Медицина

ПРИРОДНЄ ВИГОДОВУВАННЯ

 

 

" Правильне харчування є
суттєвим моментом в життi дитини
i разом з тим одним з найважливiших
та найефективнiших факторiв
в системi суспiльних та iндивiдуальних
профiлактичних заходiв,
якi зберiгають здоров'я i життя дiтей".
Академiк О.Ф. Тур

Природне вигодовування

Природне вигодовування - це вигодовування дітей молоком матері з корекцією харчування та введенням прикормів з 4.5-5 місяців.

Основні принципи природного вигодовування

Принцип вищої нервової регуляцiї харчування. Вiн закладений ще у взаємовiдношеннi мати-плiд, мати-новонароджений. Про це дуже добре написав швецький вчений Анн Марiє Вiдстром (1994): "Маму i її новонароджену дитину можна вважати реципроктною бiологiчною одиницею, вродженi фiзiологiчнi механiзми які призводять до iнстинктивної поведiнки, утворюють як емоцiйнi, так i фiзiологiчнi функцiї. З еволюцiйної точки зору це виявилось передумовою виживання. Мама отримувала вiд своєї дитини сигнали i розумiла, як необхiдно її ростити, вiддаючи захист i тепло, тоді як чоловiк забезпечував iншi необхiднi умови для виживання". Ці слова пiдтверджуються тим, що здорове немовля, яке знаходиться на грудях матерi (шкiри до шкiри), до кiнця першої години життя самостiйно знаходить материнський сосок i розпочинає ссати. Вiдомо також, що дитина впiзнає материнський голос ще з внутрiшньоутробного перiоду, а пiд час ссання грудей вона вiдхиляє голову назад i шукає очi i обличчя матерi. Новонароджений старається асоцiювати голос матерi з її обличчям.Таким чином перша зустрiч з матiр'ю побудована на уявленнi "знайомий голос = безпека" .
   Новонароджена дитина на грудному вигодовуваннi проявляє свою компетентнiсть з якою треба рахуватися. Так, вона запихає ручки до рота i робить смоктальнi рухи, пошуковi рухи головою (хоче їсти). Якщо вже цi сигнали не призводять до годування, то дитина кричить, щоб привернути увагу матерi.Сам акт ссання є складнорефлекторним процесом, який вiдбувається спочатку за допомогою безумовних, а потiм i умовних рефлексiв. Кора головного мозку координує роботу аналiзаторiв із харчування. Наприклад, введення великої кiлькостi хлористого натрiю (кухонної солi) посилює збудливiсть водної частини травного аналiзатора, що зумовлює спрагу (потребу у воді). Рiзнi хiмiчнi змiни в кровi сприяють пiдвищенiй збуджуваності вiдповiдних клiтин. Із функцiями травного центру й аналiзатора знаходяться в тiсному взаємозв'язку стан апетиту i ступiнь харчового збудження органiзму. Апетит i видiлення травних сокiв перебувають у прямопропорцiйних вiдношеннях. Тому зрозумiлим є сформульоване I.П.Павловим положення про те, що нормальна i корисна їжа - це їжа з апетитом. Травна збудливiсть виникає не лише до їжi взагалi. Як показали останнi дослiдження, iснують спецiалiзованi апетити. Це так званий натрiєвий апетит, апетит до кальцiю, калiю, бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, водний апетит (спрага) тощо.
   Учення про вищу нервову дiяльнiсть - центр травлення, динамiчний стереотип, збудження травлення (апетит) служать основою для багатьох практичних заходiв. Приклад цьому - вигодовування дитини в один i той же час (збудження) i з певною кiлькiстю годувань на добу (7-5 годувань для грудної дитини, 5-4 в дошкiльному вiцi, 4 в шкiльному). Дитина повинна їсти з апетитом. Силомiцьке годування здорової дитини недопустимо! Зниженню апетиту сприяє одноманiтна їжа, велика кiлькiсть фруктiв, вживання цукерок в промiжках мiж прийняттям їжi. Вiдомо, що збудження рецепторiв зорового, слухового, смакового, нюхового пiдвищують апетит, покращують травлення i засвоєння продуктiв харчування i це слiд використовувати при розробцi iндивiдуального вигодовування немовлят. Вiдомо також, що свiже повiтря, м'язова дiяльнiсть (масаж, гiмнастика) опосередковано через дiю на ЦНС пiдвищують апетит, покращують внутрiшньопорожнинне, пристiнкове перетравлення i всмоктування. I навпаки, перебування дитини цiлодобово в квартирi, малорухомiсть, вiдсутнiсть або маловираженiсть емоцiйного збудження ЦНС ( з дитиною не бавляться, не розмовляють) приводить до зниження апетиту через пригнiчення кори головного мозку.
   Умовнорефлекторний зв'язок годування в часi також використовується в розробцi режиму харчування в залежностi вiд вiку, характеру вигодовування. Грудне вигодовування сприяє скоршому розвитку рухової активностi, аналiзаторiв, статичним навичкам ( ранiше сидять,ходять). Крiм того, дiти на природньому годуваннi легше переборюють голод, дискомфорт, а мами бiльш уважнi, зменшуються невротичнi реакцiї, агресивнiсть по вiдношенню до членiв сiм'ї.
   Харчування дитини пов'язане з лактацiєю, в основi якої лежить нервово-рефлекторний механiзм. Так, наприклад, повне спорожнення грудей вiд молока призводить до пiдвищеної секрецiї молока. Психотерапевтична дiя (слово) збiльшує лактацiю з 4-8 дня пiсля пологiв на 30-60 % бiльше порiвняно з контрольною групою. В свою чергу, якiсть їжi впливає на процеси пригнiчення (жири) i збудження (вуглеводи) ЦНС, що вiдображається на апетитi, функцiональнiй здатностi органiв травлення.
   Таким чином, механiзм дiї ЦНС на процеси харчування рiзноманiтний, взаємопов'язаний (безумовнорефлекторнi, умовнорефлекторнi, дiя через ендокринну i ферментативну системи).

Принцип вiкової адекватностi харчування.
   Цей принцип означає, що харчування дитини повинно вiдповiдати рiвню розвитку морфологiчних структур i функцiональним властивостям органiзму. На це вказував академiк Г.Н.Сперанський ще в 1934 роцi, а академiк А.А.Покровський писав: "Можна стверджувати, що однiєю з найбiльш важливих умов асимiляцiї їжi є дотримання сформульованого нами правила вiдповiдностi ферментативних констеляцiй органiзма хiмiчним структурам їжi. Всяке вiдхилення вiд цiєї вiдповiдностi приводить до порушення нормальних процесiв перетворення того чи iншого харчового продукту. Важливо пiдкреслити, що це правило має достримуватися на всiх рiвнях асимiляцiї їжi i перетворення харчових iнградiєнтiв: на рiвнi шлунково-кишкового тракту в процесi травлення; там же в процесi всмоктування i в подальшому при транспортi харчових iнградiєнтiв до тканин; на рiвнi клiтин i субклiтинних структур в процесi клiтинного травлення, а також на рiвнi процесiв видiлення продуктiв обмiну з органiзму".
   Адекватнiсть грудного молока проявляється i в регуляторнiй функцiї його, тобто, воно вмiщує медiатори-катехоламiни, адреналiн, гормони, ферменти. Грудне молоко, порiвняно з коров'ячим, забезпечує високий iмунологiчний захист. Воно мiстить iмуноглобулiни А,M,G, особливо велику кiлькiсть Ig M i IgA. У фракцiї Ig A антитiла по вiдношенню до патогенних штамiв кишкової палички, шигеллам, сальмонеллам, ECHO, Коксакi, iнфлюенци. В звя'зку з цим дiти на природньому вигодовуваннi в порiвняннi зi штучним (коров'яче молоко) в 1,5 раза менше хворiють ГРВЗ, iншими iнфекцiями - в 2,5рази, кишковими iнфекцiями - в 3 рази, а летальнiсть в десятки разiв менша. Поряд з цим жiноче молоко вмiщує в 5 разiв бiльше нiж коров'яче термостабiльного фактора резистентностi (антистафiлококового фактора), який попереджує генералiзацiю стафiлококової iнфекцiї i стимулює утворення антитiл. Ось чому дiти на грудному вигодовуваннi рiдко хворiють сепсисом, а якщо i хворiють, то це захворювання у них перебiгає не так тяжко, як у дiтей на штучному вигодовуваннi.
   Вiдомо, що лiзоцим сприяє ферментному лiзису бiльшої частини грампозитивних i окремi види грамнегативних бактерiй, а його в жiночому молоцi в 300 разiв бiльше, нiж у коров'ячому. Крiм того, лактопероксидаза i В12-зв'язаний протеїн жiночого молока володiють антибактерiальною активнiстю, а лактоферин грудного молока сприяє синтезу залiза, затримує розвиток E.coli, Streptococcus mutans, Candida albicans.
   Т-лiмфоцити жiночого молока являють собою унiкальну популяцiю, яка задовольняє потреби мiсцевої iмунної системи;В-лiмфоцити являються продуцентами iмуноглобулiнiв A,M,G.
   Важлива захисна роль макрофагiв i нейтрофiлiв жiночого молока, якi володiють фагоцитарною активнiстю по вiдношенню до золотистого стафiлокока, кишкової палички, дрiжджових грибiв. Чим молодша дитина (в днях, тижнях життя), тим бiльше вона потребує захисту вiд бактерiй i вiрусiв, так як новонароджена дитина сама не синтезує або мало синтезує захиснi елементи; чим молодше молоко, особливо молозиво, тим бiльше воно вмiщує рiзноманiтних захисних iмунних та iнших речовин.
   Особливий бiологiчний фактор грудного молока - "бiфiдус-фактор" (в 40-100 разiв вища концентрацiя нiж у коров'ячому молоцi) сприяє росту i розмноженню Lactobacili в кишкiвнику новонародженого, затримує рiст грамнегативних бактерiй i грибiв, понижує рН стiльця.
   Таким чином можна говорити про те, що новонароджений являється частинкою материнського органiзму, а народження дитини змiнює спосiб цього зв'язку (гематотрофне харчування змiнюється на лактотрофне).
   Грудне молоко в першу чергу забезпечує захист дитини вiд небезпечних чинникiв зовнiшнього середовища, формування нервових клiтин (вiд 25% до 95% протягом першого року життя порiвняно з дорослим). У потомства тваринного свiту таке годування вирiшує зовсiм iншi завдання. Вiдомо, що благополуччя теляти насамперед залежить вiд здатностi самостiйно рухатися, в зв'язку з чим коров'яче молоко забезпечує особливий розвиток м'язової маси i кiсткової системи. Кожен бiологiчний вид має свiй, еволюцiйно пристосований характер вигодовування. Ось чому на вiдсутнiсть жiночого молока для харчування дитини необхiдно дивитися як на екологiчну катастрофу i тим бiльшу, чим менший вiк малюка.

Принцип оптимального харчування.
   Цей принцип передбачає забезпечення максимально гармонiйного розвитку, мiнiмальну захворюванiсть, високий рiвень фiзичної i розумової працездатностi на можливо тривалий час. Таким чином воно забезпечує найкраще потреби дитини в кiлькiсному i якiсному вiдношеннi щодо продуктiв харчування. Тiльки грудне вигодовування в змозi забезпечити оптимальне харчування дитини, так як його необхiдну кiлькiсть малюк отримує вiдповiдно до своєї потреби i з безпосередньою активною участю своєю i мами.
   Харчування повинно бути оптимальним. I недогодовування, i перегодовування не тiльки негативно вiдображаються на психомоторному розвитку дитини, але обов'язково приводять до розвитку захворювання з ймовiрним несприятливим закiнченням. Принцип оптимального харчування означає, що дитина повинна отримувати таку їжу, яка по кiлькостi i якостi забезпечить найкращим чином нормальний рiст, првильний i всебiчний розвиток, яка б не мiнiмально, а повнiстю задовiльняла потреби ростучого органiзму. Рекомендованi норми харчування є вiдносними, поскiльки вони залежать вiд географiчних, клiматичних i сезонних особливостей. З цiллю оптимального забезпечення їжею дiтей ясiльного та дошкiльного вiку В.Ф.Ведрашко, Н.Р.Шастiн та iн. (ми також дотримуємося цiєї точки зору) рекомендують рiвномiрний розподiл добового об"єму їжi. Рiвномiрнiсть мається на увазi не абсолютна, а вiдносна. Вважається, що дитина, яка перебуває на природньому вигодовуваннi отримує їжу рiвномiрно. Однак вiдомо, що дитина найбiльшу кiлькiсть молока висмоктує в перше годування, при другому годовуваннi ця кiлькiсть зменшується, а потiм знову зростає. Також коливається i добова кiлькiсть молока в окремi днi (рiзниця може доходити до 300 г) залежно вiд потреби дитини, що визначається її апетитом. Тому Peiper (1962) порiвнює спiввiдношення матерi i дитини при природньому годуваннi з спiввiдношенням ключа i замка.
   З метою достатнього забезпечення дитини їжею звертають увагу на правильний режим i харчування матерi, на правильну технiку вигодовування (детальнiше цi питання будуть висвiтленi далi. Необхiдно пам'ятати, що при штучному вигодовуваннi знайти оптимальну кiлькiсть їжi значно тяжче, нiж при природньому, де цi питання вирiшуються в основному за допомогою матерi i апетиту дитини.
   Необхiдно зазначити, що в кiнцi ХIХ столiття притримувалися принципа мiнiмального харчування. Це було пов'язано з тим, що у дiтей часто спостерiгалися виснажливi дiарейнi захворювання з летальними наслiдками. Недоотримання дитиною 5% оптимальної норми їжi впродовж 20 днiв вiдповiдає повному круглодобовому голодуванню вже протягом 10 днiв зi всiма витiкаючим звiдси наслiдками. Це здiйснювалося розведенням молока наполовину водою аж до 12 мiсяцiв життя. Практично дитина недоотримувала значної кiлькостi поживних речовин, або ж iншими словами, дитина просто голодувала. Це приводило до розвитку тяжких форм гiпотрофiї (зниження живлення), яку можна назвати atrophia a medico (атрофiя вiд лiкаря). Порушувався основний принцип лiкаря primum non nocere (не нашкодь!).
   Останнi десятилiття проявляється iнша крайнiсть, коли батьки вважають, що чим бiльше дитина з'їсть, чим бiльше прибавить в масi, тим краще. А повне дитя викликає позитивнi емоцiї близьких, людей мистецтва (малюнки дiтей пешого року життя, зображенi вiдомими художниками, як правило вiдображають патологiю - повноту, рахiтичнi прояви). Це все спонукає близьких давати дитинi велику кiлькiсть вуглеводiв (солодкi соки, кашi), жирiв (вершки,вершкове масло), бiлкiв (сир, кефiр, молоко, яйця), що приводить до значного приросту маси - паратрофiї (так називається ожирiння у дiтей раннього вiку). В органiзмi дитини утворюється велика кiлькiсть адипоцитiв (жирових клiтин), якi зберiгаються i в старшому вiцi, в т.ч. i у дорослих, вимагаючи пiдвищеної кiлькостi їжi. В майбутньому - це пiдгрунтя для розвитку цукрового дiабету, атеросклерозу та iнших захворювань, пов'язаних з обмiном речовин. На запитання, що краще: недоїдання чи переїдання, вiдповiдь однозначна - i те, i iнше негативно впливає на розвиток дитини, сприяє пiдвищенiй сприйнятливостi до рiзних захворювань, особливо бронхолегеневої системи та шлунково-кишкового тракту.
   Таким чином, тiльки жiноче молоко по об'єму i якостi може забезпечити оптимальне харчування, яке повнiстю задовiльняє потребу в розвитку дитячого органiзму.

Принцип повноцінності якісного складу їжі (принцип мультикомпонентної збалансованості харчування). Принцип передбачає можливе врахування не тiльки оптимального харчування по кiлькостi i якостi взагалi, а i рiзноманiтнiсть якiсних характеристик iнгредiєнтiв їжi.
   Новонароджена дитина умовно ще продовжує залишатися часткою материнського органiзма, але характер цього зв'язку змiнюється. До народження плiд (дитина) перебуває на гемотрофному (вiд матерi через кров) харчуваннi i отримує поживнi речовини безпосередньо. Пiсля народження дитина знаходиться на лактотрофному (молочному) харчуваннi, отримує його також вiд матерi, але вже в певному ритмi. Багато мiльйонiв рокiв в процес еволюцiї людини вироблявся такий вид вигодовування, який би оптимально, в повнiй мiрi, був здатен забезпечувати органiзм, що розвивається, харчовими iнградiєнтами, захистити його вiд несприятливих впливiв зовнiшнього середовища (перш за все iнфекцiйних).
   Так в чому ж полягає цiннiсть материнського молока для дитини?
   БIЛКИ в дитячому органiзмi, крiм тих функцiй, якi вони виконують у дорослих, є вкрай необхiдними для приросту клiтин, тканин (забезпечують рiст i розвиток), наслiдком чого є позитивний азотистий баланс у дiтей (у дорослих - азотиста рiвновага), так як виводиться азота меньше, нiж використовується. Ось чому достатнє введення бiлка в дитячому вiцi є однiєю з найважливiших турбот педiатра.
   В органiзмi дитини по своєму складу бiлок є рiзним (бiлок м'язової тканини, нервової системи, гормонiв, ферментiв, iмуноглобулiнiв та iн.) i постiйно поновлюється за рахунок поступлення з їжею. Для ростучого органiзма бiлок - основна структурна форма росту i розвитку. В перше пiврiччя життя дитина щодня набуває в масi 25 грамiв: за рахунок води - 18, бiлка - 3, жиру - 3 i солей - 1 г.
   Впродовж перших тижнiв та мiсяцiв життя проблема забезпеченостi ростучого органiзму бiлком вирiшується самою природою, що створила в процесi фiлогенезу специфiчний бiлковий продукт - материнське молоко з широкою гамою молочних бiлкiв. Iснує бiльше двох десяткiв рiзновидностей бiлкiв i серед них 18 iдентичних бiлкам сироватки кровi. В першi чотири днi пiсля родiв в молоцi (молозивi) матерi бiлки складаються лише з альбумiнiв i глобулiнiв. Вони не тiльки iдентичнi таким в сироватцi кровi, але практично не потребують енергетичних i ферментативних затрат для свого засвоєння. При цьому в молозивi таких бiлкiв в 5-8 разiв бiльше, нiж у зрiлому грудному молоцi.
   Протирiччя, пов'язанi з малим розмiром шлунку дитини (фiзiологiчна ємкiсть при народженнi складає 7 мл, на 4-у добу - 40 - 50 мл, на 10 день - до 80 мл, а в подальшому на кожен мiсяць збiльшується на 25 мл), низькою секреторною, ферментативною активнiстю залоз шлунка i кишок, з однiєї сторони, i високою потребою органiзма в бiлках (особливо) та iнших поживних речовин, з iншої, знайшли своє еволюцiйне вирiшення в прийманнi їжi у виглядi молозива, перехiдного молока, а потiм (з двох-трьох тижнiв) - зрiлого молока матерi. Бiльш складний бiлок казеїн, що потребує бiльших енргетичних затрат, нiж альбумiни i глобулiни, з'являється тiльки з четвертого-п'ятого дня лактацiї матерi. Його кiлькiсть, в порiвняннi з казеїном коров'ячого молока, незначна, а перетравлення значно ефективнiше. При штучному вигодовуваннi дитини потреба в бiлках значно вища (3,5-4 г\кг маси), нiж при природньому (2-2,5 г\кг маси). В чому справа? Такi вiдмiнностi зумовленi, перш за все, якiсними вiдмiнностiми казеїна i альбумiна жiночого i коров'ячого молока. Так, спiввiдношення сироваткових бiлкiв до казеїну в жiночому молоцi складає 4:1, а в коров'ячому, навпаки, - 1:4. Останнє спiввiдношення для дiтей перших тижнiв i мiсяцiв життя вкрай несприятливе, так як бiлок не є видоспецифiчним, погано засвоюється, вимагає значних енергетичних затрат, рiзкого напруження ферментативної функцiї залоз травного каналу, i, будучи чужорiдними, може легко викликати ту чи iншу алергiчну реакцiю органiзму. Вiдомо, що казеїн для дитини є бiлком, який тяжко перетравлюється (порiвняно з альбумiном, вмiст останнього в жiночому молоцi в кiлька разiв перевищує вмiст у коров'ячому). Крiм того, бiлки грудного молока є найбiльш близькими за своєю структурою до бiлкiв клiтин дитини, що безперечно полекшує їх засвоєння i застосування для побудови тканин дитини. Ось чому бiологiчна цiннiсть бiлка жiночого молока значно вища (88%), нiж коров'ячого (73%). Пiд бiологiчною цiннiстю бiлка розумiють ту кiлькiсть частин азота органiзма, яка може бути замiнена 100 частинками азота того чи iншого харчового iнградiєнта. Тому при меншiй кiлькостi бiлка дитина на грудному вигодовуваннi розвивається краще, нiж на штучному при великiй кiлькостi бiлка.
   Разом з тим слiд пам'ятати, що колоїдно-хiмiчнi вiдмiнностi забезпечуються бiлком, а тому утворення нiжних пластiвцiв в шлунку дитини з казеїну жiночого молока сприяє кращому їх перетравленню i засвоєнню, нiж при штучному вигодовуваннi, де казеїн коров'ячого молока дає грубi пластiвцi.
   Вiдомо, що до бiлкiв жiночого молока, якщо мати сама вигодовує свою дитину, алергiї не буває. При вигодовуваннi ж коров'ячим молоком рiзноманiтнi прояви алергiї вiдмiчаються у 1-3% (за деякими спостереженнями i оцiнками - вiд 0,3 до 7,5 %) дiтей до 2-рiчного вiку i бiля 6% - до 1 року. Зазвичай, у дiтей, що отримують коров'яче молоко (або ж сумiшi) з народження, частота алергiї буде бiльше виражена,нiж у малюкiв,що вигодовувалися грудьми принаймi перших 3-4 мiсяцi життя. Тому вочевидь, що чим менша дитина (фiзiологiчна незрiлiсть травного каналу), тим бiльша потреба в природньому вигодовуваннi. Необхiдно особливо твердо дотримуватися цих рекомендацiй батькам, у яких спостерiгаються будь-якi прояви алергiї.
   Слiд сказати, що негативнi реакцiї на коров'яче молоко пов'язанi з тим, що воно мiстить бiльше 25 рiзних бiлкiв, якi можуть бути алергенами. Кiлькiсть їх часто залежить i вiд домiшкiв, що потрапляють у коров'яче молоко (кров, забруднення антибiотиками, пшениця, земляний горiх, льонове насiння, бактерiї, амброзiя та iн.). Тому не випадково забороняється споживати молоко вiд корови, якiй були призначенi антибiотики (дозволяється вживання лише через 3 дня пiсля вiдмiни антибiотика).
   Окремi рiзноманiтнi алергiчнi прояви (зi сторони шкiри, дихальних шляхiв, травного каналу) зумовленi перш за все бiлками коров'ячого молока. Це одна iз важливих груп причин, що пояснюють високу частоту iнфекцiйного пошкодження органiв дихання i травлення. Напрошується чiткий висновок: вигодовувати своє дитя потрiбно тiльки грудьми, а якщо свого молока мало або зовсiм немає, то коров'яче молоко давати лише в кiлькостях, якi б не перевищували рекомендованих.
   Крiм того, молекула казеїну жiночого молока є значно меншою,i, вiдповiдно, i значно легше перетравлюється. Не дивлячись на те, що в грудному молоцi бiлка значно менше, нiж в коров'ячому, його бiологiчна цiннiсть набагато вища.
   Бiологiчна близькiсть бiлкiв грудного молока до бiлкiв сироватки кровi пояснює той факт, що не менше 1/3 бiлкiв жiночого молока всмоктується слизовою оболонкою шлунка i переходить в кров в незмiненому станi. А наявнiсть в молоцi матерi протеолiтичних (тобто тих, що перетравлюють бiлок) ферментiв сприяє аутолiтичному (самоперетравлюючому) травленню. Це вкрай важливо для дiтей перших днiв життя, коли ферментативна функцiя шлунка новонародженого дуже низька i сприяє поступовому, природньому дозрiванню ферментопродукуючих залоз.
   Рiзнi кiлькiснi i якiснi вiдмiнностi бiлкiв є не лише мiж жiночим i коров'ячим молоком, але i мiж молоком матерi дитини i донорським (вiд iншої жiнки) пастеризованим молоком.
   Iмуноглобулiни є тiльки в жiночому молоцi, а роль їх у попередженнi захворювання дитини надзвичайна. Так, наприклад, iмуноглобулiни класа А i М захищають слизову оболонку вiд пошкодження мiкробами (патогенною кишковою паличкою, шигелами, сальмонелами), вiрусами (ЕСНО та iн.). Тому дiти, якi знаходяться на природньому (грудному) вигодовуваннi, значно рiдше хворiють iнфекцiйними i вiрусними захворюваннями.
   Щодня, щогодини вiдбувається зростання числа клiтин. I якщо до кiнця року (в нормi маса тiла потроюється, рiст збiльшується на 50 %) через нестачу бiлкiв кiлькiсть клiтин буде меншою, нiж це запрограмовано природою, то їх компенсувати нi в якi перiоди життя уже неможливо. Сповiльнюється рiст. В результатi голодування в першi мiсяцi життя особливо бiлкового, в подальшому вiдмiчається зниження пам'ятi, здатностi до навчання i iнтелектуального розвитку взагалi. Морфологiчно знаходять зменшення кiлькостi клiтин головного мозку.
   При недостатностi бiлка гальмується дозрiвання всiх ендокринних залоз. Хоч подальше покращення харчування i компенсує їх функцiї, однак така компенсацiя здатна пiдтримувати функцiювання гормональної системи лише в сприятливих для органiзма умовах. Рiзнi стресовi ситуацiї, в тому числi i захворювання дитини, а потiм i дорослого, для пiдтримки життєдiяльностi потребують значної активацiї функцiї ендокринних залоз, на що останнi не здатнi. Виникають критичнi ситуацiї. Отже, людина на все життя залишається з плюригландулярною (всiх залоз) ендокринною недостатнiстю.
   За такою ж схемою може порушуватися дозрiвання iмунних (специфiчних) та iнших (неспецифiчних) механiзмiв захисту людини вiд бактерiального i вiрусного iнфiкування. Слабкiсть рiзних видiв захисту робить людину сприйнятливою до рiзних iнфекцiй, вона переносить їх тяжко, а iнодi i не здатна з ними боротися.
   У нашiй країнi все частiше спостерiгаються випадки перегодовування дiтей, в тому числi i бiлками. В чому ж виражається перегодовування дитини бiлком?
   У нашiй практицi був такий випадок, коли на консультацiю бабуся (медичний працiвник) принесла восьмимiсячну онуку, батьки якої були у тривалому вiдрядженнi. Бабусю непокоїло, що дiвчинка на нещодавньому фонi хорошого розвитку - набувала в масi по 1 кг щомiсяця, а то i бiльше ( в нормi самий високий прирiст в масi буває до 800 г) - помiтно погiршилося самопочуття. Це проявлялося поганим апетитом, вiдмовою вiд годувань, втратою цiкавостi до оточуючого свiту, немотивованою дратiвливiстю, припиненням приросту маси (впродовж трьох тижнiв маса тiла дитини не зростала).
   З ретельної бесiди вияснилося, що протягом тривалого перiоду (бiльше мiсяця) в харчування дитини вводився сир у великiй кiлькостi - до 80- 150 г в добу ( коли норма сиру у цей перiод всього 30-40 г). Випорожнення дитини стали крихтуватими, з смердючим запахом. Шкiра стала блiдо-сiрою, сухою, з зниженою еластичнiстю (складки шкiри повiльно розправлялися), бiля кутикiв рота - "заїди", язик густо обкладений брудно-сiрим налетом, а сосочки згладженi.
   Тому в першi днi такого харчування у дитини були перенапруженi ферментативнi системи (в травному каналi, кровi, клiтинах) i почала розвиватися вiтамiн-В недостатнiсть (сухiсть шкiри, змiни зi сторони язика) на фонi пiдвищеного приросту в масi. Одночасно спостерiгалося виражене перевантаження печiнки , де вiдбуваються основнi метаболiчнi (обмiннi) процеси i нирок, якi у великiй кiлькостi видiляли з сечею продукти азотистого (бiлкового) обмiну. Ось чому першi днi потiшнi враження бабусi про те, що її дитина розвивається краще, нiж сусiдськi дiти такого ж вiку, були дуже i дуже обманливi. Страждав шлунок, кишечник, пiдшлункова залоза, печiнка, нирки i особливо, ферментативна система, що вiдповiдає за життя ( на рiвнi порожнини травного каналу, ендокринних залоз, клiтин). Тому рiзко впала ферментативна активнiсть , i поступаюча їжа не стала перетравлюватися, в дiю вступили гнильнi бактерiї кишок, якi викликали гнильне розкладання бiлкiв, що й проявилося смердючим калом. Захисна реакцiя дитини - вiдмова вiд їжi - зумовлена рiзким зниженням активностi ферментiв в соках (шлунковому, кишковому, пiдшлункової залози).
   Вiдмiтимо, що пiсля призначення рацiонального харчування i деяких медикаментозних середникiв дитина швидко поправилася, стала веселою, нормалiзувався апетит, почався прирiст в масi. Але чи так безслiдно усе минеться для майбутнього? Малоймовiрно. I ось чому. Перевантаження бiлками привело до передчасного дозрiвання ферментативних систем. Але це погано, бо на такому рiвнi активнiсть ферментiв залишається на все життя, а при стресових ситуацiях цей рiвень не забезпечить необхiдну життєдiяльнiсть органiв та систем.
   Можемо з повною впевненiстю сказати, що правильне харчування дитини до року (вигодовування грудьми) - це основа збереження її життя, основа оптимального фiзичного та розумового розвитку дитини, ключ до здоров'я дорослої людини.
   ЖИРИ. Їх роль в життєдiяльностi людини велика, так як вони забезпечують основнi енергетичнi витрати (при грудному вигодовуваннi до 50%), являються складовою частиною клiтин, клiтинних мембран, забезпечують опiр несприятливим факторам зовнiшнього середовища, чинять позитивний вплив на функцiї всiх органiв i систем, особливо серцево-судинної, нервової i травної систем, приймають участь в синтезi гормонiв наднирникових залоз, у захистi органiзму вiд надмiрної тепловiддачi, у транспортуваннi жиророзчинних вiтамiнiв (А, D, E). Жири в органiзмi дуже швидко вiдновлюються (протягом 1-2 тижнiв). Отже, систематичне їх введення також, як бiлкiв, для правильного росту i розвитку дитини обов'язкове.
   Кiлькiсть жиру в жiночому i коров'ячому молоцi приблизно однакова (3,5-3,8%). Але якiсна характеристика їх рiзна. В жiночому молоцi мiститься значно бiльше незамiнних (без яких органiзм не може розвиватися) жирних кислот. Роль останнiх велика: при їх достатнiй кiлькостi бiлок засвоюється значно краще i його потреба зменшується майже в 2 рази; вони сприяють пiдвищенню опiрностi органiзму до iнфекцiй, проявi фiзiологiчної дiї вiтамiнiв (тiамiн, аскорбiнова кислота), гармонiйному розвитку дитини i частково росту; за деякими даними, збiльшують тривалiсть життя; впливають на проникнiсть судин; регулюють вiдкладання холестерину; приймають активну участь у процесах обмiну речовин. Достатнє їх вживання з перших днiв життя є профiлактичним заходом небезпечних серцево-судинних захворювань дорослої людини.
   Якщо жири жiночого молока засвоюються майже повнiстю (90-95%), то жири коров'ячого -- значно менше (в першi тижнi життя всього 60%, а потiм поступово вiдсоток засвоювання збiльшується i доходить до 80). Такий великий процент засвоєння жиру пояснюється його близькою структурою до жiночого молока i можливiстю самоперетравлення. Активнiсть ферменту лiпази у жiночому молоцi в 25-100 разiв бiльша, нiж в коров'ячому, i вона сприяє розщепленню без участi ферментiв шлункового i кишкового сокiв, по крайнiй мiрi, половини жирiв, якi надiйшли у травний канал. Така рiзновиднiсть жиру жiночого молока, як фосфатиди (їх 1,7%, в коров'ячому молоцi - 0,05 % ), обмежує вiдкладання баластного жиру в органiзмi, збiльшує секрецiю жовчi, посилює всмоктування жирiв у кишечнику, приймає участь у розвитку i становленнi нервової системи.
   В органiзмi доношеного новонародженого є 11,9-16,1% жиру вiд маси тiла, у шестимiсячному вiцi - бiля 26 %, потiм його кiлькiсть зменшується (у пiдлiтковому вiцi бiля 12-14%), а у дорослих збiльшується (у жiнок до 35 рокiв - 35%, у чоловiкiв до цього вiку - 26%).
   Довголанцюговi полiненасиченi жирнi кислоти складають значну питому вагу жирового складу грудного молока. Вiд них залежить накопичення субстрата мозкової тканини, мультиплiкацiя нейронiв, мiєлiнiзацiя, розвиток мембранних структур: рецепторiв в наднирникових залозах, м'язах, сiткiвцi, провiднiй системi серця. Цiкавi данi наводить I.М.Воронцов (1997) про те, що накопичення бiлка в iнтервалi вiд 1500 до 7000 г маси тiла збiльшується як сама маса тiла в 4,6 рази, а жиру в 7 разiв. Це ще раз вказує на велике значення жирiв в розвитку дитини i недосконалому вивченнi їх в участi в глибинних процесах метаболiзму. З цiєї причини зрозумiло те, що чим менша дитина, тим бiльше їй необхiдно полiненасичених жирних кислот (в перiод новонародженостi їх питома вага в загальному калоражi 5-6 %, в дошкiльному вiцi - 2-3 %). Окремi автори радять давати рослиннi жири ( в соняшниковiй олiї їх до 80%, в кукурудзянiй - 56%, а в вершковому маслi - 5%) з перших мiсяцiв життя (розпочати з кiлькох крапель до 0,5 мл/ кг маси в виглядi рiзних салатiв (додають до томатного, капустяного соку).
   Пiдвищене вживання жирiв у ранньому дитячому вiцi (вершки, сметана, масло) призводять до помiтного збiльшення маси тiла (такий стан називається паратрофiєю) порiвняно з нормальним розвитком. Так, наприклад, дитина з масою тiла при народженнi 3200 г у шестимiсячному вiцi повинна важити 7500 г, а при паратрофiї маса його тiла може досягати 8000-10000 г. Така дитина зовнi виглядає добре, а навколишнi повнiстю задоволенi його розвитком. Богатир! Ось, мовляв, як ми вiдмiнно вигодовуємо дитину. Але ця передчасна радiсть змiнюється днями, тижнями, а то й мiсяцями неспокою, так як такi дiти у 2-3 рази частiше хворiють рiзними гострими респiраторними захворюваннями, гострою патологiєю харчового каналу та iншими. Крiм того, вони схильнi до рiзних ендокринних захворювань.
   Надлишкове годування у дiтей раннього вiку сприяє утворенню великої кiлькостi (у 3-5 разiв порiвняно з нормою) жирових клiтин (адипоцитiв). Останнi являються морфологiчною основою схильностi до ожирiння i у дорослому станi - хворобливого стереотипу надлишкового прийому їжi. А ожирiння, як вiдомо, не продовжує тривалiсть життя, а навпаки, скорочує його.
   Таким чином, можна зробити абсолютно однозначний висновок: 1) вигодовування дитини грудьми дуже рiдко призводить до паратрофiї (ожирiння); 2) раннє штучне вигодовування дiтей являється причиною збоченого лiпiдного (жирового, у тому числi i холестерину) обмiну, знижує опiрнiсть органiзму до рiзних iнфекцiй, викликає схильнiсть до паратрофiї; 3) паратрофiя до року призводить до частих i тяжких хвороб дiтей, до серцево-судинних та ендокринних захворювань дорослої людини i є причиною скорочення тривалостi життя людини.
   ВУГЛЕВОДИ. Це основне джерело енергiї, так як в першi мiсяцi життя забезпечує потребу у калорiях на 40%, а потiм - до 60%. Вуглеводи також являються складовою частиною сполучної тканини, клiтин, деяких ферментiв, гормонiв, iмунних тiл. Доведено, що у їх присутностi краще використовуються бiлки i жири. Тому не випадково кажуть, що "жири згоряють у полум'ї вуглеводiв".
   У першi днi, мiсяцi життя органiзм дитини задовiльняється вуглеводами за рахунок молочного цукру (дисахарида), який мiститься тiльки у молоцi. Його кiлькiсть у жiночому молоцi у 2 рази бiльша, нiж у коров'ячому. Але рiзниця не тiльки кiлькiсного характеру, а є й якiснi вiдмiнностi, якi заключаються у рiзнiй iзомернiй будовi молочного цукру. Так, бета-лактоза жiночого молока сприятливо впливає на функцiю кишок, склад лiпiдiв (зменшує вмiст нейтральних жирiв), сприяє росту життєво необхiдної для нормального функцiювання органiзму мiкрофлори кишечника, сприяє синтезу вiтамiнiв групи В. Альфа-лактоза коров'ячого молока таким вираженим позитивним ефектом не володiє.
   Якщо врахувати, що штучнi неадаптованi сумiшi iз коров'ячого молока розчиняються, то незначна кiлькiсть лактози у ньому ще бiльше зменшується. Ось чому у всi сумiшi для вигодовування дiтей перших мiсяцiв життя додатково вводяться вуглеводи (сахароза,мука, молочний цукор). Краще всього засвоюються дисахариди, якi у кишках пристiнково гiдролiзуються на моносахариди (лактоза - на глюкозу i на 2 молекули глюкози), гiрше - крохмаль (полiсахарид, який складається з мальтози), який мiститься у муцi, рослиннiй клiтковинi.
   На жаль, в останнi два десятилiття дiтям нерiдко дають велику кiлькiсть вуглеводiв у виглядi сахарози в соках, молоцi (в першому пiврiччi життя) i полiсахаридiв насамперед у виглядi рiзних каш, печива, хлiба, картопляного пюре (у другому пiврiччi життя). У таких випадках залишки вуглеводiв перетворюються у жир, який вiдкладається в пiдшкiрнiй клiтковинi i характеризується низьким якiсним складом. Крiм того, сам процес його перетворення потребує значних ферментативних витрат, в яких обов'язково приймають участь вiтамiн В1, фосфор та iншi речовини. Таким чином, навiть при нормальному поступленнi в органiзм фосфору i вiтамiну В1 внаслiдок пiдвищеної їх потреби розвивається виражена недостатнiсть, яка клiнiчно проявляється такою патологiєю, як рахiт i гiповiтамiноз В1. Це завжди призводить до збочення окисно-вiдновних процесiв в органiзмi, до високої сприйнятливостi до рiзних iнфекцiй, прояви алергiчних реакцiй, пiдвищення затримки води в органiзмi.
   Недостатнє споживання вуглеводiв (у життi - явище рiдкiсне) проявляється затримкою росту (вуглеводи притягують воду i створюють оптимальнi умови для подiлу клiтин), порушенням всiх видiв обмiну, пiдвищеною схильнiстю до рiзних захворювань.
   ВIТАМIНИ. Вiдомий педiатр Н.I.Лунiн ще в 1880 р. показав, що екстрагованi iз молока бiлок, жир i вуглеводи не забезпечують правильного розвитку потомства. Отже, у молоцi є ще якiсь бiологiчнi речовини. Протягом наступних рокiв цi речовини були вiдкритi i названi вiтамiнами.
   Вiтамiни сприяють пiдвищенню iмунiтета, приймають участь в окислювально-вiдновних процесах, в процесах росту i розвитку дитини входять до складу майже всiх ферментiв, вiд їх насиченостi органiзма багато в чому залежить тяжкiсть захворювання. Потреба дитячого органiзма в вiтамiнах залежить вiд:

  • характеру вигодовування дитини - при штучному вигодовуваннi потреба в них збiльшується;
  • умов, в яких знаходиться дитина (наприклад, в умовах Пiвночi дiти особливо потребують ретельно продуманої схеми призначення вiтамiну "Д");
  • вiку (чим менша дитина, тим бiльша вiдносна потреба в вiтамiнах).


   Крiм того, потреба органiзму у вiтамiнах пiдвищується при рiзних захворюваннях (в зв'язку з пiдвищенням окисно-вiдновних процесiв). Тому при призначеннi вигодовування тiй чи iншiй дитинi необхідно пам'ятати про введення добової кiлькостi вiтамiнiв з урахуванням вказаних вище особливостей.
   Потрiбно намагатися вводити вiтамiни в органiзм дитини з продуктами харчування, так як вiдомо, що вони краще засвоюються, якщо є складовою частиною їжi. Як у вiдношеннi бiлкiв, жирiв i вугдеводiв, так i у вiдношеннi вiтамiнiв жiноче молоко має ряд переваг перед коров'ячим. У грудному молоцi у два рази бiльше вiтамiну А, в три рази бiльше вiтамiну С, значно бiльше вiтамiну Е. Однак, необхідно пам'ятати в своїй практичнiй дiяльностi про те, що в жiночому молоцi буде достатньо вiтамiнiв, якщо:

  • будучи вагiтною жiнка їх отримувала в достатнiй кiлькостi;
  • резервнi запаси в грудної дитини достатнi;
  • мати-годувальниця отримує вiтамiни в достатнiй кiлькостi ;
  • вiдсутнi захворювання у дитини;


   При штучному вигодовуваннi у дитини може розвиватися полiгiповiтамiноз, що пояснюється: а) різним вмiстом вiтамiнiв у коров'ячому i жiночому молоцi, б) руйнуванням вiтамiнiв при транспортуваннi й зберiганнi молока, його аерацiї, в) руйнуванням їх при термiчнiй обробцi коров'ячого молока, г) розведенням коров'ячого молока, яке призначається в рiзних сумiшах i д) пiдвищеною потребою у вiтамiнах дитини на штучному вигодовуваннi, так як обмiн у неї напружений.
   При штучному вигодовуваннi неадаптованими сумiшами дитина отримує вiтамiну С в 9-12 разiв менше, А - в 3-8 разiв, значно менше вiтамiнiв Е, В. Тому недостатню кiлькiсть вiтамiнiв необхiдно компенсувати додатковим їх введенням.
   Неповне забезпечення органiзму вiтамiнами спостерiгається тодi, коли: а) мало вводять, б) дитина не може засвоїти (блювання, пронос), в) є пiдвищена потреба органiзму (захворювання, перiод репарацiї), г) руйнуються синтетичнi вiтамiни в шлунково-кишковому трактi. Усi цi моменти мають враховуватися педiатром з метою необхiдної корекцiї обмiну вiтамiнiв.
   Вiтамiни - активнi спiвучасники пiдвищення опiрностi i розвитку органiзму, окисних реакцiй, процесiв кровотворення i т.i. Дуже важливо стежити за достатнiм надходженням їх з їжею. Першi тижнi i навiть мiсяцi життя iдеальним видом їжi у цьому вiдношеннi є грудне молоко. Воно мiстить значно бiльше жиророзчинних вiтамiнiв (А, D, Е) i вiтамiну С, нiж коров'яче. Крiм того, активнiсть вiтамiнiв у грудному молоцi значно вища. Так, наприклад, активнiсть вiтамiну D у жiночому молоцi в сотнi разiв вища, нiж у коров'ячому. Кiлькiсть вiтамiнiв у жiночому молоцi багато в чому залежить вiд характеру харчування матерi.
   Вiтамiн А (ретiнол).
При його недостатностi у дитини знижується апетит, вiдмiчається вiдставання у фiзичному розвитку (рiст, маса), з'являються блiдiсть, сухiсть i лущення шкiри, на повiках у результатi закупорки сальних залоз - "ячмiнь", сухiсть кон'юнктив повiк, у тяжких випадках - розм'якшення рогiвки з послiдуючим утворенням бiльма. Може розвинутися куряча слiпота (гемеролопiя - дитина погано бачить в темрявi), упертий кашель (змiнюється епiтелiй слизової дихальних шляхiв), каменi нирок i сечовивiдних шляхiв, зниження опiрностi до iнфекцiй. Стан, який характеризуєтсья недостатнiм поступленням вiтамiну, називається гiповiтамiнозом (у даному випадку гiповiтамiноз А). Протилежний стан, перенасичення органiзму вiтамiном, називається гiпервiтамiнозом. Гiпервiтамiноз А характеризується блюванням, анорексiєю (вiдсутнiстю апетиту), вибуханням великого тiм'ячка (до 1 року) так як при менiнгiтi, пiдвищенням температури, деколи проносом, неспокоєм або сонливiстю. При затяжному гiпервiтамiнозi вiдмiчається сверблячка шкiри, затримка приросту маси тiла, облисiння, грубий голос, шкiрнi висипи, збiльшення печiнки.
   Бiльше всього вiтамiн А мiститься у риб'ячому жирi, печiнцi, жовтках, вершковому маслi. Крiм того, вiтамiн А утворюється пiд впливом ультрафiолетових променiв в органiзмi iз каротину (провiтамiн А - попередник вiтамiну А). Каротин мiститься у зелених частинах рослин (петрушцi, салатi, цибулi та iн.) i плодах з оранжевим забарвленням (помiдорах, морквi, шипшинi, абрикосах, цитрусових).
   Вiтамiн D.
Недостатнiсть цього вiтамiну клiнiчно проявляється у пiтливостi, неспокої, порушеннi утворення i росту кiсток (лобнi i тiм'янi горби, деформацiя кiсток черепа, грудної клiтки, кiнцiвок, хребта), м'язовою гiпотонiєю (зниження тонусу), розширенням меж серця, почащенням дихання, здуттям живота, зниженням апетиту, збiльшенням печiнки i селезiнки, анемiєю. При гiпервiтамiнозi вiдмiчається рiзке зниження апетиту, майже до його вiдсутностi, блювота, затримка приросту маси тiла, блiдiсть i сухiсть шкiри, патологiчнi змiни в сечi. Хоча такий стан буває рiдко, про нього слiд пам'ятати, особливо при отриманнi дитиною препарату вiтамiну D. Вiтамiн D мiститься у сирi, вершковому маслi, яєчному жовтку, особливо печiнцi трiски, у палтусi, лососi, тунцi та iн.
   Вiтамiн Е (токоферол). При його недостатностi порушується використання органiзмом жирiв, вiтамiна А, проходить пiдвищене руйнування клiтинних мембран, особливо при рiзних захворюваннях, спостерiгається м'язова слабiсть, в'ялiсть, анемiя. Вiн мiститься в зеленiй частинi рослин, салатi, шпинатi, капустi, зеленому горошку, м'ясi, печiнцi, яєчному жовтку, грудному молоцi, рослинному маслi, вiвсi.
   Вiтамiн К (вiкасол).
Це антигеморрагiчний вiтамiн, запобiгаючий кровотечам iз слизових i крововиливiв у шкiрi. Вiн в нормi синтезується кишковою мiкробною флорою i, таким чином, повнiстю задовiльняє потреби дитини. При рiзних захворюваннях харчового каналу, використання антибiотикiв, сульфанiламiдних та iнших препаратiв порушується життєдiяльнiстю мiкрофлори кишечника, а отже, знижується вироблення вiтамiну К - розвивається гiповiтамiноз К. Цей вiтамiн мiститься у шпинатi, капустi, гарбузi, печiнцi.
   Вiтамiн В1 (тiамiн).
Його недостатнє поступлення в органiзм призводить до порушення окисних процесiв i збочення передачi характера збудження iз нерва на орган. Клiнiчно гiповiтамiноз В1 проявляється зниженням апетиту, блюванням, розладом випорожнень, здуттям живота, пiдвищеною слабкiстю, розвитком гiпотрофiї (знижене харчування). В тяжких випадках збiльшуються розмiри серця, розвиваються тахiкардiя ( почащення ритму серця), афонiя (втрата голосу). Вiтамiн В1 мiститься у житньому i пшеничному хлiбi, виготовленому з муки простого помолу, дрiжджах, гречанiй i вiвсянiй крупах, горосi, нирках, печiнцi. Крiм того, вiтамiн В1 продукується мiкробною флорою кишечника.
   Вiтамiн В2 (рибофлавiн)
являється активатором обмiнних процесiв в органiзмi. Його недостатнiсть призводить до порушення прирсту в ростi i масi тiла, слабостi, змiнами з боку шкiри ( себорейне запалення шкiри губ, крил носа, вушних раковин, над бровами) i слизової (запалення кон'юнктив, слизової рота, язика, виразки бiля кутикiв рота). При гiповiтамiнозi В2 у вагiтної жiнки дитина родиться недоношеною; у матерi, яка годує, виникають трiщини соскiв i їх повiльне загоєння. Вiтамiн В2 в значних кiлькостях мiститься в печiнцi, яйцях, сирi, дрiжджах, шипшинi, шпинатi i деяких iнших продуктах. Вiн також синтезується мiкробною флорою кишечника.
   Вiтамiн В3 (нiкотинова кислота, вiтамiн РР)
приймає участь в обмiнi речовин на рiвнi клiтини, регулює судинний тонус, стимулює кровотворення. Його недолiк викликає у дитини неспокiй, роздратування, пiгментацiю шкiри на вiдкритих дiлянках (таке враження, що шкiра погано вимита) з наступним лущенням, дiреєю (пронос), вiдсутнiсть iнтересу до навколишнього. Цей вiтамiн у великих кiлькостях мiститься в грибах, печiнцi, м'ясi, хлiбi, картоплi, гречанiй крупi i продукується кишковою мiкробною флорою дитини.
   Вiтамiн В4 (аденiн)
приймає участь в нормалiзацiї функцiонального стану ядер клiтин. Вивчений мало. Клiнiчно прояви невiдомi. Мiститься у великих кiлькостях в м'ясi i рибi.
   Вiтамiн В5 (пантотенова кислота)
- один з регуляторiв бiлкового, вуглеводного i жирового обмiнiв, стимулює утворення гормонiв наднирникових залоз. Першi описи недостатностi цього вiтамiну свiдчать про його прояви у виглядi слабостi, втомленостi, пониження опiрностi до iнфекцiй дихальних шляхiв. Мiститься у жовтку, нирках, печiнцi, сухих дрiжджах, грибах.
   Вiтамiн В6 (пiридоксин)
активує обмiннi процеси в органiзмi дитини i насамперед бiлковий. Його недостатнiсть виражається у затриммцi росту, пiдвищенiй збудливостi аж до судом, припухлостi i почервонiннi долонь i ступнiв, анемiї. Багато цього вiтамiну в печiнцi, м'ясi, овочах i фруктах.
   Вiтамiн В8 (вiтамiн Н, бiотин)
приймає участь в жировому обмiнi. При його недостатностi спостерiгаються дерматити i психiчнi розлади. Мiститься в жовтку, нирках, печiнцi.
   Вiтамiн В9 (фолiєва кислота)
в бiльшiй ступенi вiдповiдає за процеси кровотворення. Тому при його недостатностi розвивається анемiя, вражається травний канал (проноси, виразки на слизовiй). Фолiєва кислота мiститься у печiнцi, яєчному жовтку, помiдорах, морквi, кровi та iнших продуктах.
   Вiтамiн В12 (цiанокобаламiн)
необхiдний насамперед для дозрiвання еритроцитiв. Недостатнiсть його призводить до зупинки дозрiвання еритроцитiв, що клiнiчно виражається так званою гiперхромною мегалобластичною анемiєю (патологiчнi збiльшення еритроцитiв з великим вмiстом гемоглобiну). Синтезується кишковою мiкробною флорою, а також мiститься у м'ясi, жовтку, сирi.
   Вiтамiн В15 (пангамова кислота)
приймає участь в окисних процесах. Знаходиться у всiх насiннях рослин.
   Вiтамiн С (аскорбiнова кислота)
активує бiлковий, вуглеводний i мiнеральний обмiни, ферменти та залози внутрiшньої секрецiї. При його недостатностi вiдмiчається пiдвищене сприйняття до iнфекцiйних захворювань, пiдвищується проникнiть судинної стiнки iз схильнiстю до кровотеч i крововиливiв, в'ялiсть, роздратованiсть дитини. Основним джерелом аскорбiнової кислоти є овочi i фрукти, особливо шипшина, чорна смородина.
   Вiтамiн Р (цитрин, рутин)
зменшує проникнiсть судинної стiнки капiлярiв, активує окисно-вiдновнi процеси, основним проявом його недостатностi являється пiдвищена схильнiсть до крововиливiв i кровотеч. Мiститься у овочах i фруктах.
   Таким чином, вiтамiни сприяють гармонiйному фiзичному i психiчному розвитку дитини, приймають участь у формуваннi стiйкого опору органiзму до бактерiальних i вiрусних агентiв. Вiтамiнна недостатнiсть може викликати стабiльнi змiни в органiзмi, сприяти розвитку хронiчної патологiї, обтяжувати перебiг будь-якого гострого захворювання. Це можна показати на прикладi тяжкої недостатностi вiтамiну D (рахiт): рiст на всi перiоди життя залишається нижчим вiд генетично закладеного; деформацiя рiзних частин скелета вказує на естетичну недосконалiсть тiлобудови; ущiльнена i кiлевидна (куряча) грудна клiтка сприяє i поглиблює перебiг захворювань органiв дихання i серцево-судинної системи; вузький таз у жiнки несприятливо вiдображається не тiльки на дитинi пiд час пологiв, а й на її здоров'ї; великий i гiдроцефалiчний череп, коли у шлуночках мозку бiльше лiквора (мозкової рiдини), нiж звичайно, утрудняє лiкворну циркуляцiю i т.д.
   Нiхто не стане стверджувати, що такi "невиннi" змiни ранього дитинства, пов'язанi з порушенням харчування, змiцнюють здоров'я дорослої людини, а тим бiльш сприяють збiльшенню тривалостi життя. У таких випадках задача-максимум стоїть дещо скромнiше: використовуючи комплекс оздоровчих заходів, дотримуючись режиму i харчування, досягти зниження частоти захворювань такого органiзму i звичайної для людини трудової i творчої довготривалостi життя. ВОДНИЙ I СОЛЬОВИЙ ОБМIНИ. Вода - важливий елемент життєдiяльностi органiзму. Чим молодший органiзм, тим вiн бiльш "водний". Тому очевидно, що у розвитку дитини, його ростi, формуваннi рiзних систем вона грає певну роль. Без води життя неможливе. Вона мiститься всерединi клiтин (внутрiшньоклiтинна рiдина) i ззовнi клiтин (у плазмi кровi, у мiжклiтинному, iнтерстицiальному просторi) - позаклiтинна рiдина.
   Чим молодша дитина, тим бiльше переважає iнтерстицiальна вода, яка вiдрiзняється високою рухливiстю i бiльш легко втрачається порiвняно з внутрiшньоклiтинною при рiзнiй патологiї.    Ось чому у дiтей раннього вiку так часто спостерiгається зневоднення (дегiдратацiя), яке характеризується тяжким станом дитини, що потребує негайних медичних заходiв, спрямованих на збагачення рiдиною. Iнакше наступить смерть. Клiнiчно зневоднення характеризується сухiстю шкiри, порушенням її еластичностi, западанням очей, тiм'ячка, загостренням рис обличчя, швидкою втратою маси тiла на 5% i бiльше, сухiстю склер, рогiвки, змiною дiяльностi серцево-судинної системи (тони приглушенi, пульс почащений). Такi стани розвиваються при захворюваннях, якi супроводжуються блюванням i рiдкими почащеними випорожненнями, коли втрачається багато рiдини. Звичайно, з водою втрачаються й електролiти, що завжди враховуються при призначеннi харчування.    Внутрiшньоутробно плiд розвивається у водному середовищi i при народженнi з поверхнi шкiри, внаслiдок дихання, з сечею, меконiєм (перший стiлець) втрачає в перший тиждень життя багато рiдини - до 8% вiд маси тiла. Така втрата розцiнюється як фiзiологiчна (нормальна).    Водний об'єм в органiзмi дитини протiкає значно iнтенсивнiше, нiж у дорослих. Якщо час перебування молекули води в органiзмi дорослого складає 15 днiв, то в грудних дiтей - 3-5 днiв. Кожну хвилину протiкає обмiн всього об'єму циркулюючої плазми (рiдка частина) i iнтерстицiальної рiдини. Рiдина у виглядi слини, шлункового, кишкового, пiдшлункового сокiв i жовчi видiляєтсья в травний канал, потiм всмоктується назад.    Все сказане пояснює бiльш високу потребу у водi дiтей до року, нiж у дошкiльному i шкiльному перiодах життя. Ця рiзниця вiдчутна також при порiвняннi пiдлiткового вiку з дорослою людиною. Дитина першого року життя повинна отримувати у три рази бiльше води на 1 кг маси тiла. А при перегрiваннi потреба у водi помiтно зростає.    Людина втрачає воду, та й електролiти, через випаровування (легенi, шкiра), з сечею i калом. Виявляється, що звичайна втрата рiдини органiзмом залежить вiд вiку, стану дитини (спокiй, неспокiй), характеру вигодовування. Особливу увагу звертають на себе значнi вiдмiнностi у видiленнi нирками рiдини i електролiтiв залежно вiд виду вигодовування. Якщо дитина годується грудним молоком, то кiлькiсть видiленої сечi майже у 2 рази, а електролiтiв - у 2-4 рази менша, нiж при штучному вигодовуваннi. Цей факт свiдчить про те, що внаслiдок вiдсутностi жiночого молока з'являються значнi перевантаження на ферментативнi системи, серце, печiнку i особливо нирки. Безперечно, що такий органiзм як пiд час вигодовування рiзними сумiшами, в основi яких лежить коров'яче молоко, так i в майбутньому буде легко пiддаватися несприятливому впливу навколишнього середовища.    В органiзмi вода i сiль нiколи не циркулюють одна без iншої. Мiнеральнi речовини входять у склад всiх клiтин i тканин органiзму дитини, вони вiдповiдають за правильний рiст i розвиток практично всiх органiв i систем, беруть участь в обмiнi речовин, так як входять в склад багатьох ферментiв. Якщо того чи iншого предствника мiнеральних речовин мiститься бiльше 0,01%, то його вiдносять до макроелементiв, якщо менше 0,01% - до мiкроелементiв. До перших вiдносяться кальцiй, фосфор, калiй, натрiй, магнiй; до других -- залiзо, мiдь, йод, цинк та iн. Хоч немало вiдомо про роль деяких елементiв в життєдiяльностi органiзму, бiльшiсть з них потребують поглибленого i рiзнобiчного вивчення.    Кальцiй є складовою частиною кiсткової тканини, зубiв, клiтинних мембран, понижує проникнiсть капiлярiв, бере участь у зсiданнi кровi, понижує нервово-м'язову збудливiсть, знаходиться у сироватцi кровi на постiйних величинах. Для повного задоволення швидко зростаючого органiзму першого року життя необхiдно щоденне засвоєння до 500 мг кальцiю. А так як коефiцiєнт його засвоєння з жiночого молока складає 60-70%, а з коров'ячого - бiля 20%, то орiєнтовну щоденну харчову потребу кальцiю слiд рахувати мiж 500-1000 мг. Обмiн клаьцiю регулюється насамперед паращитовидною i щитовидною залозою. Зниження кальцiю в сиворотцi кровi призводить до рiзкого пiдвищення нервово-м'язової збудливостi аж до розвитку загальних клонiко-тонiчних судом (спазмофiлiя), i навiть смертi. Цим елементом багатi молоко, сир, квасоля, курячi яйця. В коров'ячому молоцi кальцiю у 3-4 рази бiльше, нiж у жiночому. Тому при вживаннi молочних продуктiв необхiдностi у призначеннi кальцiю немає.    Фосфор мiститься в нервовiй i м'язовiй тканинах, багатьох ферментах, являється складовою частиною кiсткової тканини, бере участь в обмiнi речовин, в процесах росту i розвитку. Обмiн фосфора тiсно пов'язаний з обмiном кальцiю i вiтамiну D. Порушення його обмiну призводить до розвитку рахiту, карiєсу зубiв, пiдвищеної ламкостi кiсток, розладу функцiї нервової системи.    Натрiй знаходиться переважно в позаклiтиннiй рiдинi (iнтерстицiальнiй i плазмi). Вiн вiдповiдає за постiйнiсть кислотно-лужної рiвноваги в органiзмi, чинить вплив на тонус судин. В коров'ячому молоцi натрiю майже в 3 рази бiльше порiвняно з жiночим. У зв'язку з цим допускають, що штучне вигодовування дитини з перших тижнiв життя сприяє перевантаженню органiзму натрiєм, а в старшому вiцi - розвитку гiпертонiї.    Калiй, навпаки, зосереджений переважно внутрiшньоклiтинно. Всi обмiннi процеси в органiзмi протiкають за участю калiя. Його недостатнiсть гальмує анаболiчнi (створюючi) процеси, особливо це рiзко проявляється в серцевiй (розширення меж серця, глухiсть тонiв, почащення серцебиття) i м'язовiй дiяльностi (зниження тонусу м'язiв, парез кишечника, який супроводжується здуттям живота). Такi стани спостерiгаються при блюваннi, проносi, коли у дiтей раннього вiку втрачається багато калiю. Пiд лабораторним контролем внутрiшньовенно повiльно вводяться препарати калiя. В жiночому молоцi калiя у 2 рази менше, нiж в коров'ячому. Але висока його засвоєнiсть з кишкового тракту в повнiй мiрi забезпечує потребу зростаючого органiзму. Калiєм багатi iзюм, чорнослив, капуста, морква, зелень.    Магнiй приймає участь у формуваннi кiсткової тканини, зубiв, входить у склад ряду ферментiв, якi беруть участь в обмiнi речовин, визначає нервово-м'язову збудливiсть. При його недостатностi пiдвищується збудливiсть, з'являються проноси, порушуєтсья рiст зубiв, утворюєтсья карiєс. Недостатнiсть магнiю, як i других елементiв, визначає низький рiвень його у сироватцi кровi. Кiлькiсть магнiя у 2-3 рази менша у жiночому молоцi, нiж у коров'ячому. Але його засвоєнiсть з жiночого молока в 2 рази вища. Магнiєм багатi жито, пшениця, гречка, ячмiнь, просо, овес.    Хлор разом з натрiєм забезпечує постiйнiсть осмотичного тиску позаклiтинної рiдини, пiдтримує кислотно-лужну рiвновагу. Його зниження спостерiгається при воднiй iнтоксикацiї.    Залiза, мiдi i цинку в жiночому молоцi бiльше, нiж в коров'ячому, i потреба зростаючого органiзму може бути забезпечена ними тiльки грудним молоком. Значення цих мiкроелементiв велике. Вони активують обмiннi процеси, стимулюють кровотворення, входять у склад гемоглобiну (залiзо), iнсулiну (цинк), ферментiв.    Загальна кiлькiсть солей в коров'ячому молоцi (7,2 г/л) значно бiльша, нiж в жiночому (2,1 г/л). Але, у дiтей, якi знаходяться на штучному вигодовуваннi, їх видiляється з сечею у 2-3 рази бiльше. Iснуюче спiввiдношення рiзних солей в коров'ячому молоцi несприятливе для розвитку дитини у першi мiсяцi життя (наприклад, фосфора i кальцiя як 1:1, тодi як в жiночому як 1:2). Тому зрозумiла, з одного боку, напруженiсть мiнерального обмiну у дiтей, якi знаходяться на штучному вигодовуваннi, а з другого, недостатнiсть таких важливих мiкроелементiв як залiзо, мiдь, цинк. Дисбаланс мiнеральних речовин коров'ячого молока, яке використовується для дiтей раннього вiку, може стати основою сприяння розвитку рiзної патологiї в старшому вiцi та у дорослих.    Тiльки повноцiнне харчування дитини забезпечує нормальний рiст, гармонiйний i всебiчний розвиток органiзму, сприяє високому опору до шкiдливих агентiв зовнiшнього середовища, забезпечує достатню тривалiсть життя при зберiганнi працездатностi.    Оскiльки материнське молоко у випадку його вiдсутностi або ж нестачi замiнюється сумiшами на коров'ячому молоцi, iнодi виникає думка, що останнє - незамiнна та iдеальна їжа для дитини. Частi випадки коли батьки i бабусi (особливо на селах) намагаються дати дитинi як можна бiльше свiжого (парного) молока, без введення якiсно необхiдних харчових iнгредiєнтiв.    Проiлюструємо це прикладом з нашої клiнiчної практики. В обласну дитячу клiнiчну лiкарню поступила в тяжкому станi дитина у вiцi 1 рiк 2 мiсяцi: виражена блiдiсть шкiрних покривiв (восковидна) i видимих слизових оболонок, шкiра суха, з елементами лущення, в кутиках рота - "заїди"; знижений апетит; вiдставання в психомоторному розвитку (ростi, масi тiла, не ходить, мало цiкавиться оточуючим); дихання i пульс почащенi в 1,5 раза; печiнка та селезiнка збiльшенi; випорожнення рiдкi, дещо почащенi (2-3 рази на добу).    Виявилося, що малюк жив в селi у бабусi (без батькiв), вигодовувався в основному коров'ячим молоком в величезних дозах (1-1,2 лiтра в добу), без достатнього введення сокiв, овочевих та фруктових пюре, м'ясного фаршу. Протягом тривалого перiоду страждав вiд дефiциту вiтамiнiв (особливо А, D, C, Е, групи В), залiза, мiдi, ненасичених жирних кислот, частково вуглеводiв. Тому розвинулася тяжка дефiцитна анемiя (гемоглобiн i еритроцити зменшилися в 2 рази), явища полiгiповiтамiнозу i, звичайно, рахiт. Дитина отримала масивну комплексну терапiю, в тому числi i переливання еритроцитарної маси, поступово i з великими труднощами (малюк був привчений лише до рiдкої їжi) переведена на правильне, вiдповiдне до вiку, харчування.    Таким чином, тривале "захоплення" коров'ячим молоком без достатнього введення овочiв i фруктiв приводить до розвитку рахiту, гiпотрофiї (хронiчнi розлади живлення), дефiцитної анемiї, вiдставання в психомоторному розвитку, схильностi до захворювань травного каналу, органiв дихання, порушенню обмiнних процесiв в органiзмi. Такi дiти сприйнятливi до рiзних iнфекцiйних захворювань.


   Принцип збалансованого харчування або кореляції харчових речовин. Принцип передбачає одночасне оптимальне багатокомпонентне використання широкого спектра хiмiчних iнградiєнтiв їжi для побудови органiчних молекул, структур дитячого органiзму на кожному етапi його розвитку. Так, на природному годуваннi співвiдношення бiлкiв, жирiв i вуглеводiв як 1:3:6. Воно є найбiльш оптимальним i сприяє найкращому засвоєнню при найменшiй кiлькiснiй характеристицi з максимально вираженими наслiдками гармонiйного розвитку дитини.
   Штучне вигодовування неадаптованими сумiшами буде давати найкращi наслiдки, якщо таке спiввiдношення буде - 1:1,5:3,5. При грудному вигодовуваннi бiлка достатньо 1,8-2 г\кг , а при штучному - 4г\кг. Зрозумiло, що останнє вимагає значно бiльшого напруження ферментативних можливостей травного каналу, клiтин i збiльшення ризику захворювання. Спiввiдношення кальцiю до фосфора як 1:2 в грудному молоцi сприяє засвоєнню цих мiкроелементiв в 3-4 рази краще нiж з коров”ячого молока, де таке спiввiдношення iнше (1:1). Однак кореляцiя має бути не лише мiж названими основними компонентами їжi, але i мiж незамiнимими амiнокислотами, полiненасиченими жирними кислотами, мiнеральними солями, мiкроелементами, вiтамiнами, з однiєї сторони, i мiж цими речовинами i бiлками, жирами i вуглеводами, з iншої сторони.
   Засвоєння бiлка знаходиться в прямiй залежностi вiд кiлькостi вуглеводiв i мiнеральних солей, так як вони пiдвищують ретенцiю азота. Азот i мiнеральнi речовини (солi) затримуються в дитячому органiзмi лише в певнiй пропорцiї: приблизно 1,7:1. Iснує залежнiсть також мiж бiлком та рибофлавiном, бiлком та ненасиченими жирними кислотами.
   Жири згоряють повiльнiше вуглеводiв i затримують обмiн речовин, вуглеводи згоряють швидше i пришвидшують обмiн речовин. Жири гальмують затримку води в органiзмi, а вуглеводи сприяють її виходу. Жири сприяють побудовi стiйких тканин i пiдвищенню їх iмунутету, а вуглеводи сприяють лабiльностi тканин органiзма i зниженню iмунiтета. Тому дуже важливо дотримуватися оптимальної кореляцiї цих речовин. В грудному вiцi оптимальним спiввiдношенням жирiв до вуглеводiв є спiввiдношення 1:2. При порушеннi цього спiввiдношення в сторону зростання жира розвивається патологiчний стан, який носить назву молочний розлад харчування. Основним методом лiкування його є обмеження жирiв i збiльшення вуглеводiв. Помiтне зростання вуглеводiв приводить до алiментарної лихоманки. Цiкаво вiдмiтити, що зростання температури вiдмiчається при додаваннi цукру в молоко, а в водному розчинi температура не пiдвищується.
   Практично всi мiнеральнi речовини впливають одна на одну. Введення КCl сприяє видiленню натрiя з органiзму, збiльшення введення CaCl - виведенню натрiю i К i т.д. Обмiн солей знаходиться в прямiй залежностi вiд бiлкiв, жирiв та вуглеводiв. Наприклад, асимiляцiя Ca залежить вiд бiлкового i жирового обмiну i навпаки. Такий тiсний взаємозв'язок є мiж солями i вiтамiнами. Особливо показово це видно при рахiтi. Недостатнiсть вiтамiну Д приводить до глибоких зсувiв обмiну солей кальцiя i фосфора. Також має мiсце помiтне порушення бiлкового обмiну.
   Iз сказаного витiкає, що принцип кореляцiї стосується також i до вiтамiнiв. На даний час встановлено зв'язок мiж засвоєнням бiлка i вiтамiнами (аскорбiнова кислота, рибофлавiн, нiкотинова кислота, пантотенова кислота i пiридоксин). Вуглеводний обмiн тiсно пов'язаний з вiтамiнами групи В (тiамiн, рибофлавiн). Для всмоктування вiтамiнiв А, Д, Е, К потребується наявнiсть в їжi жирiв. Мiж вiтамiнами також спостерiгається кореляцiя. Вiдомо, що мiж аскорбiновою кислотою i тiамiном iснує синергiзм. Гiпервiтамiноз А приводить до С-вiтамiнної недостатностi, навiть до цинги. Гiпервiтамiноз Д послаблюється при призначеннi вiтамiна А i В. Нормальним вважається спiввiдношення в їжi дитини тiамiна i нiкотинової кислоти, як 1:10 .
   Давно доведено, що достатня кiлькiсть полiненасичених жирних кислот в рацiонi дитини не тiльки сприяє гармонiйному розвитку дитини, але й вимагає для нього меншої кiлькостi бiлка на кг маси. Знаючи, що молочнi продукти, овочi i фрукти попереджують зсув кислотно-лужної рiвноваги в сторону ацидозу, а макарони, кашi навпаки, навiть емпiрично медпрацiвники, батьки будуть радити ширше вводити в меню дитини овочiв i фруктiв. Незбалансованiсть залiза, йода з iншими харчовими продуктами впливає негативно на становлення iнтелекта i пам'ятi, а цинка - на проблеми роста, статевого дозрiвання i фертильностi. I в цьому напрямку можна приводити безлiч прикладiв вiдомих, а ще бiльше невiдомо. Практично вручну пiдрахувати досконало цi спiввiдношення неможливо, ось чому в цьому напрямку працюють системи комп'ютерного автоматизованого аналiзу. Тiльки дiти, якi знаходяться на грудному вигодовуваннi не потребують такого аналiзу. Збалансованiсть грудного молока iдеальна. Те, що зробила природа за мiльйони рокiв нiякiй технiцi та iнтелекту не пiд силу.

Принцип поступовості. Цей принцип в призначеннi харчових продуктiв має велике значення як для здорової, так i хворої дитини. Необхiдна гама ферментiв травного каналу при народженнi вiдповiдає тiльки грудному молоку. Для iнших продуктiв харчування необхiдне поступове дозрiвання їх. В зв'язку з цим призначення сокiв, пюре, каш та iнших продуктiв вимагає синтезу i видiлення рiзноманiтної спрямованостi ферментiв, що вiдбувається поступово. Вiдповiдно i нововведенний продукт призначається з крапель (сiк), чвертки чайної ложки (фруктове, овочеве пюре, кашi) поступово збiльшується з кожним днем до необхiдної кiлькостi. Призначення в великiй кiлькостi харчового продукту, якого дитина не вживала, приводить до порушення травлення (нестравлення-диспепсiя), що проявляється проносом, а iнодi зригуванням i блювотою. Також недопустимо в один i той же день призначати два чи бiльше харчових продукти яких дитина не вживала. Це також призвело б до проявiв нестравлення. Необхiдно взяти за правило, що призначати якусь нову їжу можна тiльки пiсля повної адаптацiї дитини до попереднього (через 10-14 днiв). Навiть останнє вiдняття вiд грудей (в кiнцi першого року життя) не тiльки знижує опiрнiсть дитини до iнфекцiї, викликає психологiчний дискомфорт, але й нерiдко приводить до нестравлення (проносу).


   Iндивідуальність кожної дитини необхідно враховувати в призначеннi харчування. Природнє годування вирiшує це питання найкращим чином з участю дитини i мами. Дитина вимагає необхiдну кiлькiсть молока, а мама, почуваючи це задовiльняє її. Бiгав би чи не бiгав видатний хiрург Н.Амосов, бiльше того, якщо б його рухи обмежили квартирою, годували б з надлишком, вiн не був би повним, така в нього особливясть обмiнних процесiв. Все згоряє як в доменнiй печi. Скiльки б не бiгав i не стрибав видатний полiтик У.Черчiль вiн залишився би повним. Це доводить його багаторiчне напружене життя. Це його iндивiдуальна особливiсть обмiну речовин. Все що поступило в органiзм, любить його, "прилипає" до нього. З цiєї причини визначенням необхiдної кiлькостi їжi для малюка має бути не об”єм їжi, а поведiнка i розвиток дитини (фiзичний, психомоторний, розумовий). I поради близьких, сусiдiв i подруг щодо кiлькостi їжi для дитини може тiльки зашкодити (моя дитини одного вiку з твоєю, а їсть в пiвтора раза бiльше -подруга). Критерiєм достатностi їжi являється достатнiй фiзичний, розумовий, психiчний розвиток дитини.

Принцип передзабезпеченості дитини необхiдними харчовими продуктами вiдноситься до жiнки, яка має намiр мати дитину, та вагiтної. Розвиток дитини (прибавка в ростi, масi, диференцiацiя багаточисленних структур) можливий лише при наявностi вiдповiдних хiмiчних субстанцiй. Отже, всi процеси адекватно i оптимально будуть відбуватися при наявностi депо нутрiєнтiв. Таким чином, вiд достатностi передзабеспечення залежить кiлькiсний та якiсний рiвень розвитку. Так, дослiдження iнституту харчування РАМН показали (К.С. Ладодо, 1996) значний дефiцит бiлкiв, вiтамiнiв, залiза та iнших речовин в меню вагiтних жiнок; на 25 - 40 % зменшився вмiст м'яса, риби, молочних продуктiв, овочiв, фруктiв. Це негативно вiдбилося на станi здоров'я новонароджених дiтей: збiльшилася до 10 % кількість маловагомих новонароджених i дiтей із рiзними аномалiями. I.М. Воронцов (1997) вiдзначає, що якщо жiнка за 2-3 тижнi до зачаття отримує коригуючi харчувальні добавки, то ймовiрнiсть мертвонародження, передчасних пологiв або народження дитини з вродженою патологiєю рiзко знижується. Позитивному ефекту сприяють мультивiтамiннi препарати. У випадку вiдсутньої чи недостатньої передзабеспеченності нутрiєнтами майбутньої дитини, як наслiдок - грубi аномалiї розвитку органiв та систем у новонароджених.
   Вагітність - це не лише особиста відповідальність за долю майбутньої дитини, але й велика соціальна відповідальність (суспільство повинне бути здоровим). Тому будь-які порушення режиму дня, невдале поєднання праці й відпочинку, недостатність сну, нераціональне харчування, різні стресові ситуації сприяють погіршенню стану здоров'я майбутнього покоління.
   Для прикладу наведемо виписку з історії хвороби № 1236 (1997р.).
   Дитина Т., (дівчинка), віком 4 дні, госпіталізована у відділення патології новонароджених ТОДКЛ з пологового будинку м.Тернополя з причини наявності множинних вад розвитку: розщелини верхньої губи та піднебіння, клишоногості, уродженої гіпотрофії.
   З анамнезу відомо, що новонароджена дівчинка віл І вагітності. Матері - 22 роки, батькові - 23 роки. Обоє батьків є студентами. Вагітність перебігала на фоні ГРЗ ІІ триместру вагітності, анемії ІІ ступеня, хронічного гаймориту, гіперплазії щитовидної залози. Відомо, що протягом усієї вагітності жінка застосовувала у великих дозах судиннозвужувальні краплі в ніс (нафтизин). Харчовий анамнез вагітної виявив відсутність повноцінного режиму прийняття їжі, нераціональне харчування (з переважанням мучних страв). Під час вагітності мали місце стресові чинники (здача іспитів у ІІ триместрі вагітності, трагічна смерть батька у ІІІ триместрі).
   Пологи І, строкові, при терміні гестації 40 тижнів, перебігали фізіологічно. Народилася дівчинка, масою 1700 г, довжиною 45 см (масо-зростовий коефіцієнт 38), обвід голови - 31 см, грудей - 27 см. Оцінка за шкалою Апгар на 1 хв. - 6 балів, на 5 хв. - 6 балів. Загальний стан при народженні розцінювався як тяжкий із наявністю множинних уроджених вад розвитку та асфіксії І ступеня.
   При поступленні в клініку у віці 4-х днів загальний стан дитини залишався тяжким. Дитина була млявою при огляді, реагувала гримасою болю. Обличчя з вузьким низьким чолом, гіпертелоризмом, монголоїдним розрізом очей, низько розташованими вушними раковинами, розщелиною верхньої губи та піднебіння, короткою шиєю. Спостерігалася глибока поперечна борозна на обох долонях. Маса тіла становила 1625 г при зрості 45 см (масо-зростовий коефіцієнт 36, дефіцит маси 50 %), обвід голівки - 31 см, грудей - 27 см.
   При оцінці показників фізичного розвитку виявлено дефіцит маси, зросту та обох обводів понад 3 S або нижче 3-го центиля, що відповідає гіпотрофії ІІІ ступеня. (мал. 1.1)
   Будова тіла новонародженої була непропорційною, вгодованість знижена (підшкірно-жирова клітковина відсутня на животі та кінцівках, витончена на обличчі, тургор тканин знижений, знижена еластичність шкірних покривів).
   Рефлекторна діяльність була різко пригніченою (не викликалися рефлекси орального автоматизму, слабко позитивними були рефлекси Моро, Галанта, Переса, інші рефлекси спінального автоматизму були відсутні).
   Шкірні покриви іктеричні, сухі, акроціаноз верхніх кінцівок, періоральний ціаноз, ознаки гірсутизму на тулубі.
   Мікроцефальна форма голови, відсутність великого та малого тім'ячок, щільність кісток черепа. Коротка грудна клітка, деформація ступней за типом “ступні-качалки”, підвищена рухливість у всіх суглобах нижніх кінцівок. Асиметричність стегнових складок. Латеропозиція проксимальних кінців стегон.
   Розвиток м'язів нижчий середнього. Гіпотонія м'язів нижніх кінцівок. Дихання через ніс утруднене (через наявність розщелини верхньої губи). Перкуторно над легенями ясний легеневий звук з коробковим відтінком, ауксультативно жостке дихання, ЧД 48 за 1 хв. Межі відносної та абсолютної серцевої тупості відповідають віковим нормам. Аускультативно діяльність серця ритмічна, тони гучні, чисті, ЧСС 180 за 1 хв.
   Живіт при огляді плескатий, втягнутий. Печінка +2 см нижче реберної дуги. Селезінка не пропальповувалася.
   Випорожнення оглянуті, мали вигляд перехідного характеру. Статеві органи за жіночим типом із зяянням статевої щілини.
   При вступі у відділенння в загальному аналізі крові: еритроцити 5,4х1012/ л, гемоглобін 160 г/л, кольоровий показник - 0,9; лейкоцити 12,6х109/л, паличкоядерні 7%, сегментоядерні 45%, лімфоцити 38%, моноцити 10 %; в біохімічному аналізі крові: білірубін загальний 197, 76 мкмоль/л (непрямий 148,32 мкмоль/л); в загальному аналізі сечі, копрограмі патологічних змін не виявилося; в бактерілогічних дослідженнях калу виділено Klebsiella 1х106/г, E. сoli 1х106/г; в змивах з пупкової ранки та з очей St. Epidermidis. Проведено нейросонографію: півкулі головного мозку симетричні, бокові шлуночки розширені - правий 6 мм, лівий 7,8 мм, третій - 7 мм; спостерігалося підсилення ехогенності структур головного мозку. На УЗД внутрішніх органів: печінка +2 см, паренхіма однорідної структури, підвищеної ехогенності; жовчний міхур спазмований, розширення контурів та мисок обох нирок.
   На основі вище вказаних даних був виставлений клінічний діагноз: Множинні вади розвитку. Синдром Патау: двобічне приховане несиметричне незарощення верхньої губи, твердого та м'якого піднебіння; мікроцефалія; внутрішньоутробна гіпотрофія ІІІ ступеня; плоско-вальгусні деформації ступень; двобічний уроджений вивих кульшових суглобів. Транзиторна ко'югаційна жовтяниця.
   Було розпочато симптоматичне лікування щодо корекції діагностованих множинних вад розвитку та полегшення перебігу адаптаційного періоду новонародженості (інфузійна підтримуюча терапія, вітамінотерапія, ортопедичне лікування). Дитина вигодовувалася зондовим методом, утримувала по 30 мл зцідженого грудного молока, почала набирати в масі (70 г протягом 3-х діб). Але зберігалися ознаки пригнічення нервової системи (гіпорефлексія, знижена рухова активність, патологічна очна симптоматика). На 4-й день перебування в стаціонарі відзначили погіршення загального стану з появою зригувань спершу періодичних, а надалі блювання “фонтаном” після кожного годування, появою ознак дихальної недостатності (тахіпное до 70 за 1 хв. з апнотичними паузами, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, підсилення періорального ціанозу), зміною картини аускультації легень (поява послабленого дихання з наявністю вологих хрипів), схильністю до брадикардії. На підставі цих даних та результатів Ro-графічного дослідження було діагностовано Гостру двобічну дрібновогнищеву пневмонію, змішаної етіології (бактерійно-аспіраційну), тяжкого ступеня, з кардіоваскулярним синдромом, ДН ІІ ступеня і призначено антибактерійну терапію (гентаміцином), дезінтоксикаційну, протинабрякову терапію.
   Однак, не дилячись на призначене лікування, загальний стан дитини поступово погіршувався і на 6 день перебування у стаціонарі дитина померла.
   Патологічне дослідження встановило, що безпосередньою причиною смерті було наростання легенево-серцевої недостатності при дистрофічних змінах паренхіматозних органів.
   Патологоанатомічний діагноз. Основний: Множинні вроджені вади розвитку. Синдром Патау. Мікроцефалія. Помірна внутрішня гідроцефалія. Двобічне незарощення верхньої губи та піднебіння. Плоско-вальгусні ступні. Вроджена гіпотрофія.
   Ускладнення основного:
Двобічна вогнищева, в задньонижніх відділах зливна пневмонія, аспіраційно-бактеріальної етіології. Венозне повнокрів'я внутрішніх органів. Привазальний перицелюлярний набряк головного мозку. Дистрофія паренхіматозних органів.
   Висновок: Враховуючи дефіцит маси тіла, довжини, обводу голови та грудей, а також клінічні симптоми недостатнього харчування в даного новонародженого, можна думати про наявність внутрішньоутробної гіпотрофії ІІІ ступеня. Цьому сприяли нераціональний режим харчування, чимало стресових факторів у поєднанні із соматичною та інфекційною патологією жінки (наявність хронічного запального процесу з неадекватним його лікуванням, ГРЗ, анемії), а також дефект хромосомного апарату плода (трисомія по 13 парі хромосом).
   Отже, якщо раціональне харчування дитини до року - запорука довготривалого життя із збереженням фізичної та розумової працездатності, то, саме на цьому прикладі, можна переконатися, що здоров'я жінки - запорука здоров'я і життя малюка.

Види жіночого молока:

    • молозиво (до 2 дня лактації);
    • молозивне чи раннє молоко (з 3-4-го дня лактації);
    • перехідне млоко (з 4-5-го дня до 14-20 дня лактації);
    • зріле молоко (з 2-3 тижня лактації)

   Молозиво виділяється у перші дні після пологів, у незначній кількості. За своїм складом значно відрізняється від зрілого молока (табл. 1)

Таблиця 1

Вміст білків , жирів, вуглеводів та солей у грудному молоці різної зрілості

Види молока

Білок

г/л

Вуглеводи г/л

Жири

г/л

Солі

г/л

Калорійність, ккал в 1 л

ккал/л

Молозиво

80 - 110

40 – 53

28 - 41

8,1 - 4,8

1500

Перехідне молоко

23 - 14

57 – 66

29 - 44

2,4 - 3,4

1100

Зріле молоко

14 - 12

73 - 75

33 - 34

1,8 - 1,2

700


   Така динаміка основного складу грудного молока в перші дні життя відповідає функціональним (перетравлюючим) можливостям шлунково-кишкового тракту щойно народженої дитини. Насправді, збільшення в декілька разів білка і солей в молозиві, порівнянно із зрілим молоком, забезпечує достатню кількість структурного (будівельного) матеріалу при дуже малому (обмеженому ) об'ємі їжі. Молозиво в такій же концентрованій кількості містить і захисні фактори, антитіла, які забезпечують імунний захист новонародженого від бактерій, вірусів. Наявність в молозиві факторів росту стимулюють розвиток кишківника дитини, готують його до засвоєння і всмоктування молока. Молозиво має також і послаблюючі властивості, допомагає дитини звільнитися від меконію.
   Протягом 2-3 місяців після пологів кількість молока у матері збільшується, змінюється його характер, склад. Зріле млоко, на думку багатьох матерів, є рідким, “водянистим”, недостатньо жирним. Проте, воно містить всі необхідні поживні речовини, необхідні для росту дитини. Впродовж самого годування грудьми склад молока змінюється. Розрізняють раннє та пізнє молоко.
   Раннє - дитина висмоктує на початку годування. На вигляд це сіре, “водянисте” молоко, проте збагачене протеїном, лактозою, вітамінами, мінералами, водою.
   Пізнє - дитина отримує в кінці годування. Ця порція молока значно біліша, містить велику кількість жирів. Для росту і розвитку немовляти необхідним є як раннє так і пізнє молоко.

Якісний склад жіночого молока


   Білок - це основний будівельний матеріал для дитячого організму, що є вкрай необхідним для росту тканин, клітин. В перші чотири дні після пологів білки молока (молозива) складаються лише з альбумінів та глобулінів, і є ідентичними з білками сироватки крові. З 4-5-го дня лактації в молоці (перехідне, зріле) з”являється більш складний для перетравлення білок - казеїн. Співвідношення сироваткових білків (альбумінів, глобулінів) і казеїну у жіночому молоці 4:1, що значно полегшує їх засвоєння.
   Ідеальна збалансованість амінокислотного складу (наявність незамінимих амінокислот) сприяє процесам травлення та засвоєння.
   Жири -
основний енергетичний матеріал, складова частина клітин, клітинної мембранни. Висока концентрація поліненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева, арахідонова) забезпечує засвоєння білків грудного молока, фізіологічну дію вітамінів, опірність організму до інфекційних захворювань. Жири материнського молока засвоюються добре (коефіцієнт засвоєння близький до 95 %), що пов”язано з високим ступенем дисперсності.
   Вуглеводи -
основне джерело енергії. У грудному молоці міститься бетта-лактоза, яка не лише забезпечує ростучий організм енергією, але й сприяє росту й розмноженню нормальної мікрофлори кишківника (тим самим пригнічує ріст потенціально патогенної флори), синтезу вітамінів групи В,К, нормалізації складу ліпідів.
   Вітаміни -
велика кількість жиророзчинних (у двічі більше) вітамінів А,Є та водорозчинних (у тричі більше).
   Мінеральні речовини -
співвідношення мікроелементів у грудному молоці сприяє їх засвоєнню (Ca:P - 2:1).

Біологічна цінність жіночого молока


       

  1. Жіноче молоко вирішує важливе протиріччя: між високими потребами дитячого організму в будівельних (структурних) матеріалах та обмежиними морфологічними, ферментативно-функціональними можливостями шлунково-кишкового тракту.
       
  2. Створює в організмі новонародженого адаптований пасивний імунітет за рахунок неспецифічних факторів захисту:

   лізоцим
- здійснює ферментативний лізис більшості грампозитивних та окремих видів грамвід'ємних бактерій, а також сприяє росту біфідофлори в кишківнику. Необхідно зазначити, що вміст лізоциму в грудному молоці приблизно в 300 разів більший, ніж в коров'ячому; фактор резистентності (антистафілококовий фактор)- не лише захищає від генералізованої стафілококової інфекції, але й стимулює вироблення специфічних антитіл. Кількість антистафілококового фактору в грудному молоці порівняно з коров'ячим молоком в 5 разів більша; “біфідус-фактора” - сприяє заселенню кишківника новонародженого нормальною мікрофлорою, яка в свою чергу, відіграє важливу роль у розвитку дитини; пригнічує ріст інших потенційно патогенних мікроорганізмів, і тим самим, попереджує розвиток багатьох захворювань; синтезує вітаміни групи В і К, приймає участь у дозріванні імунної системи організму; клітинні компоненти грудного молока (макрофаги, нейтрофіли) - забезпечують виражену фагоцитарну активність щодо золотистого стафілокока, кишкової палички, дріжджіподібних грибів; система комплементу (С3, С4), лактоферин - які здійснють імунорегуляторну дію, мають бактерицидні властивості;
   та специфічних - імуноноглобуліни різних класів, лімфоцити, плазматичні клітини, які володіють широким антимікробним і противірусним спектром дії; нейтралізують активність багатьох мікроорганізмів (патогенна кишкова паличка, сальмонели, шигелли, пневмокока і, навіть, “агресивного” стафілокока) та вірусів (Коксакі, ЕСНО), в результаті чого втрачається їх здатність фіксуватися в клітинах слизової оболонки травного каналу і там розмножуватися.

       
  1. Наявність у грудному молоці протеолітичних (для перетравлення білка) ферментів та ферменту - ліпази забезпечує аутолітичне травлення, що сприяє поступовому дозріванню ферментопродукуючих залоз.
       
  2. Відсутність антигенних властивостей.
       
  3. Стерильність.
       
  4. Завжди готове до вживання, не потребує додаткових приготувань.

   Порівняльну характеристику грудного та коров”ячого молока подано в таблиці 2, 3.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика жіночого та коров'ячого молока

Основні характеристики

Жіноче

Коров”яче

Бактеріальна забрудненість

Стерильне

висока ймовірність

Фактори захисту

антитла, лейкоцити, лактоферин, біфідус-фактор, тощо

не активні

Білок

Альбумін

Казеїн

1%

4

1

на 4 % більше

1

1

Амінокислоти:

цистин, таурин

достатня кількість для росту мозку

не достатня

Жири

насиченість жирними кислотами

лінолева кислота

холестерин

4 %

достатня кількість

достатня кількість для росту мозку

достатня кількість

4 %

перенасиченість

не достатня

не достатня

Ліпаза

міститься

відсутня

Лактоза

бетта-лактоза

7 %, достатня кількість

альфа-лактоза

3 %, не достатня

Солі: натрій хлориди, калій

достатня кількість

не достатня

Мінерали: Ca:P

2:1

1:1

Залізо

не велика кількість, добре всмоктується

не велика кількість, погано всмоктується

Вітаміни

достатня кількість

не достатня

Вода

достатня кількість

не достатня

 

Таблиця 3

Кількісні відмінності жіночого та коров'ячого молока

Інгредієнт

Жіноче

Коров'яче

Білки

15 г/л

34 г/л

Ліпіди

39 г/л

39 г/л

Вуглеводи

74,5 г/л

46,5 г/л

Зола

2,1 г/л

7,1 г/л

Вода

876 г/л

873 г/л

 

Десять принципів успішного грудного вигодовування


   Природне годування - ключ для здоров'я дорослого. Материнське молоко - найкраща їжа, пристосована самою природою до потреб новонародженого немовляти. Вигодовування материнським молоком є продовженням харчування плода у внутрішньоутробному періоді. Тільки природне вигодовування є фізіологічним для дитини першого року життя, необхідним для гармонійного її росту та розвитку, тісно пов'язане із захисними функціями організму.
   Враховуючи всю цінність грудного молока, важливість його для нормального розвитку дитини, з метою відновлення та заохочення природного вигодовування,створено чимало державних програм підтримки грудного вигодовування (ВООЗ та ЮНІСЕФ, 1995, “Десять кроків успішного грудного вигодовування”; Україна, 1996, “Програма підтримки грудного вигодовування дітей України”, МОЗ).
   Десять кроків до успішного грудного вигодовування


       

  1. Мати чітко сформульовану програму з основними положеннями вимог щодо практики грудного вигодовування немовлят та регулярно доводити її до відома всього медичного персоналу.
       
  2. Навчити медичний персонал, який має відношення до матерів та новонароджених, необхідним навичкам для проведення цієї програми у життя.
       
  3. Інформувати усіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування.
       Ці кроки вказують на необхідність детального ознайомлення медичного персоналу, який обслуговує дітей, з перевагою грудного вигодовування, з корисними властивостями материнського молока, технікою годування дитини материнською груддю, а також з популярними методами розповсюдження цих знань серед матерів та вагітних жінок.
       Вирішення цих проблем пов'язано зі створенням конкретних груп медичних працівників, які зобов'язані втілювати ці принципи в життя, а медичному закладу, в якому саме запроваджується відповідна практика присвоюється звання “сприятливого закладу для грудних дітей”.
       
  4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів.
       Саме це запускає гормональний механізм утворення молока, не допускає розвитку гіпогалактії в майбутньому. Дитина, народжена шляхом цісарського розтину, має бути прикладена до грудей, як тільки мама прокинеться.
       
  5. Навчати та показувати матерям як треба годувати дитину, а також як зберегти лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені один від одного.
       Правильне прикладання до грудей неможливе при тугому сповиванні, оскільки необхідний контакт “шкіра до шкіри”, який є можливим при годуванні розповитої дитини.
       
  6. Не давати немовлятам без медичних показань жодної іншої їжі або напоїв, окрім грудного молока.
       
  7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в одній палаті.
       Це дасть змогу підтримати психоемоційний контакт матері і дитини, годувати грудьми з потреби, сприятиме розповсюдженню на шкірі та в системі травлення колоній мікроорганізмів матері, а не медичного персоналу.
       
  8. Заохочувати годування грудьми на вимогу немовляти, тобто за потребою дитини, а не за розкладом.
       При такому режимі - у матері зберігається молоко, збільшується маса дитини.
       
  9. Не давати новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні, ніяких заспокійлиих засобів та пристроїв, які імітують материнські груди (наприклад, соски, пустушки).
       Механізм смоктання материнських грудей відрізняється від смоктання соски. Застосування пляшечок, ріжків знижує смоктальну здатність дитини, і відповідно, знижує стимулювання лактації у матері.
       
  10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти до них матерів після виписування з пологового будинку.

  11.    Втілення цієї програми в життя дозволить знизити рівень захворюваності та смертності серед дітей раннього віку. Оскільки, правильне харчування дитини до року (природнє вигодовування) - це основа для забезпечення життя дитини і, одночасно, ключ для здоров'я дорослого.

    Окрім того, існує ще 8 правил оптимального харчування грудьми, а саме:


           
      1. Дати можливість погодувати новонароджену дитину грудьми якнайшвидше після її народження і залишити з матір'ю на кілька годин.
           
      2. Годувати дитину грудьми часто, як тільки дитина буде голодною, і вдень, і вночі.
           
      3. Годувати перші 6 місяців виключно грудьми.
           
      4. Після 6-ти місячного віку вводити пригодовування, якому передує грудне годування.
           
      5. Продовжувати годувати грудьми до 2 років і більше.
           
      6. Продовжувати грудне годування, якщо мати і дитя хворіють.
           
      7. Не користуватися пляшечками, сосками, пустишками.
           
      8. Матері-годувальниці повинні їсти і пити в достатній кількості, щоб не відчувати голоду і спраги.


       Ці правила в деякій мірі повторюють основні принципи грудного вигодовування, зокрема в тому, що раннє прикладання до грудей матері забезпечує немовля молозивом, сприяє становленню лактації; спільне перебування матері і дитини знижує частоту захворювань як у породіль, так і в немовлят, обмежуючи контакт новонародженого з медперсоналом, знижуючи можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікроорганізмів, і тим самим, створюються сприятливі умови для заселення організму немовляти мікрофлорою матері.
       Проте, правила щодо режиму вигодовування, введення пригодовування потребують деяких уточнень. Часте смоктання, або, так зване годування “на вимогу” стимулює вироблення молока, особливо в перші дні життя дитини. Згодом, часте годування дитини (щогодини, або як тільки заплаче) порушує утворення певного режиму харчування, контроль за кількістю висмоктаного молока. Варто зазначити, що неспокій, плач дитини не завжди зумовлений голодом. А тому, таке безладне годування може спричинити розлади травлення з наступним розвитком гіпотрофії.
       Щодо тривалості грудного вигодовування (до 2-х річного віку), на нашу думку, материнське молоко в такому віці вже перестає бути основним джерелом будівельного матеріалу та енергії для дитини, так як в її добовому раціоні є достатньо продуктів, збагачених необхідними інгредієнтами.

    Раннє прикладання до грудей


        Перше прикладання до грудей рекомедують проводити ще в пологовому залі - протягом перших 30 хвилин після народження. Згідно порад Декларації ВООЗ/ЮНІСЕФ новонароджену дитину слід прикладати до грудей матері голенькою, не примушуючи її при цьому смоктати. Правда, більшість дітей вже через годину готові смоктати груди, вони проворні, жваві, в них добре розвинений смоктальний рефлекс. Таким чином, між дитиною, яка щойно з'явилася на світ, і матір'ю продовжується тісний біологічний контакт, встановлений ще внутрішньоутробно. Якщо дитина і мама декілька годин після пологів не разом, а так, на превеликий жаль, сьогодні часто буває, ймовірність годування грудьми зменшується і збільшується ймовірність відмови матері від природнього годування.
       Прикладання до грудей в перші 2 години після народження полегшує процес пристосування соска грудей до правильного положення дитини.
       Саме з цих міркувань необхідно спільне перебування матері і дитини після пологів. Новонароджений після народження (фізіологічних пологів) повинен знаходитися поряд з мамою в ліжку або в маленькому ліжечку поряд з нею. В такому випадку мати буде спілкуватися з немовлям з самого початку, пеленати, годувати грудьми, при необхідності підмивати. Відповідно, зменшується багато проблем, пов'язаних з годуванням, доглядом зі сторони медперсоналу. Треба сказати, що перебування матері і дитини поряд, в одному ліжку є більш безпечнішим для дитини, аніж перебування окремо. Мати ніколи не ляже на дитину, якщо вона твереза, психічно та соматично здорова, не приймала снодійних засобів. Більше того, це вигідно й економічно - зберігається 34% затрат на медперсонал (M. H. Labbor et al., 1994).
       Яка ж цінність грудного вигодовування? Як виявляється, прикладання немовляти до грудей в перші 30 хв. та спільне перебування матері і дитини сприяють швидшому відновленню початкової маси та зникненню фізіологічної жовтяниці, покращує рухову активність новонародженого. Ризик виникнення шлунково-кишкових, респіраторних та алергічних захворювань у таких дітей набагато менший, ніж при вигодовуванні штучними сумішами. Такі діти раніше починають ходити, в них швидше і активніше починають функціонувати різні аналізатори, вони легше переносять тимчасовий голод та прояви дискомфорту.
       Частий та близький контакт матері і дитини під час годування грудьми викликає у немовляти почуття постійної захищеності, тепла, сприяє розвитку позитивних емоцій, які пізніше можуть стати рисою характеру. Ці діти спокійніші та врівноваженіші, привітні та чуйніші, більш прив”язані до матері, а потім і до батька. Їх фізичний, психомоторний та емоційний розвиток кращий, вони комунікабельніші, ніж діти-“штучники”.
       Серед немовлят, які вигодовуються грудним молоком, значно рідші випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення й дихання, щелепних, стоматологічних та ортопедичних порушень, а в майбутньому й таких тяжких хвороб обміну речовин, як ожиріння, цукровий діабет, атеросклероз.
       Без сумніву, прикладання немовляти до материнських грудей, сам акт смоктання грудного молока має надзвичайно важливе психофізіологічне значення як на стан здоров'я матері, так і на розвиток, поведінку дитини. Вважають, що саме на цьому етапі закладаються основи майбутньої батьківської поведінки. У молодої жінки пробуджується справжній інстинкт материнства, розвиваються глибокі материнські почуття, материнська ніжність, виражена увага, ласка, турбота. Ці почуття як дорогоцінна спадщина передаються малюкові.
       Грудне вигодовування також сприяє успішному переходу жінки від вагітності до післяпологового стану, інволюції (скороченню) матки, зводить до мінімуму післяпологові ускладнення, позитивно впливає на функцію лактації. В цьому є безперечні переваги і для сім'ї. Матері-годувальниці відрізняються своєю добротою, ніжністю, турботливим ставленням до оточуючих. В такій сім'ї завжди панують подружня злагода, взаєморозуміння, взаємоповага, міцні та дружні взаємовідносини.
       Тому для активної лактації у матері в пологових стаціонарах виконують такі умови:


         
    • тісний контакт між матір'ю та дитиною одразу після її народження, який необхідний для передання стерильному організму немовляти корисної “материнської” мікрофлори, а не з навколишнього середовища;
         
    • перше прикладання дитини до грудей матері через 30 хв. після пологів;
         
    • спільне перебування матері і дитини в одній палаті для продовження тісного контакту та стимуляції лактації;
         
    • годування дитини грудьми за її вимогою, а не суворо за годинами, як вважали раніше;
         
    • важливе значення має правильне положення дитини біля материнських грудей.

       Необхідно пам'ятати, що відсутність уваги і любові до дитини, особливо в перші місяці життя, знижує темпи її розвитку, збільшує сприйнятливість до різних захворювань, збіднює емоційну сферу, гальмує розвиток допитливості, сповільнює усвідомлення особистості.
       Таким чином, грудне вигодовування - це не тільки основа здоров'я людини, тривалості його життя, але й основа дружньої та міцної сім'ї.
       Раннє прикладання до грудей має свої переваги як для матері, так і для дитини. Для матері:
       1) сприяє швидкому становленню механізмів секреції грудного молока (покращує лактацію);

           
      1. полегшує пристосування соска грудей до правильного положення дитини;
           
      2. підвищує ймовірність більш тривалого грудного вигодовування;
           
      3. акт смоктання стимулює продукцію окситоцину, який сприяє відділенню плаценти, зупинці післяродової кровотечі;
           
      4. поглиблює материнські почуття до дитини;
           
      5. забезпечує емоційне задоволення жінки;
           
      6. закладає основу добрих відносин з іншими людьми;
           
      7. природне годування є надійним захистом в попередженні непланової вагітності;
           
      8. попереджує розвиток мастопатій, пухлин молочних залоз, матки, яєчників, можливих у майбутньому.

        Для дитини:

         
    1. забезпечує немовля молозивом, збагачене поживними речовинами і захисними факторами (в концентрованій кількості);
         
    2. сприяє становленню смоктального рефлексу;
         
    3. забезпечує розвиток нормального біологічного середовища в кишківнику;
         
    4. покращує рухову активність дитини, швидше і активніше функціонують аналізатори;
         
    5. формує взаємовідносини матір-дитина.
    6. Пізнє прикладання до грудей сприяє повному використанню запасів глікогена новонародженого для підтримки нормальної життєдіяльності. Якщо ж дитина не годується протягом доби, то, для забезпечення організму енергією, витрачається власний білок (наступає розпад білка). Крім цього, затримується розвиток рефлексів, які поліпшують харчування; дитина не отримує великої кількості необхідних інгредієнтів, які містяться в молозиві.
         Невиконання сучасних рекомендацій щодо раннього прикладання до грудей (в перші дві години після народження) сприяє розвитку, так званого, “хибного” або замкнутого кола: пізнє прикладання до грудей ® затримка формування рефлексів смоктання ® недостатнє надходження необхідних харчових інгредієнтів ® сповільнення фізичного та психічного розвитку , затримка і пригнічення рефлексів секреції та виділення грудного молока (гіпогалактія) зменшене вживання молока дитиною.

      Методика вигодовування дитини грудьми.

      1. Перед годуванням мати одягає захисну маску на рот і ніс, волосся прикриває хустинкою, миє руки з милом.
           
      2. Періодично сосок і ореолу обробляють тампоном, змоченим кип'яченою водою.
           
      3. Зціджують кілька крапель молока з метою видалення мікробів, які можуть потрапити в нисхідні відділи молочних протоків.

      4. Мати займає зручне положення: в перші чотири дні лежачи в ліжку (дитину розмістити поряд з собою, злегка повернутися до неї, однією рукою підтримують дитину, а іншою - дають смоктати груди), в подальшому сидячи - з опорою для спини (крісло) і ноги (ослінчик).
           
      5. Необхідно слідкувати, щоб дитина захопила не тільки сосок, але й навколососкову зону і, щоб носове дихання при цьому завжди залишалося вільним. Для цього мати рукою припіднімає молочну залозу і одним пальцем злегка натискує на її верхню поверхню, щоб не закривала носові ходи. У випадку затрудненого носового дихання, дитя не може смоктати, стає неспокійним через недоїдання, а тому перед годуванням необхідно почистити носові ходи, а при запальному процесі закапати судиннозвужуючі краплі.
           
      6. Тривалість годування - 15-20 хв. (іноді збільшують до 30 хв.).
           
      7. При кожному годуванні дитина прикладається лише до однієї з грудей (щоб повністю звільнити її від молока), почергово. Годувати з обох грудей можна тільки за медичними показами - гіпогалактія (недостатня кількість молока).
           
      8. Після кожного годування залишок молока обов'язково сціджують, так як чим більше спорожнена залоза, тим активніше буде продукуватися молоко. Ефективність лактації тісно пов'язана з процесом виділення молока під дією смоктання: скільки виділиться молока з грудної залози, стільки й утвориться.
           
      9. Туалет грудей після годування (обмивання кип”яеною водою, просушити чистою, м'якою серветкою), запобігаючи мацерації сосків.
           
      10. Після годування потримати дитину у напіввертикальному положенні для відходження повітря.Методика вигодовування дитини грудьми

         Смоктання грудей - процес життєдіяльності малюка, яким він задовільняє себе в харчуванні за рахунок мами. Просто смоктання (англ. sucling) - це те, що робить дитина зі своїм пальцем, предметом, який знаходиться в роті. Смоктання грудей - складний процес. Він складається з трьох послідовних етапів: рефлексу захоплення, смоктання, ковтання. Рефлекс захоплення - допомагає дитині знаходити сосок. Якщо будь-чим торкнутися близько рота голодної дитини, вона поверне голову в цьому напрямку і відкриє рот.
         Рефлекс смоктання
      зумовлений тим, що їжа або предмет, який попадає в рот, подразнює піднебіння і сприяє смоктанню. Складається з двох фаз: перша - груди витягуються у формі соски. Дитині необхідно захопити ротом не лише сосок, але й навколососкову ділянку, особливо нижню її частину, де знаходиться молочний синус і витягнути грудь у формі соски, розмір якої значно більший, ніж сам сосок без ореоли. Друга фаза полягає в притисненні витягнутої ореоли язиком до піднебіння. Впродовж язика дитини (від кінчика до кореня) проходять хвилеподібні рухи (подібно перистальтиці), які витискують молоко з молочного синуса в порожнину рота так, що його зручно заковтувати. Язик “витягує” грудь подібно ефекту банок. Тільки при достатньому захопленні дитиною молочної залози та активній участі язика, можливе достатнє харчування. При смоктанні соски, або інших засобів, які імітують материнську грудь, приймають участь м'язи щік, а не язик, як при грудному годуванні.
         Ковтальний рефлекс
      - наповнення рота молоком закінчується ковтанням.

      Положення дитини під час годування

      Правильне положення дитини під час годування сприяє надходженню достатньої кількості молока:


           
      • Немовля повернуте до грудей і прилягає до мами.
           
      • Підборіддям дитя торкається грудей, ротик широко відкритий, нижня губа вивернута назовні, над верхньою губою ділянка ореоли виступає більше, ніж під нижньою.
           
      • При годуванні спостерігаються глибокі, смоктальні рухи, відчувається ковтання молока.
           
      • Дитя розслаблене, задоволене, в кінці годування у нього виникає стан приємності.
           
      • Мати не відчуває болю в ділянці соска.

         І, навпаки, ознаками неправильного положення дитини при вигодовуванні є:

           
      • Корпус дитини відвернутий від материнського і не прилягає до нього.
           
      • Підборіддя не торкається грудей, створюється враження, що у дитини закритий рот.
           
      • Спостерігається велика ділянка ореоли під нижньою губою.
           
      • Смоктальні рухи швидкі і короткі, щічки втягнуті.
           
      • Дитина неспокійна, відмовляється від годування; іноді з'являється “причмокування”.
           
      • Мати відчуває біль у ділянці соска; в кінці годування сосок може бути плоским.

         Таке неправильне положення під час смоктання сприяє засмоктуванню значної кількості повітря (аерофагія). Збільшена кількість повітря в шлунку розтягує його, створюючи відчуття насиченості, дитина припиняє смоктання, а в кінцевому результаті недоотримує молока.

      Про небезбеку аерофагії
         Патологічна аерофагія сприяє тому, що в горизонтальному положенні дитини повітря виходить зі шлунка (повітряна відрижка), захоплюючи за собою частину молока (зригування). Дефіцит у харчуванні збільшується. Повітря в шлунку, а згодом і в кишечнику зменшує секрецію травних залоз, порушує процеси травлення з наступним розвитком здуття живота та неспокоєм дитини. Процес забезпечення дитячого організму поживними речовинами катастрофічно погіршується. Більше того, неспокій дитини примушує вас безладно годувати дитя і тим самим посилює розлади травлення і лактації.

      Як запобігти аерофагії та зригуванню у дітей?


             
        • Переконатися: чи правильно вигодовується дитя, чи не отримує надмірної кількісті молока.
             
        • Перед кожним годуванням викладати немовля на живіт на 5-10 хв. (масаж м”язів живота, видалення повітря з шлунка).
             
        • Після кожного годування надати дитині напіввертикального положення так, щоб животик притулився до грудей матері, а голівка до плеча, на 15-20 хв., з метою виходу заковтаного повітря.
             
        • У вертикальному положенні помасажувати малюку спинку. Це сприяє відходженню повітря з шлунка.
             
        • Масаж живота за годинниковою стрілкою.
             
        • Тепло на живіт у вигляді грілки, теплої пелюшки, озокеритових аплікацій.Профілактика зригувань у новонароджених дітей

      Тривалість і кількість годувань.


         Як правило, дитину годують протягом 15-20 хвилин, іноді тривалість збільшують до 30 хв. Здорова дитина за перші п'ять хвилин висмоктує не менше 50 % необхідної кількості молока. Якщо у жінки тугі груди, дитина швидко втомлюється, мало висмоктує, тому її необхідно догодовувати з ложечки зцідженим молоком.
         Необхідно дозволити мамі годувати дитину кожен раз, коли дитя цього потребує. Такий підхід називається “годуванням на вимогу немовляти”, тобто за потребою. Спочатку новонароджені смокчуть нерегулярно, в перші два дні мляво, лише декілька разів, а згодом активніше й частіше. Вже через тиждень-другий більша частина дітей звикає до певного режиму. При вільному режимі вигодовування (на вимогу дитини) в період становлення лактації частота годувань досягає 8-12 разів на добу, враховуючи і нічне годування. Пізніше, в період уже достатньо сформованої лактації, у дитини виробляється свій власний, індивідуальний режим годування - 6-7 разів на добу. Часте, необмежене годування грудьми зразу ж після пологів стимулює продукцію пролактину, сприяє швидкому надходженню молока (лактації), попереджує розвиток можливих ускладнень (нагрубання молочних залоз і, пов'язані з цим, проблеми).
         Найбільш розповсюдженою схемою кількості годувань є: до 2-х місячного віку рекомендують 7- разове годування через 3 години з нічною 6-годинною перервою; з 2-х до 4-х місячного віку - 6-разове через 3,5 години; після 4-х місяців до одного року - 5-разове через 4 години (табл. 4).

      Таблиця 4

      Кратність годувань дітей раннього віку

      Вік дитини

      Кількість годувань

      Інтервали між годуваннями


         До двохмісячного віку

      7 разів

      3 години, 6-годинна нічна перерва

      З двох до чотирьох місяців

      6 разів

      3,5 години, 6,5-годинна нічна перерва

      Після чотирьох місяців до кінця 1 року

      5 разів

      4 години, 8-годинна нічна перерва


         Здорові діти, які активно смокчуть, вже з першого тижня життя переводяться на 6-разове годування, а згодом і на 5-разове. Вибір годин для вигодовування дитини не має суттєвого значення, і залежить, в основному, від характеру роботи матері (при умові, що вона працює) і сімейних традицій. Побоювання деяких матерів порушити режим харчування на 10 -15 хвилин є необгрунтованими. Якщо дитя міцно спить, то погодувати його можна дещо пізніше, або, навпаки, при неспокої - раніше. Ми привели лише схему, а в житті тривалість годування грудьми залежить від індивідуальних особливостей дитини. Для одних достатньо 5 - 10 хвилин, для інших 20 - 30 хв. Тому, на сьогоднішній день, мамам рекомендують годувати так довго, як цього бажає сама дитина. Передчасне обмеження годування може спричинити голодування дитини, що характерно для немовлят, які повільно смокчуть.
         Варто пам'ятати, що перегрівання дитини також знижує активність смоктання. Деякі діти біля материнських грудей швидко засинають, їх необхідно розбудити, ніжно погладжуючи щічки.

      Як визначити кількість молока, необхідного для дитини?
         Кількість молока, необхідна в перші дні життя, невелика, оскільки є високою калорійність молозива і молозивного молока. В перші 10 днів життя дитини можна користуватися формулою Зайцевої, згідно якої добова кількість молока (в мл) становить 2% від маси тіла при народженнні х n, де n - день життя дитини.
         Наприклад, дитина народилася з масою 3500 г, на п'ятий день життя добова кількість молока становить: 2% від 3500 г = 70; 70 х 5 = 350 мл. Так як, дитина в цей період часу годується 7 разів, то 350:7 = 50 мл на одне годування.

         Вже на другому тижні життя (після 10 днів життя) добова кількість їжі визначається за допомогою обў ємного методу(табл. 5). Для дітей до 2-х місячного віку добовий об'єм молока становить 1/5 частину від маси тіла, з 2-х до 4-х місяців - 1/6 від маси тіла, після 4-х місяців 1/7 частину від маси тіла, але не більше 1 л. Як правило, починаючи з 6-тимісячного віку і до одного року дитина отримує 1 л їжі (не враховуючи чай, компот, соки). З віком більша калорійність їжі забезпечується якісними змінами (м'ясо, сир, вершки, масло тощо).

      Таблиця 5

      Добова кількість їжі визначена об”ємним методом

      Вік дитини Частка від маси тіла дитини
      2 тижні- 2 місяці 1/5
      2 місяці-4 місяці 1/6
      4 місяці – 6 місяців 1/7
      6 місяців і більше 1 літр
      Наприклад, малюк у 5 місяців важить 6500 г. Добовий об'єм становить 6500 г : 7 = 930 г.

      Калорійний метод розрахунку необхідної кількості їжі вважається точнішим. В першому півріччі життя дитині необхідно 120 - 115 ккал/кг на добу, в другому - 115 - 110 ккал/кг на добу.
         Наприклад, для дитини 3-місячного віку, з масою 5000 г, необхідно (115 х 5) - 575 ккал. Як відомо, 1л (1000 мл) жіночого молока містить 700 ккал. Складаємо відповідну пропорцію:


         1000 мл молока - 700 ккал
         Х мл молока - 575 ккал
         знаходимо добову кількість їжі:

         Х = (1000 х 575) : 700
         Х= 815 мл, відповідно, на одне годування - 135 мл (815 : 6 годувань).
         У свій час академік Г.Н. Сперанський запропонував досить просту рекомендацію щодо визначення разового об'єму кількості їжі для дітей перших 3 - 4 місяців життя, а саме: на одне годування дитині необхідно таку кількість молока (в мл), яка утворена дописуванням до числа місяців життя дитини спереду 1 (одиниці), а позаду - 0.
         Наприклад, дитині 3 місяці, мінімальна кількість молока (мл) на одне годування становить 130 мл; у 2 міс. - 120 мл; в 4 міс. - 140 мл.

         Таке просте визначення допомагає швидко зорієнтуватися в достатності харчування дитини. При контрольному зважуванні виявлено, що дитя 3 міс. висмоктує 90 мл, тобто є значна недостатність молока. Мамі необхідно порекомендувати терміново порадитися з лікарем, і самій чітко дотримуватися раціонального режиму праці, відпочинку та харчування.
         На думку таких відомих вчених, як проф. А. В. Мазурин і проф. І. Н. Воронцов, надмірна точність і категоричність в харчуванні дітей з використанням різних формул, є причиною необгрунтованого докорму. Внаслідок чого знижується активність смоктального рефлексу у дитини і порушується адекватна лактація в матері, тобто розвивається вторинна гіпогалактія. Основним завданням вигодовування новонародженого в перші дні життя - є формування настанови на тривале природнє вигодовування.
         Вже на кінець першого тижня життя у дитини виробляється перший умовний рефлекс на годування, при умові чіткого дотримування режиму вигодовування. Утворення цього, а згодом й інших умовних рефлексів сприяє не тільки формуванню та розвитку взаємовідношень між матір'ю і дитиною так необхідних для грудного вигодовування, але й активній продукції молока.

      Чи достатньо молока отримує дитина?
         Необхідно пам'ятати, що зранку при першому годуванні дитина висмоктує більше, ніж в наступні рази.


           

      • З метою визначення достатнього вживання грудного молока можна користуватися простим методом контролю “мокрих пеленок”. Якщо дитина виключно на грудному годуванні і сечопуск при цьому не менше 6 разів на добу, сеча світла або солом'яно-жовта (світло-жовта), то дитя отримує достатню кількість грудного молока. І, навпаки, при рідкому сечопуску, яскраво забарвленій сечі можна зробити висновок про недостатню кількість молока. У випадку вживання води або інших розчинів для пиття, даний тест не використовується.
           
      • Про кількість випитого дитиною за одне годування молока можна судити, зваживши малюка до і після годування ( метод контрольного зважування). Різниця між обома значеннями і буде об'ємом висмоктаного молока.
           
      • Показником достатньої кількості молока, яка необхідна дитині, є хороший фізичний розвиток дитини, адже об'єм його залежить не лише від віку та маси тіла, а й від індивідуальних особливостей організму. Тому ніколи не варто мамі порівнювти апетит свого немовляти з апетитом сусідньої чи знайомої дитини. Крім того, батьки повинні слідкувати за збільшенням показників маси та росту у своєї дитини (табл. 6).
      • Таблиця 6

        Середні показники збільшення маси тіла і росту у дітей першого року життя

        Вік дитини в

        Маса тіла ( в г )

        Довжина тіла (в см)

        міс.

        за місяць

        за весь період

        за місяць

        за весь період

        1

        600

        600

        3

        3

        2

        800

        1400

        3

        6

        3

        800

        2200

        2,5

        8,5

        4

        750

        2950

        2,5

        11

        5

        700

        3650

        2

        13

        6

        650

        4300

        2

        15

        7

        600

        4900

        2

        17

        8

        550

        5450

        2

        19

        9

        500

        5950

        1,5

        20,5

        10

        450

        6400

        1,5

        22

        11

        400

        6800

        1,5

        23,5

        12

        350

        7150

        1,5

        25


           Показники фізичного розвитку необхідно оцінювати двічі на місяць, але при хорошому розвитку дитини, достатній кількості грудного молока, можна обмежитися одним разом на місяць. Ідеальним варіантом, вважається, визначення маси тіла щотижня в домашніх умовах за допомогою індивідуальної ваги.

        Харчові добавки та пригодовування


           На сьогоднішній день існуючу схему вигодовування дітей раннього віку переглянуто на користь пізніх строків введення до раціону харчування фруктових та овочевих додатків (соків, пюре), пригодовування (табл. 9). Приводом до цього стали сучасні дані про вікову фізіологію та біохімію розвитку дитини, які свідчать, що перші 3-4 місяці життя повинні бути винятково “молочним” періодом. Це зумовлено морфофункціональними особливостями шлунково-кишкового тракту, незрілістю ферментативних систем і функціонального стану нирок, недосконалістю імунної відповіді дитячого організму на раннє антигенне подразнення.
           На основі ретельних досліджень, проведених в останні роки, встановлено, що введення в раціон дитини харчових коригуючих додатків у більш ранні строки життя, може призвести до негативних наслідків: зниження активності смоктання грудей, погіршання лактації у матері, появі у дитини ознак дисбіотичних, травних розладів (більше 30 %) і алергічних реакцій (35-40 %).
           Дитина, яка знаходиться на грудному годуванні, добре розвивається до 4-5 місячного віку може обходитися без будь-яких харчових додатків. І лише у випадку, коли у дитини спостерігаються відхилення від нормального розвитку, недостатній приріст маси, ознаки рахіту, анемії тощо, або порушений харчовий режим матері, можливим є більш раннє введення в раціон харчових додатків, але не раніше 3-3,5 місяців.
           Таким чином, введення соків та пюре з 6-8 тижневого віку, як це рекомендувалося раніше, не виправдало себе, оскільки ризик порушення здоров'я дитини вищий, ніж внесок цих додатків у вітамінне забезпечення.

        Соки. Починають призначати на початку четвертого місяця, дотримуючись принципу поступовості, з 2-5 крапель 2-3 рази на день поступово збільшуючи дозу; на кінець 5-го місяця - 30-40 мл соку; 50-60 мл – на кінець 6-го місяця і в другому півріччі - 70-100 мл. Спочатку призначають освітлені соки, а вже через 2-3 тижні можна використовувати не освітлені (соки з м'якотью). Соки містять вітаміни, мікроелементи, в невеликій кількості вуглеводи (фруктоза, мальтоза). Ці вуглеводи в грудному молоці знаходяться у вигляді лактози. Отже, відбувається поступова адаптація дитячого організму до нових цукрів.
           Одним з перших в раціон дитини доцільно вводити яблучний сік, для якого характерна відносно низька кислотність та алергенність. Далі можна рекомендувати сливовий, абрикосовий, персиковий, малиновий, вишневий, чорносмородиновий соки. Кислі, терпкі соки необхідно розводити кип”яченою водою. Апельсиновий, мандариновий, полуничний соки належать до продуктів з високою потенційною алергенністю, а тому їх не варто давати раніше 6-7 місяців (табл. 7).

        Таблиця 7

        Перелік соків, рекомендованих дітям раннього віку

        Назва соків

        Рекомендований вік

        Яблучний, чорносмородиновий, вишневий

        З 4-місячного віку

        Лимонний , сливовий, клюквенний, абрикосовий, гранатовий, морквяний, бурячковий

        З 5-місячного віку

        Малиновий, полуничний, апельсиновий, мандариновий і томатний соки

        З 6-7-місячного віку


           При схильності до закрепів віддають перевагу морквяному та апельсиновому сокам, а при схильності до проносів - лимонному (табл. 8). Якщо дитина отримує на добу більше 20 мл соку, то бажано їй давати різні види соків (яблучний, морквяний, капустяний, лимонний, смородиновий тощо).

        Таблиця 8

        Порівняльна характеристика соків

        При схильності до закрепів

        При схильності до проносів

        Морквяний, апельсиновий, бурячковий, капустяний, гарбузяний, черешневий, сливовий, виноградний, грушевий

        Лимонний, банановий, чорносмородиновий, сік папая, персиковий, черничний, яблучний, персиковий

        Фруктове пюре рекомендують дітям через 2-3 тижні після призначення соків, на червертому-п'ятому місяці життя - починаючи з 5 мл, щодня збільшуючи дозу на 2,5-5 мл. На кінець пў ятого місяця - 30 мл, до шестимісячноговіку збільшують до 50 мл; 90-100 мл – до кінця першого року.
           В домашніх умовах пюре готують з свіжих фруктів, шкребуючи чайною ложкою м'якоть (наприклад, яблуко), або використовують готову продукцію дитячого харчування. Як соки, так і пюре є не лише додатковим джерелом вітамінів, мікроелементів, різних вуглеводів (ди- поліцукрів), але й стимулюють моторну і ферментативну функції шлунково-кишкового тракту, як би готуючи їх до введення прикорму (пригодовування). Ці добавки до грудного вигодовування необхідно вводити після годування, в 3 - 4 прийоми.

        Сир чи ацидофільну пасту, як джерело повноцінного тваринного білка, призначають після 6-місячного віку, починаючи з 5 г, поступово збільшуючи до 50 г на добу до кінця першого року життя. Ці харчові (фізіологічні) добавки, за медичними показами, можна вводити в харчування дитини значно раніше.

        Жовток, як додаткове джерело білка, жиру, вітамінів (А, Д, В1, В2, РР), мікроелементів (фосфор, кальцій, залізо тощо), призначається в харчування на 6-7 місяці життя, спочатку з 1/4 частини, пізніше 1/3, а згодом 1/2 жовтка на добу протягом першого року життя. Цей продукт найчастіше викликає алергічні прояви у дітей раннього віку (перших трьох років життя). Найпоширеніша форма такого прояву – ексудативний діатез. У малюка спостерігається почервоніння шкіри всього обличчя, за вухами, відбувається лущення поверхневих шарів шкіри, зў являється мокнуття, утворюються кірочки (екзема). Усі ці прояви супроводжуються свкрбінням, розчухами. З метою зменшення алергізації дитячого організму жовток дають добре (круто) звареним. Це означає, що яйце необхідно варити не менше 20 хвилин.

        Таблиця 9

        Рекомендована схема (програма) введення харчових добавок, пригодовування дітям на природньому вигодовуванні

        Назва продукту

        Вік, місяці

        Примітка

        0-3

        4

        5

        6

        7

        8

        9

        9-12

        Фруктовий сік, мл

        -

        5-20

        30

        40-50

        50-60

        60-70

        80

        90-100

        З 3-3,5 міс.

        Фруктове пюре, г

        -

        5

        10-30

        40-50

        60

        70

        80

        90-100

        З 4,5-5 міс.

        Сир, г

        -

        -

        -

        10-25

        30

        40

        40

        50

        З 6-7 місяців

        Жовток, шт.

        -

        -

        -

        1/5

        0,25

        0,25

        0,50

        0,50

        З 6-7 міс.

        Овочеве пюре, г

        -

        -

        10-50

        100-150

        150

        170

        180

        200

        З 4,5 -5,5 міс

        Молочна каша, г

        -

        -

        -

        50-100

        150

        150

        180

        200

        з 5,5-6,5 міс.

        М'ясне пюре, г

        -

        -

        -

        -

        -

        5-30

        50

        60-70

        З 7,5-8 міс.

        Кефір, кисломол. Продукти

        -

        -

        -

        -

        -

        50

        200

        200

        З 7,5-8 міс.

        Хліб пшен. В.с., г

        -

        -

        -

        -

        -

        5

        5

        10

        з 8 міс.

        Печиво, сухарі, г

        -

        -

        -

         

        3

        5

        5

        10-15

        з 7 міс.

        Рослинна олія, г

        -

        -

        1-3

        3

        3

        5

        5

        6

        З 4,5-5 міс.

        Вершкове масло, г

        -

        -

        -

        1-4

        4

        4

        5

        6

        З 5-5,5 міс

        Рибні страви, г

        -

        -

        -

        -

        -

        -

        50

        100

        З 9-10 міс

         
            

        Пригодовування (прикорм).


           Оскільки, вже після чотирьохмісячного віку материнське молоко не може повністю задовільнити ростучий організм всіма необхідними речовинами, то починаючи з 4,5-5 місяців, дітям, які знаходяться на грудному годуванні призначають пригодовування (прикорм). Пригодовування забезпечує дитячий організм необхідними мінеральними речовинами, вітамінами, клітковиною, сприяє активній секреції шлунково-кишкового тракту, збільшує жовчевиділення. Поряд з цим поступово починають вводитися чужерідні білки, жири, вуглеводи.(мал. 1.2)

        Основні правила пригодовування:


               
          • пригодовування дають перед годуванням грудьми, так як після приємної їжі (грудного молока), дитина не буде вживати нову, незнайому для неї їжу;
               
          • дотримуватися принципу поступовості, а саме починати з малих доз (5-10 мл), поступово збільшуючи його кількість, до заміни одного годування;
               
          • інший вид пригодовування призначають тільки після того, як дитина звикла до першого;
               
          • їжа повинна бути гомогенною, легко засвоювана, не викликати труднощів під час ковтання.

        Перший прикорм


           Призначають дитині в 4,5-5 місяців у вигляді овочевого пюре (варена картопля, капуста, морква). Ці продукти потрібно спочатку варити в ледь підсоленій воді без масла, після адаптації дитячого організму можна добавляти молоко, а згодом й вершкове масло (не більше 3 %).
           На думку академіка Г.Н. Сперанського, овочеве пюре, необхідно готувати з різних овочів, тобто комбіноване пюре. Починають давати з чайної ложечки (5 мл), поступово збільшуючи об'єм:
           50-90 г - в 5-місячному віці
           100-150 г - в 6-місячному віці
           180-200 г - до кінця першого року.
           Якщо кількість отриманого дитиною пюре досягає 100-130 г, то можна добавити яєчний жовток або сир (творог) чи ацидофільну пасту і повністю замінити одне годування.

        Другий прикорм


           Призначають з 5,5-6 місячного віку у вигляді 5 % каші (гречаної, вівсяної, рисової, манної), в 6-6,5 місяців - 10 % каші. Необхідно пам”ятати, що перевагу варто надавати безглютеновим злаковим - кашам з рисової, гречаної, кукурудзяної крупи, а не манної чи вівсяної, які можуть спровокувати у дітей раннього віку розвиток глютенової ентеропатії (целіакії).
           Таким чином, дитина, починаючи з другого півріччя, тричі на добу отримує грудне молоко і 2 рази пригодовування у вигляді овочевого пюре, каші в поєднанні з жовтком, сиром, фруктовим пюре.

        Третій прикорм


           В якості третього пригодовування дитині в 7-8 місяців призначають м'ясний фарш у вигляді гомогенізованого пюре, починаючи з 5-10 г, поступово збільшуючи до 60-70 г до кінця першого року життя, або пюреподібну печінку (починаючи з 5-10 г до 20 г на кінець року). У віці 8-9 місяців м”ясне пюре можна замінити фрикодельками, і до кінця першого року - паровими котлетами. Таким чином, вже після 7-місячного віку у дитини значно розширюється асортимент харчування: молоко, сир, ацидофільна паста, яєчний жовток, м'ясо, печінка, каша, сухарик, рослинна олія, вершкове масло, овочеве та фруктове пюре, вершки і, навіть, бульйон. Проте, ми вважаємо, що бульйони містять велику кількість екстрактивних речовин і володіють вираженими алергізуючими властивостями, тому їх не варто призначати дітям без медичних показів. Таким показанням є поганий апетит дитини, який тривало не коригується перебуванням на свіжому повітрі, дотримуванням режиму та якості харчування.
           Для прикладу наведене меню дитині 6,5 місяців:
           6 год. - груди матері;
           10 год. - 10 % гречана каша 170 мл, 1/2 жовтка, фруктове пюре 20 мл ;
           14 год. - груди матері, фруктовий сік 20 мл;
           18 год. - комбіноване овочеве пюре 150 мл, сир 20 г, фруктове пюре 30 мл;
           22 год. - груди матері, фруктовий сік 20 мл.

           З віком їжа дитини стає різноманітнішою, змінюється її характер.
           Для прикладу наводимо меню дитини 8 місяців:
           6 год. - грудне молоко;
           10 год. - каша, сир, фруктове пюре;
           14 год. - овочевий суп, м'ясний фарш, овочеве пюре, фруктовий сік;
           18 год. - кефір, фруктове пюре;
           22 год. - грудне молоко, фруктовий сік;

           Варто зазначити, що одноманітне харчування дитини, несвоєчасне введення пригодовування, порушення основних правил його введення є тим несприятливим фоном, на якому виникають ряд захворювань.
           Для прикладу наводимо виписку з історії хвороби № 3518 (1997р.).
           Дівчинка Н., віком 7 міс., госпіталізована в інфекційно-боксований відділ ОДКЛ зі скаргами мами на в'ялість, знижений апетит, підвищену пітливість, відставання в психомоторному розвитку.
           Батьки вважають дитину хворою, на протязі одного місяця, коли вперше з'явилися вищевказані скарги. Дитина була оглянута дільничим педіатром, дані рекомендації по харчуванню, профілактиці рахіту, проте мати їх не дотримувалася. У зв'язку з погіршенням загального стану дитини, направлена на стаціонарне лікування в ОДКЛ.
           З анамнезу відомо, що дитина від І вагітності, яка перебігала на тлі залізодефіцитної анемії середньої тяжкості першої та другої половини вагітності. Протягом всієї вагітності умови праці та побуту були задовільні, в харчуванні переважали молочні та овочеві страви.
           Пологи І, строкові, при терміні гестації 40 тижнів, з медикаментозною стимуляцією. Народилася дівчинка, масою 3500 г, довжиною 51 см, з оцінкою за шкалою Апгар 9 балів. До грудей прикладена через 2 години, пупковий залишок відпав на 4 добу, в ранньому неонатальному періоді мала місце транзиторна кон'югаційна жовтяниця. Виписана з пологового будинку на 7-й день життя, період новонародженості перебігав без особливостей.
           Зі слів мами, дівчинка до шести місяців у фізичному та психомоторному розвитку не відставала від своїх ровесників: активно фіксувала голівку, “гугукала”, починала лепетати, голосно сміялася, пробувала сидіти. Проте, з піврічного віку почала втрачати набуті навики, стала неспокійною, млявою.
           Дитина на грудному вигодовуванні. Фруктові соки, пригодовування (овочеве пюре, 5-10 % каша) в харчування не вводилися. Харчові інгредієнти, які дитина отримувала за добу подані в таблиці 1.
           При вступі до клініки загальний стан розцінювався як середньої тяжкості. Свідомість збережена. Будова тіла пропорційна, вгодованість знижена (підшкірно-жирова клітковина витончена на животі, збережена на кінцівках та обличчі, тургор м'яких тканин, еластичність шкірних покривів дещо знижені). Маса тіла при поступленні становила 7360 г, зріст 68 см. Дефіцит маси - 14 %, індекс вгодованості Чулицької - 17 см, індекс Ерісмана - 8 см, коефіцієнт фізичного розвитку - 0,86.

        Таблиця 1

        Вміст харчових інгредієнтів у добовій кількості їжі


            

        Кількість, мл

        Білки, г

        Жири, г

        Вуглеводи, г

        Енергетична цінність

        Грудне молоко

        Яблучне пюре

        Сир

        Жовток

        Усього за добу

        на 1 кг маси

        900,0

        70,0

        20,0

        10,0 (1/2)

        1000,0

        13,5

        0,42

        3,5

        1,2

        18,6

        2,5

        35,1

        0,07

        0,1

        2,7

        37,9

        5,1

        67,1

        13,4

        0,6

        0,05

        81,2

        11,0

        630

        54

        17

        30

        731

        99,3

        При нормі:

        Усього за добу

        на 1 кг на добу


            

        28,0

        3,5

         

        44,0

        5,5

         

        104,0

        13,0

         

        1000,0

        115

        Дефіцит:

        Усього за добу

        на 1 кг на добу


            

         

        9,4

        1,0

        6,1

        0,4

        22,8

        2,0

        269

        15,7


           Дитина відстає в психомоторному розвитку: не сидить, голівку утримує короткотривало, швидко втомлюється, малорухлива.
           Шкірні покриви бліді, сухі, тріщини в кутиках рота. Спостерігається сухість вушних раковин, слизових, “цвітіння” нігтів. Периферичні лімфатичні вузли не побільшені.
           Обвід голови збільшений до 44,5 см, “олімпійський” лоб, велике тім'ячко 2,5х2,5 см, на рівні кісток черепа, краї податливі. Зуби відсутні.
           Дихання через ніс вільне. Язик із білою осугою біля кореня, сосочки згладжені. Зів блідо-рожевий. Деформація грудної клітки по типу “килевидної”, з розгорнутою апертурою, рахітичними “чітками” та гарісоновою борозною. Потовщення в ділянці зап'ястя у вигляді “браслеток”.
           Межі відносої серцевої тупості розширені: права - на 0,5 см назовні від l. sternalis dextra, верхня - ІІ ребро, ліва - на 2,5 см назовні від l. medioclavicularis sinistra. Діяльність серця ритмічна, тони ослаблені, функціональний систолічний шум в Y-й точці, ЧСС 138 за 1 хв. В легенях дихання пуерильне. ЧД 36 за 1 хв.
           Живіт великий, в'ялий (“жаб'ячий”). Печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, еластична. Селезінка не пальпується. Випорожнення - схильність до проносів. Сечопуск вільний.
           В загальному аналізі крові - дефіцитна анемія середньої тяжкості (гемоглобін 78 г/л, еритроцити 3,01х1012/л, КП 0,8). В біохімічному аналізі крові помірна гіпофосфатемія (1,01 ммоль/л) та гіпокальційемія (2,1 ммоль/л). На ЕКГ ознаки гіпоксії міокарду, порушення внутрішлуночкової провідності.
           Клінічний діагноз: Рахіт ІІ ст., підгострий перебіг, період розпалу. Гіпотрофія І ст., набута, аліментарного походження, період стабілізації. Дефіцитна анемія, середньої тяжкості.
           Під впливом проведеного лікування: корекції харчування з введенням необхідного пригодуванням (табл. 2), УФО (20 сеансів), вітаміни групи В, А, С, Е; препаратів заліза з розрахунку 5 мг/кг на добу (фероплекс, фенюльс); озокерітові аплікації на живіт, ЛФК та загальний масаж стан дитини нормалізувався.
           При виписці додому рекомендовано: раціональне харчування, максимальне перебування на свіжому повітрі, лікувальні ванни (хвойні чергуючи з хлоридно-натрієвими), вітамін Д2 через 1,5 міс. по 20 тисяч МО протягом 30-35 днів, продовжувати препарати заліза до нормалізації показників крові, далі в половинній дозі 1 місяць; ЛФК, масаж, профілактичні щеплення відстрочити терміном на 1 місяць.

        Таблиця 2

        Вміст харчових інгредієнтів після корекції в добовій кількості їжі


            

        Кількість, мл

        Білки, г

        Жири, г

        Вуглеводи, г

        Енергетична цінність

        Грудне молоко

        Овочеве пюре

        10 % каша

        Жовток

        М'ясний фарш

        Сир

        Фруктове пюре

        Сік морквяний

        Олія

        550,0

        170,0

        10,0

        30,0

        20,0

        190,0

        30,0

        30,0

        4,0

        8,2

        3,8

        6,5

        1,2

        4,8

        3,5

        0,18

        0,35

        -

        21,5

        5,7

        10,0

        2,7

        0,9

        0,1

        0,03

        -

        3,9

        41,3

        32,1

        27,7

        0,05

        -

        0,6

        5,75

        1,7

        -

        385

        200,7

        232,9

        30,0

        28,2

        17

        23,1

        7,8

        35.9

        Усього за добу

        на 1 кг маси


            

        28,5

        3,5

        44,8

        5,5

        109,2

        13,6

        979

        12,3


           
           Висновок: При такому вигодовуванні дитина щоденно недоотримувала з їжею 9,4 г білків; 6,1 г жирів; 22,8 г вуглеводів, що викликало дефіцит енергетичної цінності до 269 ккал на добу. Розвиток рахіту, гіпотрофії, анемії свідчать не тільки про порушення білкового, жирового, вуглеводного, електролітного обміну, але й вітамінного ( Д, В, Е,С) і мінерального (фосфор, кальцій, залізо). Даний приклад переконливо доводить необхідність своєчасного введення пригодовування та харчових додатків, які містять мінеральні речовини, вітаміни, органічні кислоти, пектини тощо, оскільки, в міру росту та розвитку дитини, грудне молоко неспроможне задовільнити її потреби в поживних речовинах. Тільки збалансоване повноцінне харчування відповідно віку сприяє гармонійному фізичному та психомоторному розвитку дитини, попередженню виникнення захворювань (рахіту, анемії).
           Лабораторія по вивченню харчування здорових дітей НДІ харчування (Москва, 1997), рекомендує схожу схему введення фізіологічних добавок (соку, фруктового пюре), пригодовавання при грудному вигодовуванні (табл. 10).
           Дитину необхідно годувати з ложечки, супроводжуючи акт прийому їжі приємною для дитини бесідою (розмовою), звичною та бажаною обстановкою. Відповідна підготовка до годування та приємні відчуття під час годування, які щодня повторюються, утворюють комплекс умовних рефлексів, які змушують дитину з нетерпінням очікувати цього часу. І, навпаки, безладдя, поспішність, гаряча їжа - все це чинники, які сприяють виробленню негативних умовних реакцій на прийом їжі. Ці умовні рефлекси утворюються дуже швидко (1-2-3 неприємних відчуттів під час годування), а зруйнувати їх не просто.

        Таблиця 10

        Схема природнього вигодовування дітей першого року життя

        Назва продукту

        Вік, місяці

        Примітка

        0-3

        4

        5

        6

        7

        8

        9

        9-12

        Фруктовий сік, мл

        -

        5-30

        40-50

        50-60

        60

        70

        80

        90-100

        З 3-3,5 міс.

        Фруктове пюре, г

        -

        5-30

        40-50

        50-60

        60

        70

        80

        90-100

        З 4,5-5 міс.

        Сир, г

        -

        -

        -

        10-30

        40

        40

        40

        50

        З 6-7 місяців

        Жовток, шт.

        -

        -

        -

        -

        0,25

        0,5

        0,5

        0,5

        З 6-7 міс.

        Овочеве пюре, г

        -

        -

        10-100

        150

        150

        170

        180

        200

        З 4,5 -5,5 міс

        Молочна каша, г

        -

        -

        -

        50-100

        150

        150

        180

        200

        з 5,5-6,5 міс.

        М'ясне пюре, г

        -

        -

        -

        -

        -

        5-30

        50

        60-70

        З 7,5-8 міс.

        Кефір, кисломол. Продукти

        -

        -

        -

        -

        -

        200

        200

        400-600

        З 7,5-8 міс.

        Хліб пшен. В.с., г

        -

        -

        -

        -

        -

        5

        5

        10

        з 8 міс.

        Печиво, сухарі, г

        -

        -

        -

        -

        3

        5

        5

        10-15

        з 7 міс.

        Рослинна олія, г

        -

        -

        1-3

        3

        3

        5

        5

        6

        З 4,5-5 міс.

        Вершкове масло, г

        -

        -

        -

        1-4

        4

        4

        5

        6

        З 5-5,5 міс


           

         

         


           Здорову дитину відлучають від грудей в 11-12 місяців. Проте необхідно пам'ятати, що не рекомендують відлучення від грудей у випадку, якщо саме цей період співпадає з: а) літнім сезоном, б) початком відвідування яслів; в) переведенням дитини з однієї ясельної групи в іншу; г) проведенням щеплення; д) гострими розладами травлення; е) лихоманкою (гарячкою) у дитини; є) очікуваним переїздом. Оскільки, повне відлучення від грудей є не лише тяжкою психологічною травмою (стресом) для дитини, але й знижує опірність до різних інфекційних чинників, збільшує навантаження на функціональну активність шлунково-кишкового тракту. Ось чому відняття від грудей може спричинити розлади травлення (пронос), а в літній період - кишкові інфекції. Саме тому цей процес повинен бути поступовим.
           Спочатку потрібно замінити коров'ячим молоком з печивом чи сухариком ранкове (ранішнє) годування. А згодом, відповідно, замінити і вечірнє грудне годування. Жінці в цей період призначають бандаж, який стягує груди, обмежують вживання рідини, іноді вдаються до медикаментозної терапії.
           Характер харчування, особливо на першому році, чимало впливає на всі сфери життя дитини, зокрема на емоційний та поведінковий стан. На думку відомого педіатра, професора І.М. Воронцова, вплив харчування саме на цьому відрізку часу знаходить свій відгук у наступні періоди життя людини. Тому помилки харчового забезпечення, яких припустилися у “критичні ” вікові строки диференціювання, неможливо виправити в майбутньому, навіть за умов найадекватнішого харчування. Це зрозуміло не лише медичним працівникам, а й просто спостережливим людям. Так, свого часу письменник Віктор Астаф'єв правильно зауважив, що дитя не лише стає здоровшим від материнського молока, але й гріється біля материнських грудей. І це є необхідним як для дитини, так і для мами.
           У свій час колишній генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я доктор Х. Малер писав, що діти - безцінний дар, і народ, який ігнорує їх інтересами, приречений на вимирання. Турбота про здоров'я і благополуччя сьогоднішніх дітей - основа для здоров'я майбутнього покоління.
           Таким чином, здоров”я дорослої людини, тривалість його життя певною мірою залежать від стану здоров”я дитини в перші роки життя, коли формуються всі його органи і системи.

        Алгоритм підтримки грудного вигодовування

        • підготовлені пологи;
        • спільне перебування матері і дитини в пологовому будинку;
        • раннє прикладання до грудей;
        • правильна методика вигодовування;
        • вільний режим вигодовування;
        • виключення сосок, замінників грудного молока;
        • більш пізні строки введення пригодовування.

            

        Ситуаційні задачі
           Задача 1. Дитина народилася з масою тіла 3200 г, довжиною тіла 50 см. Знаходиться на природньому вигодовуванні. Зараз їй 3 місяці.
           Завдання:


             
        1. Розрахуйте належну масу дитини;
             
             
        2. Яка потреба уцієї дитини в білках, жирах,вуглеводах та енергії?
             
             
        3. Складіть зразкове одноденне меню для цієї дитини.
             

           Еталон відповіді:
           1) Розраховуємо належну масу тіла дитини: m (належна) = 3200 + 600 + 800 + 800 = 5400 г.
           2) Виясняємо, яка потреба цієї дитини у білках, жирах, вуглеводах та енергії:
           у білках – 2,5 г/кг/добу;
           у жирах – 6,5 г/кг/добу;
           у вуглеводах – 13 г/кг/добу;
           у енергії – 115 ккал/кг/добу.;

             
        1. Складаємо одноденне меню для дитини.
             

           Для цього визначаємо:
           добову кількість іжї = 1/6 маси = 5400x1/6 = 900 мл;
           кількість годування – 6 разів, через кожні 3,5 години;
           кількість їжі на одне годування = 900:6 = 150 мл.

           Меню даної дитини:
           600 – грудне молоко -150 мл;
           930 – грудне молоко -150 мл;
           1300 – грудне молоко -150мл;
           1630 – грудне молоко -150 мл;
           2000 – грудне молоко -150 мл;
           2330 – грудне молоко -150 мл.

        Вміст харчових інгредієнтів у добовій кількості їжі

        Назва продукту

        Кількість, мл

        Білки, г

        Жири, г

        Вуглеводи, г

        Калорійність, ккал


           Грудне молоко

        900,0

        13,5

        35,1

        67,5

        630


           Всього на добу

        900,0

        13,5

        35,1

        67,5

        630


           На 1 кг маси тіла

        -

        2,5

        6,5

        12,6

        116


           Потреба на 1 кг маси

        -

        2,5-3,0

        6,0-6,5

        12,0-14,0

        120-115


           
           

           Як бачите, вміст основних інгредієнтів та енергії на 1 кг маси дитини в харчовому раціоні немовляти відповідає віковим потребам. Харчування корекції не потребує.
           Задача 2. Дитині 5 місяців, народилася з масою тіла 3200 г, довжиною тіла 52 см. Зараз маса тіла дорівнює 6900 г. Годується 5 разів на добу. Отримує грудне молоко (900 мл), 20 мл яблучного соку.

        Вміст харчових інгредієнтів у добовій кількості їжі

        Назва продукту

        Кількість, мл

        Білки, г

        Жири, г

        Вуглеводи, г

        Калорійність, ккал


           Грудне молоко

        900,0

        13,5

        35,1

        67,5

        630,0


           Сік яблучний

        20,0

        0,1

        -

        2,3

        9,4


           Всього на добу

        920,0

        13,6

        37,3

        69,8

        639,4


           На 1 кг маси тіла

        -

        2,0

        5,1

        10,1

        92,7


           Потреба на 1 кг маси

        -

        2,5-3,0

        6,0-6,5

        12,0-14,0

        120


           Дефіцит

        -

        0,5

        0,9

        1,9

        27,3


           
           З приведеного видно, що має місце дефіцит основних нутрієнтів. Дитина знаходиться на нераціональному вигодовуванні. Необхідно провести корекцію дефіциту білків (шляхом введення сиру чи ацидофільної пасти), жирів (введенням рослинної олії чи вершкового масла), вуглеводів (шляхом введення фрутового, овочевого пюре).
           Зразкове меню для даної дитини.
           Добовий об'єм їжі = 6900:7 = 986 мл.
           Кількість годувань – 5, через кожні 4 години.
           На одне годування = 986:5 = 197 мл » 200 мл.
           600 – грудне молоко - 200 мл;
           1000 – грудне молоко - 180 мл
           сир - 20 г ;
           1400 – овочеве пюре - 100 мл
           – грудне молоко - 100 мл
           яблучний сік - 30 мл;
           1800 – грудне молоко - 170 мл
           фруктове пюре - 30 мл;
           2200 – грудне молоко - 200 мл.

        Вміст харчових інгредієнтів у добовій кількості їжі

        Назва продукту

        Кількість, мл

        Білки, г

        Жири, г

        Вуглеводи, г

        Калорійність, ккал


           Грудне молоко

        850,0

        12,8

        33,2

        63,8

        595


           Овочеве пюре

        100,0

        2,0

        3,0

        16,9

        105,6


           Росл. олія

        3,0

        -

        3,0

        -

        27,0


           Сік яблучний

        30,0

        0,2

        -

        3,59

        14,1


           Пюре

        30,0

        0,2

        -

        5,8

        23,1


           Сир

        20,0

        3,5

        1,8

        0,6

        31,2


           Всього на добу

        1033

        18,7

        41,0

        90,6

        796,2


           На 1 кг маси тіла

        -

        2,7

        6,0

        13,1

        115


           Потреба на 1 кг маси

        -

        2,5-3,0

        6,0-6,5

        12,0-14,0

        120-115


           
           Харчування відповідає віковим потребам після корекції.
            
        Oddsei - What are the odds of anything.