Медицина

АНГIНА

АНГIНА

Місце проведення: палати, навчальна кiмната.

МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вмiти обгрунтувати дiагноз ангiни, призначити лiкування, органiзувати протиепiдемiчнi заходи в осередку.

ПРОФЕСIЙНА ОРIЄНТАЦIЯ СТУДЕНТIВ. Лiкарям, якi практикують, особливо дiльничним терапевтам, постiйно доводиться мати справу з гострими i хронiчними захворюваннями, що супроводжуються ураженням пiднебiнних мигдаликiв та iнших лiмфоїдних утворень носоглотки. Своєчасна дiагностика, адекватна терапiя дозволяють запобiгти виникненню ускладнень, якi можуть бути причиною поганих наслiдкiв та iнвалiдностi.

БАЗОВИЙ РIВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМIННЯ

Уміти проводити фiзикальне обстеження хворого (каф. проптерапiї); визначити необхiдний об'єм клiнiчного (каф. проптерапiї) та бактерiологiчного (каф. мiкробiологiї) дослiджень; пiдiбрати препарати для етiотропної, патогенетичної i симптоматичної терапiї (каф. фармакологiї).

ПРОГРАМА САМОСТIЙНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ

Навчальне завдання

Конкретизацiя завдань

Вивчити клiнiку ангiни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчити лiкування ангiни

 

Вивчити профiлактику ангiни

- дати визначення хвороби

- знати основнi клiнiчнi симптоми, лабораторнi данi, класифiкацiю хвороби

- знати клiнiку ускладнень

- провести диференцiальну дiагностику ангiни з дифтерiєю, скарлатиною, iнфекцiйним мононуклеозом, псевдотуберкульозом, туляремiєю, черевним тифом, сифiлiсом, захворюваннями кровi

- знати етiотропну, патогенетичну, симптоматичну терапiю ангiни, лiкування ускладнень

- знати джерела iнфекцiї, механiзм передачi хвороби, протиепiдемiчнi заходи в осередку

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI

1. Хвора А. звернулась до лiкаря на другий день хвороби зi скаргами на біль у горлi при ковтаннi, гарячку. При оглядi: температура тiла 38,3о С, яскрава гiперемiя ротоглотки, мигдалики набряклi, пухкi, з обох бокiв в лакунах гнiйнi нальоти, якi легко знiмаються. Пiдщелепнi лiмфовузли збiльшенi, болючi, помiрна тахiкардiя (пульс 96 за 1 хв). Змiн з боку iнших органiв не виявлено. Сформулюйте дiагноз. Тактика дiльничного лiкаря.

2. У хворого Б., 20 рокiв, висока гарячка протягом 5 днiв, біль у горлi при ковтаннi, біль у м'язах. При оглядi спостерігаються пухкi гiперемованi мигдалики з гнiйним нальотом, який легко знiмається, збiльшенi шийнi, пiдщелепнi та паховi лiмфовузли, печiнка пальпується на 1,5 см нижче реберної

дуги, помiрно збiльшена селезiнка. Про яке захворювання треба думати? Додатковi лабораторнi дослiдження для пiдтвердження дiагнозу.

3. Хворий С., 20 рокiв лiкується амбулаторно з приводу ангiни. Температура субфебрильна, біль у горлi помiрний. При повторному оглядi виявлено поширення нальотiв за межi мигдаликiв, вони важко вiддiляються, слизова пiд ними кровоточить. Попереднiй дiагноз. Тактика дiльничного лiкаря.

4. У хворого, який лiкувався амбулаторно з приводу ангiни, при бактерiологiчному обстеженнi iз ротоглотки видiлено дифтерiйну паличку типу mitis, токсигенний штам. Самопочуття хворого задовiльне. Клiнiчний дiагноз. Тактика дiльничного лiкаря.

5. В хворого С., 20 рокiв, на фонi помiрної загальної iнтоксикацiї має мiсце однобiчний некротично-виразковий тонзилiт. Правий мигдалик дещо гiперемований i набряклий, є сiрувато-бiлий налiт, який легко знiмається шпателем, вiдкриваючи кровоточиву виразку з гладким дном. Збiльшений i дещо болючий регiонарний пiдщелепний лiмфовузол. При лабораторному дослiдженнi

мазкiв iз носа i ротоглотки BL не виявлено. Клiнiчний дiагноз. Лiкування.

ЕТАЛОНИ ВIДПОВIДЕЙ

1. Лакунарна ангiна. Взяти мазки iз ротоглотки i носа на BL. Хвору можна залишити вдома пiд наглядом лiкаря. Призначити антибiотики, десенсибiлiзуючi препарати, полоскання.

2. Iнфекцiйний мононуклеоз. В клiнiчному аналiзi кровi – лейкоцитоз, лiмфомоноцитоз, атиповi мононуклеари. Серологiчнi дослiдження кровi в реакцiях Пауля-Буннеля, Гоффа-Бауера, Ловрика.

3. Треба запiдозрити дифтерiю ротоглотки. Взяти мазки iз носа i ротоглотки на BL. Госпiталiзувати в iнфекцiйний стацiонар.

4. Локалiзована дифтерiя ротоглотки. Хворого необхiдно госпiталiзувати в iнфекцiйний стацiонар.

5. Ангiна Симановського-Плаута-Венсана. Призначити антибiотики пенiцилiнового ряду парентерально i мiсцево; десенсибiлiзацiя, полоскання.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Програм-контроль.

2. Курацiя хворих, обгрунтування клiнiчного дiагнозу, складання плану обстеження i лiкування, виписування рецептiв.

3. Розв'язування ситуацiйних задач.

ЛIТЕРАТУРА

Основна

  1. Дiагностика, терапiя та профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки / За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во "Медична газета України", 1996.- 352 с.
  2. Інфекційні хвороби / Pа ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.

3. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996. – 656 с.

Додаткова

1. Мостюк А.Т. Марієвський В.Ф., Прокопів О.В. Дифтерія. – Львів, Світ, 1996. – 208 с.

2. Инфекционные болезни. Руководство для врачей / Под ред. В.И, Покровского. – М.: Медицина, 199

6. – 328.

3. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А.П., Лесников А.Л. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.

4. Ляшенко Ю.И. Ангина. – Л.: Медицина, 1985. – 202 с.