ступінь

   ІІ ступінь

   ІІІ ступінь

   Індекс трофіки

   0см

   1см

   2см

   3см

   Дефіцит маси при народженні

    

   10-20%

   20-30%

   30% і більше

   Враховуючи те, що у 68% недоношених після народження виявляються ознаки набрякового синдрому, рекомендується оцінювати масу тіла після гідрофільної адаптації організму: у дітей з масою тіла 1500г при народженні - на 8-10-у добу, до 2000г – на 6-8у добу, вище 2000г – на 5-6-у добу.
   Клінічна картина.

   За клінічно – антропометричним параметром ЗВУР ділиться на два варіанти. До першого варіанту належать діти, які народжуються із значним дефіцитом маси тіла, зросту, обводу голови, симптоми зниженого живлення виражені помірно, і зовні немовлята нагадують недоношених. В даному випадку відставання плоду в розвитку відмічається з другого триместру.
   Другий варіант пренатальної гіпотрофії характерезується значним дефіцитом маси тіла, нормальним ростом і обводом голови. У них відзначаються сухість, лущення, звисання складок шкіри, зниження тургору м’ яких тканин, стоншення підшкірно – жирової основи. Дія несприятливих факторів, що затримують розвиток плоду в даному випадку тривала останній триместр.
   Для дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку характерні гіпотонія, знижені фізіологічні рефлекси, погіршення апетиту, порушення терморегуляції, схильність до гіпоглікемії, пізнє відпадання пуповинного залишку з в’ ялим заживанням пуповинної ранки, тривала транзиторна жовтяниця, зригування, нестійкі випорожнення.
   І ступінь
– легкий, характеризується зменшенням маси новонародженого на 10-20% від маси здорової доношеної дитини того ж гестаційного віку. Відмічається помірне зменшення підшкірно–жирового шару, зниження тургору тканин, тонусу м’язів.
   ІІ ступінь
– середній, виставляється при відставанні маси тіла до 30%. Такі діти відстають також в рості на 1-1,5см у порівнянні із здоровими новонародженими. Підшкірно–жировий шар різко стоншений, еластичність шкіри знижена.
   ІІІ ступінь
– тяжка форма. Дефіцит маси складає більше 30%, має місце дефіцит довжини тіла на 2-4см в порівнянні із здоровими новонародженими. Вроджена гіпотрофія ІІІ ст Підшкірно–жировий шар відсутній, шкіра дрябла, лущиться, з тріщинками в ділянках стоп, здухвинних складок, нижній частині живота. У дітей із ЗВУР відразу після народження відмічається в’ялість, зниження смоктального рефлексу, гіпотонія, часто знижені або відсутні рефлекси новонародженного, порушений сон. При дослідженні виявляється метаболічний ацидоз. Дихання поверхневе, аритмічне, тони серця ослаблені, може бути брадикардія (неблагоприємна ознака). Часто мають місце зригування та блювота. Відмічається значне післяродове падіння маси, затримується відпадання пуповинного залишку, погане заживлення пупкової ранки. Ці діти сприйнятливі до різних інфекційних захворювань. Жовтяниця у них з’являється до 2-3-го дня життя після народження і довго утримується через зниження кон’югованої функції печінки. Меконіальний характер випорожнень затримується до 4-5-го дня життя. Клінічним прикладом наведеного може бути витяг з історії хвороби дівчинки С., віком 5 днів, яка була госпіталізована у відділення ІІ етапу виходжування недоношених новонароджених ТОДКЛ з пологового будинку м.Тернополя.
   Дитина народилася від ІІ недоношеної вагітності, при терміні гестації 36-37 тижнів, І передчасних пологів від матері з обтяженим акушерським анамнезом ( перша вагітність закінчилася самовільним викиднем у терміні 8 тижнів, вона перебігала із загрозою переривання в 10-12 тижнів та пієлонефритом вагітної в ІІ половині).При народжені дівчинка важила 1750г, мала ріст 46см. обвід голови-32см, обвід грудей -27см (масо-зростовий коефіцієнт –38). Навколоплідні води були брудні, з меконієм. Оцінка за шкалою Апгар на 1 хв.-6 балів, 5хв. –6 балів, за Сільверманом –10 балів. Загальний стан при народженні розцінювався як тяжкий. Що зумовлено клінікою вродженої пневмонії, пренатальною гіфіпотрофією, помірною асфіксією. Ранній період адаптації перебігав на тлі синдрому дихальних розладів і пригнічення ЦНС (рис. 16).


Рис. 16. Дитина із затримкою внутрішньоутробного розвитку III ступеня.

   При вступі до клініки загальний стан дитини залишався тяжким: страждальний вираз обличчя, не кричить, писк кволий, горизонтальний ністгам, симптом Грефе.
   Шкіра чиста, суха, блідо –сірого кольору, з мармуровим відтінком, зів’яла, зморщена, з елементами лущення на тулубі та кінцівках. Виражений периоральний та акроціаноз, порушена терморегуляція.
   Маса тіла при поступленні - 1690 г, зріст - 46 см (масо-зростовий коефіцієнт - 37), обвід голівки - 33 см, обвід грудей - 27 см.
   При оцінці показників фізичного розвитку виявлено дефіцит маси (понад 3 S або нижче 3-го центиля), що відповідає гіпотрофії Ш ступеня. Дитина з ознаками ЗВУР
   Будова тіла новонародженої непропорційна, вгодованість знижена (підшкірно-жирова клітковина відсутня на животі та кінцівках, стоншена на обличчі, тургор тканин різко знижений, зменшена еластичність шкірних покривів).
   Рефлекторна активність різко пригнічена, рефлекси орального та спинального автоматизму не викликаються. Самостійно дитина не ссе, годується через зонд, періодично зригує. Кістки черепа м'які, податливі, розходяться по сагітальному шву, велике тім'ячко (2,5 х 2,0 см) на рівні кісток черепа. Вушні раковини м'які, щільно притиснуті до голівки, низько розміщені.
   Дихання через ніс вільне (68 за хвилину), поверхневе, з втягуванням міжреберних проміжків, з частими апноетичними перервами (по 7-8 с). Перкуторно відзначається вкорочення легеневого звуку, особливо в задньо-нижніх відділах. Аускультативно вислуховується різко послаблене дихання з двох сторін, в задньо-нижніх відділах легенів - поодинокі вологі дрібноміхурцеві хрипи.
   Тони серця приглушені, кількість серцевих скорочень-160 за 1хв. Живіт м'який, здутий. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см по середньоключичній лінії, еластичної консистенції. Селезінка не пальпується. Пупкове кільце низько розміщене. Пупкова ранка під геморагічною кірочкою. Великі статеві губи не прикривають малі, наявні кров'янисті виділення.
   У динаміці за 3 тижні обвід голови збільшився на 3,5 см. На рентгенограмі органів грудної порожнини з обох боків вогнищева інфільтрація легеневої тканини. Легені здуті. Корені різко інфільтровані, у хвостових відділах розширені. Реберно-діафрагмальні синуси вільні. Серце в межах норми.
   Проведено нейросонографію: півкулі головного мозку симетричні, бокові шлуночки розширені (правий - на 6 мм, лівий - на 8 мм, третій - на 7 мм); спостерігалося посилення ехогенності структур головного мозку.
   На УЗД внутрішніх органів: печінка +2 см, паренхіма однорідної структури, підвищеної ехогенності; жовчний міхур спазмований, розширені контури та миски обох нирок.
   У загальному аналізі крові: еритроцити - 4,1х1012/л, гемоглобін -125 г/л, КП - 0,9, лейкоцити - 11,8 х109 /л, е -1 %, п -11 %, с - 28 %, л -48 %, м - 12 %, ШОЕ - 4 мм/год
   Результати люмбальної пункції: безколірна, прозора, реакція Панді +, білок - 0,091 г./л, цитоз - 10 кл в 1 мм3. Дитину консультували невролог, окуліст, ортопед.
   Клінічний діагноз: внутрішньоутробне інфікування; двобічна пневмонія, тяжка форма з кардіоваскулярним синдромом, ДН ІІ ст.; перинатальне ураження центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу, синдром пригнічення, гідроцефальний синдром; пренатальна гіпотрофія III ступеня;
   недоношеність І ступеня.
   Призначене лікування:
   1. Кувез, t° - 32,5 °С, вологість - 60 %, O2 - 5 л/хв кожні 2 години.
   2. Годування через зонд зцідженим грудним молоком - по 10 мл кожні 2 години, поступово збільшуючи дозу.
   3. Із метою дезінтоксикації, покращання обмінних процесів призначено внутрішньовенні інфузії із швидкістю 10 мл/год у складі:
   Crioplasma A (П) - 22,0
   Sol. Glucosae 5% - 60,0
   Sol. Ac.Ascorbinici 5 % - 0,5
   Sol. Riboxini 2 % - 0,2
   Thiatriazolini -0,6
   Sol.Euphyllini2,4 % - 0,2
   4. Антибактеріальні засоби: пеніцилін - 60 тис. ОД 3 рази внутрішньом'язево 10 діб.
   5. Гірчичники на грудну клітку два рази на день.
   6. Вітамін Е (10 % розчин) -по 3 краплі тричі на день.
   7. Бактерійні препарати: лактобактерин - 3 дози 3 рази в день, 3 тижні.
   8. Для купування неврологічної симптоматики призначено: пірацетам парентерально за схемою, починаючи з 0,4 мл; діакарб -50 мг/кг/добу; кавінтон - 1/4 т. 2 рази в день.
   9. Гігієнічний догляд.
   Стан дитини в динамці дещо покращився. Продовжує лікування в умовах ОДКЛ.

   Клінічні прояви алкогольного синдрому плода –затримка фізичного та розумового розвитку в поєднанні з черепно – лицевими потворствами. Можливі аномалії кінцівок, внутрішніх органів, зовнішніх статевих органів та ін. Найбільш типовими порушеннями будови лицевої частини черепу – мікрофтальмія, видовження обличчя, низький лоб, недорозвиток підборіддя, маленький сідловидний ніс, дисплазія вушних раковин, птоз, великий рот з тонкими губами, випукла верхня губа з вузьким червоним краєм (рот риби), косоокість, вкорочення довжини очних щілин, сплощення потилиці, мікроцефалія або гідроцефалія. Внаслідок раптової відсутності алкоголю і наркотиків у новонародженних з’являються ознаки абстиненції. На протязі перших 6-12-24год в них почащується дихання, часті позіхання, чихання, з’являються пронизливий крик, тремор, клонічні судоми, іноді розвивається опістотонус, нерідко з тимчасовою зупинкою дихання, блювотою, діареєю, субфебрильною та фебрильною темпиратурою тіла, раптова смерть, але можуть бути і тривалі прояви (до декількох тижнів) з поступовим покращенням стану.
   При розтині виявляють тяжкі органічні уражнення головного мозку.
   Клінічні прояви радіаційного синдрому
не мають специфічної картини. Часто відмічається мікроцефалія, в подальшому - різного ступеню прояви дефекту психомоторного розвитку. Підвищена частота комплексу аномалій в клітинах периферичної крові.
   Синдром професійної шкідливості
також немає характерної клініки, але частіше проявляється вираженою транзиторною жовтяницею, схильністю дитини до півищеної кровоточивості, інфекційним захворюванням, функціональним порушенням печінки та мозку.
   Табачний синдром
проявляється підвищеною частотою викиднів, гезтозів, кровотеч в пологах, гіпоксією та гіповітамінозами плода, накопиченням у крові плода карбоксігемоглобіну, нікотину, тіоционату та інш., народженням дитини в асфіксії.В подальшому затримка психомоторного розвитку, синдром раптової смерті.
   Діагностика.
Проводиться по масозростовому індексу (індекс Пондераля). Необхідно цифру маси тіла новонародженого в грамах поділити на цифру його довжини в сантиметрах. При отриманні цифри менше 60 можна думати про пренатальну гіпотрофію або дефіцит маси тіла 10%, коли маса тіла при народжені менше 2800г. Довжина тіла та обвід голови відповідають або дещо нижче норми. Має значення анамнез, дані огляду дитини.
   Параклінічні методи обстеження:
  • Загальний аналіз крові (ознаки анемії, сповільнена ШОЕ);
  • Біохімічні дослідження крові (гіпопротеїнемія та / або диспротеїнемія, підвищення лужної фосфатази при супутньому рахіті);
  • Копрологічне дослідження кала (порушення травлення та всмоктування у шлунку та кишківнику);
  • Мікробіологічне дослідження калу (ознаки дизбактеріозу);
  • Дослідження імунного статуту дитини (можливі зменшення показників гуморального та клітинного імунітету).
       Лікування
    . Необхідно вірно організувати вигодовування та догляд за новонародженим. При відсутності смоктального рефлексу – годувати через зонд материнським грудним молоком 7-8 разів на добу, при покращені стану та апетиту – прикладати до грудей 8-10 разів на добу. Розрахунок потреби необхідно проводити так само, як і для недоношеного немовляти. Діти із ЗВУР потребують постійного зігрівання, пильного догляду за пупковою раною та шкірою. У комплекс лікування повинні бути включені вітамін С – по 100 мг на день, через рот; В1 – по 10-15 мг через рот, вітамін В6 – по 15-20 мг внутрішньом’язево через день з вітаміном В12 – по 50 мкг почергово , вітамін Е - по 20 мг/кг. Із метою покращення процесів гідролізу і всмоктування в травному каналі призначають шлунковий сік, панкреатин, пепсидил, фестал та інші ферментні препарати протягом 2-3 тижнів. Залежно від характеру і ступеня дизбактеріозу, використовують бактерійні препарати (біфідумбактерін, лактобактерін, лінекс, хілак та інші), тривалими курсами (протягом усього періоду наявності дизбактеріозу плюс два тижні після нормалізації мікрофлори товстої кишки).
       Для стабілізації знижених обмінних процесів, резервних можливостей організму, підвищення тонусу регуляторних систем призначають на першому етапі захворювання необхідні легкодіючі курси терапії апілаком (маточне бджолине молочко) у свічках по 0,0025 г 2-3 рази на добу. Проводиться контроль і корекція електролітних порушень.
       При наявності синдрому відміни призначається фенобарбітал – 6, потім 8 мг/кг на добу; седуксен – 0,1-0,2 мг/кг кожні 12 годин довенно.При покращенні стану дози препаратів зменшуються. Необхідно наглядати за новонародженим після відміни медикаментозного лікування, так як спостерігаються рецидиви симптоматики синдрому відміни.
       Лікування гіпотрофії потребує виключної настирливості й терпіння, індивідуального підходу. Покращення загального стану, апетиту, поява інтересу до оточуючого при відсутності збільшення ваги дитини з ІІІ ступенем недостатності харчування розцінюються як позитивна динаміка і надія на видужання.
       Профілактика.
    Необхідно усунути всі фактори, які здатні викликати ЗВУР і рекомендувати батькам відвідувати школи майбутніх батьків та матерів; організовувати перебудову всього укладу життя сім’ї з постійним акцентом на інтереси майбутньої дитини, забезпечити позитивний психоемоційний тонус вагітної жінки, організувати її раціональне харчування.

    ЗАДАЧІ

       ЗАДАЧА1.
    Новонароджена дівчинка народилась від передчасних пологів при терміні гестації 36 тижнів, масою тіла 1900 г, довжиною 44 см. При огляді підшкірно — жирова основа відсутня. На шкірі першородний пушок, волосся м’яке, вуха щільно пристають до голови, з наявністю хрящової тканини.
       Пупкове кільце дещо зміщене до лона. Статева щілина відкрита. Кістки черепа м’які.
       ЗАВДАННЯ : 1. Поставте діагноз.
       2. Обгрунтуйте свою відповідь.
       Еталон відповіді:
  • Недоношеність І ступеню. Внутрішньоутробна гіпотрофія І ступеню.
  • У дитини є зовнішні ознаки недоношеності. Термін гестації 36 тижнів відповідає І ступеню недоношеності. Дефіцит маси складає 300 г, що становить приблизно 15% і відповідає гіпотрофії І ступеню.
       ЗАДАЧА 2.
    Новонароджена дівчинка народилась масою тіла 2400г, довжиною 47 см. Термін гестації невідомий. При огляді помітно, що підшкірно — жирова основа відсутня на тулубі і кінцівках, першородний пушок розміщений на плечах і спині, кістки черепа щільні, добре виражена хрящова тканина вуха. Пупкове кільце розміщене по середині живота. Нігті м’які.
       Статева щілина закрита.
       ЗАВДАННЯ: 1. Поставте діагноз.
       2. Обгрунтуйте його.
       Еталон відповіді:
  • Внутрішньоутробна гіпотрофія ІІ ступеню.
  • У дитини немає зовнішніх ознак недоношеності, тому вважаємо її доношеною.
       ЗАДАЧА 3.
    Новонароджена дівчинка народилась масою тіла 2300 г, довжиною 46 см. Термін гестації 38 тижнів. З анамнезу відомо, що дитина від І вагітності, перших пологів. Вагітність перебігала на тлі анемії ІІ ступеню, токсикозу ІІ-ї половини, загострення хронічного пієлонефриту в 30-38 тижнів. При огляді підшкірно — жирова клітковина відсутня на тулубі та кінцівках; шкіра суха, зморшкувата; першородний пушок розміщений на плечах, кістки черепа щільні. Дитина млява, гіподинамічна, рефлекси орально — спінального автоматизму сповільнені, м’язовий тонус знижений.
       ЗАВДАННЯ: 1. Поставте діагноз.
       2. Обгрунтуйте його.
       Еталон відповіді:
  • Внутрішньоутробна гіпотрофія ІІ ступеню.
  • Діагоз виставляють на підставі даних анамнезу (анемія ІІст., токсикоз другої половини вагітності, загострення хронічного пієлонефриту) та об’єктивного обстеження (масозростовий коефіцієнт складає 50, дефіцит маси тіла 28%, шкіра суха, зморшкувата, витончення підшкірно — жирової основи; сповільнення рефлексів новонародженого, м’язова гіпотонія).
       ЗАДАЧА 4.
    Дитина народилася з масою 2250 г, довжиною тіла 45 см, доношена.
       ЗАВДАННЯ: 1. Чи має місце гіпотрофія, якщо так, то яка її ступінь?
       2. Яке лікування потребує дана дитина?
       Еталон відповіді:
  • Так. Пренатальна гіпотрофія ІІ ступеню.
  • Зціджене грудне молоко по 7-10 мл х 8 раз із соски.
  • Внутрішньовенно крапельно з метою покращення обмінних процесів:
       5% р-н глюкози – 30 мл,
       5% р-н вітаміну С – 0,5,
       р-н рибоксіну 0,25,
       тіатріазолін 0,6
  • Вітамін Е 10% розчин — по 3 краплі тричі на день.
  • Бактерійні препарати: лактобактерін 3 дози 3 рази в день, 3 тижні ( або йогурт - 1/2 капсули два рази на день).
  • Гігієнічний догляд.
       ЗАДАЧА 5.
    Дитина народилася від ІІ недоношеної вагітності, при терміні гестації 35-36 тижнів, І-х передчасних пологів від матері з обтяженим акушерським анамнезом ( перша вагітність закінчилась самовільним викиднем у терміні 8 тижнів, друга – на тлі анемії ІІ ст.). При народжені хлопчик важив 1850 г, мав ріст - 47 см, обвід голови - 32 см, обвід грудей – 27 см (масо – зростовий коефіцієнт – 39).
       При оцінці показників фізичного розвитку виявлено дефіцит маси (понад 3S або 3-го центиля).
       Будова тіла новонародженого непропорційна, вгодованість знижена, пішкірно — жирова кілтковина відсутня на животі та кінцівках, стоншена на кінцівках на обличчі, тургор тканин різко знижений, зменшена еластичність шкірних покривів.
       Кістки черепа м’які, податливі, велике тім’ячко 2,5 х 2,0 см на рівні кісток черепа. Вушні раковини м’які, щільно притиснуті до голівки, низько розміщені.
       М’язова гіпотонія. Рефлекси орального та спінального автоматизму не
       викликаються.
       ЗАВДАННЯ: 1. Поставте діагноз.
       2. Обгрунтуйте його.
       Еталон відповіді:
  • Пренатальна гіпотрофія ІІІ ступеню. Недоношеність І ступеню.
  • Діагноз виставляють на підставі анамнезу: обтяжений акушерський анамнез, вагітність на тлі анемії ІІ ступеню;
       об’єктивного обстеження: маса при народжені 1850 г, зріст 47 см, обвід голови – 32 см, обвід грудей – 27 см, масо – зростовий коефіцієнт – 39, дефіцит маси понад 3S, нижче 3-го центиля; будова тіла новонародженого непропорційна, підшкірно – жировий шар відсутній на животі та кінцівках, стоншена на обличчі, тургор тканин різко знижений, зменшена еластичність шкірних покривів. М’язова гіпотонія, рефлекси орального та спінального автоматизму не викликаються.
       Ознаки недоношеності: кістки черепа м’які, податливі, велике тім’ячко 2,5х2,0 см на рівні кісток черепа. Вушні раковини м’які, щільно притиснуті до голівки, низько розміщені.