Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології була організована у серпні 1959 р. на базі інфекційного відділу Тернопільської міської лікарні № 1. Локай (згодом професор, завідувач кафедри біології). З 1963 р. по 1981 р. кафедрою завідувала професор Л.І. Богачик, а з серпня 1981 р. - професор М.А. Андрейчин. У 1987 р. до кафедри було приєднано курс дерматовенерології, а у 1995 р. - при кафедрі відкрито курс клінічної імунології.

Впродовж усього періоду наукова діяльність кафедри була спрямована на покращання діагностики і терапії інфекційних хворою, надання медичної допомоги інфекційним хворим.

Починаючи із сімдесятих років до сьогодні, провідним напрямком діяльності кафедри є наукові дослідження з проблем вірусних гепатитів. Комплексне обстеження хворих з вивченням холемії, бактерійної флори жовчі, уражень жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, стану кишок і підшлункової залози, ефективності інтерфероноутворення, неспецифічної та імунологічної резистентності організму, детоксикаційної та ферментативної функцій печінки, перебігу захворювання в осіб із різними симптомами і на фоні супутньої патології, дослідження позапечінкових проявів вірусного гепатиту В дозволило розробити диференційовані комплексні схеми лікування хворих з використанням противірусних засобів, імуномодуляторів різних типів, гепатопротекторів, антиоксидантів, ентеросорбентів, антибактерійних і ферментних препаратів (М.А.Андрейчин, Л.І. Богачик, Л.Г. Кійко, В.П. Борак, А.С. Рудчик, В.С. Толкачов, М.А. Погоріла, Р.П. Хомич, В.Б. Коваль, І.Я. Господарський, Н.В. Грималюк). Спільно з кафедрою онкології (проф. Г.С. Мороз) розроблено ряд об’єктивних критеріїв диференціальної діагностики вірусних гепатитів і жовтяниць онкогенного походження.

Спалахи кору серед нещеплених осіб і частини тих, хто отримав вакцинацію, спонукали провести дослідження з метою виявлення вакцин цього явища. Запропоновано рекомендації для покращання діагностики і ефективності імунізації проти кору (В.М. Кашуба).

Запропоновані схеми лікування реафероном оперізувального герпесу (Л.А. Туркот, В.І. Савчак) дозволили значно зменшити страждання хворих і з успіхом використовуються в інших клініках.

Поява у медичній діагностиці методу термографії, як високо інформативного і нешкідливого для хворого, дала поштовх до нового напрямку в діяльності кафедри. Її співробітники вперше розробили термографічні критерії діагностики розповсюджених інфекційних хворих (вірусні гепатити, грип та інші ГРВІ, харчові токсикоінфекції, дизентерія, сальмонельоз, лептоспіроз, бешиха та інші), їх ускладнень. Ефективності лікування та оцінки повноти одужання (М.А. Андрейчин, І.Г. Гнатович, В.О. Качор).

М.А. Андрейчином та співавторами описано 7 симптомів і ознак, цінних у діагностиці трихінельозу, оперізувального герпесу, гострого та хронічного вірусного гепатиту, гострих респіраторних вірусних хвороб, еризипелоїду, панарицію.

6.5. Впровадження у практику. Співробітники кафедри отримали 61 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції 28 авторських свідоцтв на винаходи. Розробки працівників колективу, спрямовані на покращання надання допомоги інфекційним хворим, демонструвались на виставках досягнення народного господарства і були удостоєні срібної та бронзової медалей і ряду дипломів.

Протягом останнього десятиліття розроблена термосеміотика розповсюджених інфекційних хвороб. Запропоновані методи і пристрої для діагностики ступенів дегідратації і кращого здійснення регідратаційної терапії. Розроблено високоефективні схеми комплексного лікування хворих на гострі кишкові інфекції різної етіології з використанням ентеросорбентів, імуномодуляторів і антиоксидантів.

Розроблений спосіб ректального введення сорбента при лікуванні гострих кишкових інфекцій із синдромом коліту та пристрій для цього, що дозволяє наносити лікарські середники безпосередньо на уражену ділянку слизової товстої кишки. Застосування такого способу суттєво пришвидшує клінічне видужання і звільнення організму від збудника. Для проведення регідратаційної терапії розроблена спеціальна шина для фіксації руки при внутрішньовенних інфузіях; система для дозованої пероральної інфузії. Для точнішого визначення ступеня дегідратації запропонований пристрій для визначення еластотонічних властивостей шкіри.

Розроблені та апробовані раціональні схеми комплексного лікування хворих на гострі кишкові інфекції із застосуванням різних ентеросорбентів, імуномодуляторів і антиоксидантів, що дозволяють суттєво скоротити тривалість стаціонарного лікування хворих, запобігти реконвалесцентному бактеріовиділенню.

Запропонований новий підхід для комплексного лікування хворих на лептоспіроз із комплексним застосуванням алогенного протилептоспірозного імуноглобуліну та ентеросорбентів, що сприяє зниженню летальності, частоти розвитку ускладнень, скорочує тривалість стаціонарного лікування хворих.

Оскільки протягом останніх років в Україні і зокрема на Тернопільщині відмічається ріст захворюваності на лептоспіроз, нерідко із смертельним вислідом, цій проблемі на кафедрі також присвячено ряд досліджень. Разом з обласною станцією переливання крові виготовлено і в клінічних умовах проходить випробування донорський протилептоспірозний імуноглобулін (М.А. Андрейчин, Н.Р. Юнка, Н.А. Васильєва). Раннє його застосування дозволяє полегшити перебіг хвороби і зменшити прояви ниркової недостатності. Теперішні викладачі інфекційних хвороб (1 доктор та 9 кандидатів медичних наук) є авторами і співавторами 2 монографій, 3 навчальних посібників і 2 керівництв, 3 довідників, випущених видавництвом “Здоров’я”, 5 брошур, 15 збірників, 22 медичних рекомендацій, 16 інформаційних листків, 28 патентів і авторських свідоцтв на винаходи, 61 раціоналізаторські пропозиції. Опубліковано 574 праці з актуальних питань інфектології. Декілька видань були особливо актуальними і вагомими, зокрема: “Важливі зоонози” (М.А. Андрейчин, Булгаков, Шабловська, 1994 р.) “Бактериальный эндотоксикоз” (Б.З. Щенкиман, М.А. Андрейчин), “Довідник фельдшера” (За редакцією М.А. Андрейчина, 1997 р.), “Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційний хвороб в умовах поліклініки” (За редакцією М.А. Андрейчина, 1992 р.). Цей підручник донедавна був єдиним україномовним виданням такого профілю і у 1996 р. витримав друге перевидання.

Особливої уваги заслуговують такі винаходи: “Дуоденальний зонд” (а.с. 1047480), “Спосіб підготовки до ректороманоскопії” (а.с. 1111740), “Спосіб диференціальної діагностики вірусного гепатиту і механічної жовтяниці” (1287000), “Спосіб прогнозування ефективності лікування вірусного гепатиту індукторами ендогенного інтерфероноутворення (а.с. 16236556), “Спосіб оцінки стану шкіри та підшкірно-жирової товстої кишки” (пат. Укр. 10093 А), “Спосіб діагностики важкості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій” (пат. Укр. 10096 А), “Пристрій для пункції” (пат. Укр. 15250 А). Останнім часом за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України видано масовим тиражем і впроваджено в роботу профільних лікувальних закладів такі методичні рекомендації: “Організація інфузійної терапії в інфекційному стаціонарі”, “Застосування тепловізійного методу в діагностиці інфекційних захворювань”, “Використання ентеросорбентів у комплексному лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції”, “Діагностика, лікування і профілактика еризипелоїду”, “Методи дослідження ендогенної інтоксикації”.

Наукові досягнення кафедри, що стосується сучасної терапії гострих кишкових інфекцій з діареєю та вірусних гепатитів, доповідалися на 7-му міжнародному конгресі з інфекційних хвороб (Прага, 1996 р.), а також на 5-му з’їзді інфекціоністів України (Тернопіль, 1998 р.).

З 1995 р. на базі кафедри щоквартально видається науково-практичний медичний журнал “Інфекційні хвороби”, одним із співзасновників якого є Тернопільська медична академія ім, І.Я. Горбачевського.

Розробки працівників кафедри спрямовані на покращання надання медичної допомоги інфекційним хворим, демонструвались на виставках досягнень народного господарства і були удостоєні срібної і бронзової медалей і ряду дипломів.

Організатором кафедри був доцент В. Осипов, який завідував до 1963 року. З 1963 року по 1981 рік кафедрою завідувала професор Л. Богачик, а з серпня 1981 року - кафедрою завідує заслужений діяч науки і техніки України, академік АН вищої школи України, професор М. Андрейчин.

З дня утворення на кафедрі працювали асистенти Н. Донич і А. Локай, а з 1961 року доцент В. Шугайло, які брали активну участь в її становленні. Кафедра розміщувалась на базі інфекційного відділення Тернопільської міської лікарні № 1, де знаходиться і зараз. У розпорядженні кафедри тоді було 2 навчальні кімнати, кабінет завідувача та лабораторія. Поступово кафедра розширювалася, зростав її педагогічний потенціал, зміцнювалася матеріальна база.

Викладання ведуть професор, три доценти, вісім асистентів.

Еволюція кадрів. Завідувачі кафедри:1) з 1959 до 1964 р. - доц. В. Осипов; 2) з 1964 до 1981 р. - проф. Л. Богачик; 3) з 1981 по сьогодні - проф. М. Андрейчин.

Асистенти: 1) М. Андрейчин - з 1969 по 1975 р.; 2) В. Борак - з 1984 р. по сьогодні, к.м.н.; 3) З. Боцюк - з 1998 р. по сьогодні, к.м.н.; 4) Н. Васильєва - з1972 р. по сьогодні, к.м.н.; 5) І. Господарський - з 1995 р. по сьогодні, к.м.н.; 6) Н. Донич - з 1959 р. по 1983 р., к.м.н.; 7) О. Івахів - з 1994 р. по 1997 р., к.м.н.; 8) І. Іщук - з 1975 р. по 1990 р., к.м.н.; 9) В. Качор - з 1992 р. по сьогодні, к.м.н.; 10) А. Локай - з 1959 р. по 1968 р., к.м.н.; 11) О. Луцук - з 1981 р. 1984 р., к.м.н.; 12) В. Кашуба - з 1974 по 1988 р., к.м.н.; 13) Л. Кійко - з 1983 р. по сьогодні, к.м.н.; 14) В. Копча - з 1992 р. по сьогодні, к.м.н.; 15) О. Лісіна - з 1972 по 1981 р., к.м.н.; 16) Г. Пізар - з 1966 р. по сьогодні; 17) В. Рябишенко - з 1969 по 1974 р.

Кандидатська і докторська дисертації Л. Богачик були присвячені висипному тифу. Л. Богачик також автор 20 художніх оповідань на медичні теми.

Деякі викладачі в наступні роки працювали в інших вузах чи на інших кафедрах нашого інституту. Так, доц. В. Осипов очолив кафедру інфекційних хвороб Цілиноградського медичного інституту (Росія), доц. В. Шугайло - Курського медичного інституту (Росія), доц. А. Локай - кафедру біології Тернопільського медичного інституту.

З 1999 р. кафедра розміщена на базі інфекційного відділення Тернопільської комунальної лікарні швидкої допомоги. На кафедрі обладнано 8 учбових кімнат і додатково в просторому коридорі робочі місця для двох груп студентів. Обладнані тематичні кімнати з інфекційних хвороб, епідеміології, імунології. Одна з навчальних кімнат використовується також як термографічний кабінет.

В 1998 р. проведено профілактичний ремонт приміщення кафедри. Базою для навчання студентів є стаціонар на 70 ліжок, кабінети інфекційних захворювань поліклінік № 1 і № 2, міська санепідемстанція.

Основними напрямками наукових досліджень кафедри інфекційних хвороб вже протягом багатьох років є вірусні гепатити, лептоспіроз і кишкові інфекції. Серед інших важливих напрямків – розробки, які стосуються лікування і діагностики оперізувального герпесу, бешихи, гострих респіраторних інфекцій.

Вперше в літературі описано ряд клінічних симптомів і синдромів, які внесено в “Епонімічний словник інфекційних хвороб” М. Тітова:

Відносна гіпотермія, а нерідко й “термоампутація” дистального відділу нижньої кінцівки, що виявляється за допомогою термографа на боці висипки при оперізувальному герпесі попереково-крижової ділянки (М. Андрейчин).

Зниження радіаційної температури дистальних відділів кінцівок, що виявляють за допомогою термографа в гострий період у хворих на вірусний гепатит; знаходиться в прямій залежності від тяжкості перебігу хвороби (М. Андрейчин, І. Гнатович).

Зменшення різниці радіаційної температури зовнішнього слухового проходу (вища) і мочки вуха (нижча), що виявляється за допомогою термографа у хворих на гострі респіраторні вірусні хвороби, зокрема на грип, а також чітка обернено пропорційна залежність цього температурного перепаду від тяжкості хвороби та збереження зниженого градієнту у випадку незавершення патологічного процесу (неповне видужання) (М. Андрейчин, В. Качор).

Суттєво нижчий температурний градієнт при еризипелоїді, ніж при панариції, що виявляється за допомогою термографа (диференціально-діагностична ознака) (М. Андрейчин, В. Тележинський).

На високому науковому та організаційному рівні у вересні 1981 р. за ініціативи кафедри в медичному інституті пройшла республіканська науково-практична конференція на тему: “Нове в діагностиці та лікуванні сальмонельозу, стафілококової інфекції й вірусного гепатиту”.

Помітною подією у науковому житті було проведення у травні 1987 р. на базі кафедри пленуму Правління Всесоюзного наукового товариства інфекціоністів, який розглянув терапію невідкладних станів при кишкових інфекціях і клінічні аспекти поєднання вірусних гепатитів з алкоголізмом, а також ряд організаційних питань.

З 1995 р. на базі кафедри щоквартально видається науково-практичний медичний журнал “Інфекційні хвороби”, співзасновником якого є Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського (головний редактор М. Андрейчин, відповідальний секретар В. Копча, зав. редакцією О. Івахів). З його виходом здійснились багаторічна мрія українських інфекціоністів мати свій профільний часопис.

Започатковано серію лекцій. Вже випущено лекції М. Андрейчина “ВІЛ-інфекція” (1996, 1998) і “Гострі респіраторні хвороби” (1999), доц. О. Івахова “Правець” (1999), які користуються популярністю серед студентів і лікарів. Українське товариство “Знання” випустило масовим тиражем брошури М. Андрейчина “Теплобачення в медицині” (Київ, 1990 ) і “Ентеросорбенти як засіб очищення організму” (Київ, 1992, співавт. М. Гнатюк).

Студентський науковий гурток постійно працює у складі 12-16 чоловік. Основні напрямки роботи гуртка – науково-дослідницька (робота в науковій лабораторії кафедри, виконання фрагментів кафедральної наукової роботи під керівництвом асистента), теоретична (заслуховування наукових повідомлень і рефератів, результатів студентських робіт, доповіді на студентських конференціях) і практична робота (обходи, розбір хворих). З 1981 р. опубліковано 87 повідомлень в інститутських студентських збірниках і 18 – на республіканських і міжнародних конференціях. Роботою гуртка керували спочатку В. Осипов, Л. Богачик, з 1981 року проф. М. Андрейчин.

Розробки працівників кафедри, спрямовані на покращання надання медичної допомоги інфекційним хворим, демонструвались на виставках досягнень народного господарства і були удостоєні срібної і бронзової медалей і ряду дипломів.

Всі щотижнево проводяться клінічні обходи завідувачем кафедри, доцентами. Консультативна допомога лікувально-профілактичним закладам міста надається виключно співробітниками кафедри (за кожним закріплено 2-3 заклади). Щорічно консультується більш як 700 хворих.

Термінова допомога інфекційним хворим області надається шляхом чергувань по санавіації (2-4 чергування на місяць згідно графіка). З жовтня 1982 року на базі клініки працює токсоплазмозний центр (консультант Н. Васильєва). Обстежуються на токсоплазмоз вагітні жінки із несприятливим акушерським анамнезом, після народження дітей з вадами розвитку та потворствами.

Оскільки протягом останніх років в Україні і зокрема на Тернопільщині відмічається ріст захворювань на лептоспіроз, нерідко із смертельним вислідом, цій проблемі на кафедрі також присвячено ряд досліджень. Разом з обласною станцією переливання крові виготовлено і в клінічних умовах проходить випробування донорський протилептоспірозний імуноглобулін (М. Андрейчин, Н. Юнка, Н. Васильєва). Раннє його застосування дозволяє полегшити перебіг хвороби і зменшити прояви ниркової недостатності.

Функціонують ендоскопічний та термографічний кабінети, де проходять спеціальні обстеження не тільки пацієнти клініки, але й хворі з інших лікувальних закладів.

В останні роки в Україні є складною епідеміологічна ситуація щодо дифтерії. У зв’язку з цим проведені обласна науково-практична конференція “Епідеміологія, клініка, діагностика і профілактика дифтерії”, семінари для лікарів швидкої допомоги, дільничних терапевтів. Співробітники кафедри систематично виступали із доповідями на переривчастих курсах підвищення кваліфікації інфекціоністів.