МЕНIНГОКОКОВА ХВОРОБА

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: палати, навчальна кiмната.

МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вмiти дiагностувати рiзнi клiнiчнi форми менiнгококової iнфекцiї, лабораторно пiдтвердити дiагноз, призначити лiкування i провести комплекс протиепiдемiчних заходiв.

ПРОФЕСIЙНА ОРIЄНТАЦIЯ СТУДЕНТIВ. Менiнгококова iнфекцiя залишається серйозною проблемою охорони здоров'я в багатьох країнах. Починаючи з 1967 року спостерігається рiст рiвня захворюваностi цiєї хвороби. Сучаснi методи лiкування змiнили перебiг хвороби. Хворi на менiнгококову iнфекцiю потребують невiдкладної допомоги. Рання дiагностика i своєчасне лiкування сприяють зменшенню несприятливих наслідків хвороби.

БАЗОВИЙ РIВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМIННЯ

Уміти проводити фiзикальне обстеження хворого (каф. проптерапiї); визначити необхiдний об'єм клiнiчного (каф. проптерапiї) i бактерiологiчного (каф. мiкробiологiї) обстеження, оцiнити результати (каф. проптерапiї, каф. неврологiї); пiдiбрати препарати для етiотропної i патогенетичної терапiї (каф. фармакологiї); провести комплекс реанiмацiйних заходiв при набряку мозку i гострiй недостатностi наднирникових залоз (каф. неврологiї, каф. терапiї); скласти карту термiнового сповiщення про iнфекцiйне захворювання (каф. соцiальної гiгiєни i ООЗ)

ПРОГРАМА САМОСТIЙНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ

Навчальне завдання

Конкретизацiя завдань

Вивчити клiнiку менiнгококової iнфекцiї

 

 

 

 

 

 

 

Вивчити лабораторну дiагностику менiнгококової iнфекцiї

Вивчити лiкування менiнгококової iнфекцiї
  • дати визначення хвороби
  • знати основнi клiнiчнi симптоми менiнгококової iнфекцiї, ускладнення (iнфекцiйно-токсичний шок, набряк i вклинення мозку, синдром Уотерхауза-Фрiдерiксена), класифiкацiю
  • провести диференцiальну дiагностику менiнгококової iнфекцiї з менiнгiтами iншої етiологiї, субарахноїдальним крововиливом, ГРЗ, сепсисом
  • знати об'єм лабораторних дослiджень для пiдтвердження дiагнозу, правила i термiн забору матерiалу для дослiджень
  • знати антибактерiальну патогенетичну i невiдкладну терапiю при ускладнених формах

Вивчити профiлактику менiнгококової iнфекцiї
  • знати джерело iнфекцiї, механiзм передачi заразного початку i протиепiдемiчнi заходи в осередку

 

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI

1. Хвора В., 48 рокiв, захворiла гостро. Ранком був сильний бiль голови, багаторазове блювання, температура тiла в межах 38,9-39,5о С, ввечерi втратила свiдомiсть, збуджена, вираженi менiнгеальнi знаки. Дiагноз.

2. У хворого на менiнгiт при спинномозковiй пункцiї лiквор витiкає струменем, мутний. Цитоз не пiддається пiдрахунку, нейтрофiльного характеру. Клiтинно-бiлкова дисоцiацiя. В мазках внутрiшньоклiтинно диплококи. Ймовiрна етiологiя менiнгiту.

3. У хворого Т., 34 роки, менiнгококовий менiнгiт. Маса тiла пацієнта 60 кг. Яка добова доза пенiцилiну повинна бути?

4. Хворий К., 18 рокiв, без свiдомостi, поступив в стацiонар із дiагнозом менiнгококового менiнгiту. Реанiмацiйнi заходи.

5. У хворого З., 21 рік, виставлений дiагноз менiнгiт з синдромом Уотерхауза-Фрiдерiксена. Невiдкладна допомога.

ЕТАЛОНИ ВIДПОВIДЕЙ

1. Менiнгококова iнфекцiя, менiнгококовий менiнгiт.

2. Менiнгококова iнфекцiя.

3. Вiд 12 до 30 млн. ОД залежно вiд тяжкостi.

4. Дегiдратацiйна, дезiнтоксикацiйна, симптоматична терапiя. Спинномозкова пункцiя. Антибiотики (бензилпенiцилiн по 300-500 тис. ОД на 1 кг маси тiла хворого). Кортикостероїди.

5. Кортикостероїди, антибiотикотерапiя, дезiнтоксикацiйна, дегiдратацiйна, симптоматична терапiя.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Програм-контроль.

2. Курацiя хворих, обгрунтування клiнiчного дiагнозу, складання плану обстеження та лiкування, виписування рецептiв.

3. Розв'язування ситуацiйних задач.

ЛIТЕРАТУРА

Основна

1. Дiагностика, терапiя та профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во "Медична газета України", 1996. – 352 с.

2. Iнфекцiйнi хвороби / За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.

3. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996. – 656 с.

Додаткова

1. Типов М.Б., Луцик Б.Д. Гнойные менингиты. – К.: Здоров’я, 1990. – 160 с.

2. Инфекционные болезни. Руководство для врачей / Под ред. В.И. Покровского. – М.: Медицина, 1996. – 528 с.